Lamentations 3

Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Ako ang tao na nakakita ng pagdadalamhati sa pamalo ng iyong poot.

Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Ako'y kaniyang pinatnubayan at pinalakad sa kadiliman, at hindi sa liwanag.

Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Tunay na laban sa akin ay kaniyang iginagalaw ang kaniyang kamay na muli't muli buong araw.

Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Ang aking laman at aking balat ay pinatanda niya; kaniyang binali ang aking mga buto.

обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Ako'y kinalaban niya, at kinulong ako ng hirap at pagdaramdam.

у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Kaniyang pinatahan ako sa mga madilim na dako, gaya ng nangamatay nang malaon.

Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Kaniyang binakuran ako na anopa't ako'y hindi makalabas; kaniyang pinabigat ang aking tanikala.

І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Oo, pagka ako'y dumadaing, at humihinging tulong, kaniyang pinagsasarhan ang aking daing.

Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Kaniyang binakuran ang aking mga daan ng tinabas na bato, kaniyang iniliko ang aking mga landas.

Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Siya'y parang oso na nagaabang sa akin, parang leon sa mga kubling dako.

Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Kaniyang iniligaw ang aking mga lakad, at ako'y pinagwaraywaray niya; kaniyang ipinahamak ako;

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Kaniyang iniakma ang kaniyang busog, at ginawa akong pinaka tanda sa pana.

пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Ang mga pana ng kaniyang lalagyan ng pana ay kaniyang isinasaksak sa aking mga bato ng katawan.

Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Ako'y naging kakutyaan sa aking buong bayan, at kanilang awit buong araw.

Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Kaniyang pinuspos ako ng kapanglawan, kaniyang sinuya ako ng ajenjo.

І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Kaniya namang biningot ang aking mga ngipin ng mga maliliit na grava; kaniyang tinabunan ako ng mga abo.

і душа моя спокій згубила, забув я добро...

At iyong inilayo ang aking kaluluwa sa kapayapaan; ako'y nakalimot ng kaginhawahan.

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

At aking sinabi, Ang lakas ko'y nawala, at ang aking pagasa sa Panginoon.

Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Alalahanin mo ang aking pagdadalamhati at ang aking karalitaan, ang ajenjo at ng apdo.

душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Ang kaluluwa ko'y naaalaala pa nila, at napangumbaba sa loob ko.

Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Ito ang ginugunita ko sa aking pagiisip; kaya't may pagasa ako.

Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

Sa mga kaawaan nga ng Panginoon ay hindi tayo nalipol, sapagka't ang kaniyang mga habag ay hindi nauubos.

нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

Ang mga yao'y bago tuwing umaga, dakila ang inyong pagtatapat.

Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

Ang Panginoon ay aking bahagi, sabi ng aking kaluluwa; kaya't ako'y aasa sa kaniya.

Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Ang Panginoon ay mabuti sa kanila na nangaghihintay sa kaniya, sa kaluluwa na humahanap sa kaniya.

Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Mabuti nga na ang tao ay umasa at maghintay na tahimik sa pagliligtas ng Panginoon.

Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Mabuti nga sa tao na magpasan ng pamatok sa kaniyang kabataan.

нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Maupo siyang magisa at tumahimik, sapagka't kaniyang iniatang sa kaniya.

хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Sumubsob siya sa alabok, kung gayo'y magkakaroon siya ng pagasa.

хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Ibigay niya ang kaniyang pisngi sa sumasakit sa kaniya; mapuspos siya ng kadustaan.

Бо Господь не навіки ж покине!

Sapagka't ang Panginoon ay hindi magtatakuwil magpakailan man.

Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

Sapagka't bagaman siya'y nagpapapanglaw, gayon ma'y magpapakita siya ng habag ayon sa kasaganaan ng kaniyang mga kaawaan.

бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Sapagka't siya'y hindi kusang dumadalamhati, o nagpapapanglaw man sa mga anak ng mga tao.

Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Na yapakan sa ilalim ng paa ang lahat ng bihag sa lupa.

щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

Na iliko ang matuwid ng tao sa harap ng mukha ng Kataastaasan,

щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

Na iligaw ang tao sa kaniyang usap, hindi kinalulugdan ng Panginoon.

Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Sino siya na nagsasabi, at nangyayari, kung hindi iniuutos ng Panginoon?

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Hindi baga sa bibig ng Kataastaasan nanggagaling ang masama't mabuti?

Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Bakit dumadaing ang taong may buhay, ang tao dahil sa parusa sa kaniyang mga kasalanan?

Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Ating usisain at suriin ang ating mga lakad, at manumbalik sa Panginoon.

підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Igawad natin ang ating puso sangpu ng ating mga kamay sa Dios sa langit.

Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Kami ay sumalangsang at nanghimagsik; ikaw ay hindi nagpatawad.

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Tinakpan mo ang iyong sarili ng galit at hinabol mo kami; ikaw ay pumatay, ikaw ay hindi naawa.

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Tinakpan mo ang iyong sarili ng alapaap, na anopa't hindi makadaan ang anomang panalangin.

Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Iyong ginawa kaming parang tapon at dumi sa gitna ng mga bayan.

наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Ibinukang maluwang ng lahat naming kaaway ang kanilang bibig laban sa amin.

страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Takot at ang hukay ay dumating sa amin, ang pagkasira at pagkagiba.

Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Ang mata ko'y dumadaloy ng mga ilog ng tubig, dahil sa pagkapahamak ng anak na babae ng aking bayan.

Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Ang mata ko'y dinadaluyan at hindi naglilikat, na walang pagitan.

аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

Hanggang sa ang Panginoon ay tumungo, at tumingin mula sa langit.

моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Kinikilos ng aking mata ang aking kaluluwa, dahil sa lahat na anak na babae ng aking bayan.

Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Lubha nila akong hinahabol na parang ibon, na mga kaaway kong walang kadahilanan.

життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Kanilang pinaikli ang aking buhay sa bilangguan at hinagis ako ng bato.

Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Tubig ay nagsisihuho sa aking ulo; aking sinabi, Ako'y nahiwalay.

Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Ako'y tumawag sa iyong pangalan, Oh Panginoon, mula sa kababababaang hukay.

Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Iyong dininig ang aking tinig; huwag mong ikubli ang iyong pakinig sa aking hingal, sa aking daing.

Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Ikaw ay lumapit sa araw na ako'y tumawag sa iyo; iyong sinabi, Huwag kang matakot.

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Oh Panginoon, iyong ipinagsanggalang ang mga usap ng aking kaluluwa; iyong tinubos ang aking buhay.

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Oh Panginoon, iyong nakita ang aking pagkakamali; hatulan mo ang aking usap.

Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Iyong nakita ang lahat nilang panghihiganti, at ang lahat nilang pasiya laban sa akin.

Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Iyong narinig ang kanilang pagduwahagi, Oh Panginoon, at lahat nilang pasiya laban sa akin,

мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

Ang mga labi ng nagsisibangon laban sa akin, at ang kanilang pasiya laban sa akin buong araw.

Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Masdan mo ang kanilang pagupo, at ang kanilang pagtayo; ako ang kanilang awit.

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Ikaw ay magbibigay sa kanila ng kagantihan, Oh Panginoon, ayon sa gawa ng kanilang mga kamay.

Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Iyong papagmamatigasin ang kanilang puso, ang iyong sumpa sa kanila.

Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Iyong hahabulin sila sa galit, at iyong lilipulin sila mula sa silong ng langit ng Panginoon.