Lamentations 3

Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Io sono un uomo che ha veduto l’afflizione sotto la verga del suo furore.

Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Egli m’ha condotto, m’ha fatto camminare nelle tenebre e non nella luce.

Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Sì, contro di me di nuovo volge la sua mano tutto il giorno.

Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Egli ha consunta la mia carne e la mia pelle, ha fiaccato le mie ossa.

обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Ha costituito una cinta contro di me, m’ha circondato d’amarezza e d’affanno.

у темноті мене посадив, мов померлих давно...

M’ha fatto abitare in luoghi tenebrosi, come quelli che son morti da lungo tempo.

Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Egli m’ha circondato d’un muro, perché non esca: m’ha caricato di pesanti catene.

І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Anche quando grido e chiamo al soccorso, egli chiude l’accesso alla mia preghiera.

Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Egli m’ha sbarrato la via di blocchi di pietra, ha sconvolti i miei sentieri.

Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Egli è stato per me come un orso in agguato, come un leone in luoghi nascosti.

Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Egli m’ha sviato dal mio cammino e m’ha squarciato, m’ha reso desolato.

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Ha teso il suo arco, m’ha preso come mira delle sue frecce.

пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

M’ha fatto penetrar nelle reni le saette del suo turcasso.

Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Io son diventato lo scherno di tutto il mio popolo, la sua canzone di tutto il giorno.

Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Egli m’ha saziato d’amarezza, m’ha abbeverato d’assenzio.

І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

M’ha spezzato i denti con della ghiaia, m’ha affondato nella cenere.

і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Tu hai allontanata l’anima mia dalla pace, io ho dimenticato il benessere.

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Io ho detto: "E’ sparita la mia fiducia, non ho più speranza nell’Eterno!"

Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Ricordati della mia afflizione, della mia vita raminga, dell’assenzio e dell’amarezza!

душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

L’anima mia se ne ricorda del continuo, e n’è abbattuta dentro di me.

Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Questo voglio richiamarmi alla mente, per questo voglio sperare:

Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

E’ una grazia dell’Eterno che non siamo stati interamente distrutti; poiché le sue compassioni non sono esaurite;

нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

si rinnovano ogni mattina. Grande è la tua fedeltà!

Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

"L’Eterno è la mia parte", dice l’anima mia, "perciò spererò in lui".

Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

L’Eterno è buono per quelli che sperano in lui, per l’anima che lo cerca.

Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Buona cosa è aspettare in silenzio la salvezza dell’Eterno.

Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Buona cosa è per l’uomo portare il giogo nella sua giovinezza.

нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Si segga egli solitario e stia in silenzio quando l’Eterno glielo impone!

хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Metta la sua bocca nella polvere! forse, v’è ancora speranza.

хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Porga la guancia a chi lo percuote, si sazi pure di vituperio!

Бо Господь не навіки ж покине!

Poiché il Signore non ripudia in perpetuo;

Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

ma, se affligge, ha altresì compassione, secondo la moltitudine delle sue benignità;

бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

giacché non è volentieri ch’egli umilia ed affligge i figliuoli degli uomini.

Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Quand’uno schiaccia sotto i piedi tutti i prigionieri della terra,

щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

quand’uno perverte il diritto d’un uomo nel cospetto dell’Altissimo,

щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

quando si fa torto ad alcuno nella sua causa, il Signore non lo vede egli?

Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Chi mai dice una cosa che s’avveri, se il Signore non l’ha comandato?

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Il male ed il bene non procedon essi dalla bocca dell’Altissimo?

Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Perché il vivente si rammaricherebbe? Ognuno si rammarichi del proprio peccato!

Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Esaminiamo le nostre vie, scrutiamole, e torniamo all’Eterno!

підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Eleviamo insiem con le mani, i nostri cuori a Dio ne’ cieli!

Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Noi abbiam peccato, siamo stati ribelli, e tu non hai perdonato.

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Tu ti sei avvolto nella tua ira, e ci hai inseguiti; tu hai ucciso senza pietà;

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

ti sei avvolto in una nuvola, perché la preghiera non potesse passare;

Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

tu hai fatto di noi delle spazzature, dei rifiuti, in mezzo ai popoli.

наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Tutti i nostri nemici aprono larga la bocca contro di noi.

страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Ci son toccati il terrore, la fossa, la desolazione e la ruina.

Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

I miei occhi si sciolgono in rivi d’acqua, a motivo della ruina della figliuola del mio popolo.

Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

L’occhio mio si scioglie in lacrime, senza posa, senza intermittenza,

аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

finché dal cielo l’Eterno non guardi e non veda il nostro stato.

моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

L’occhio mio m’affanna l’anima a motivo di tutte le figliuole della mia città.

Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Quelli che mi son nemici senza cagione, m’han dato la caccia come a un uccello.

життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

M’hanno annientato la vita nella fossa, m’han gettato delle pietre addosso.

Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Le acque salivano fin sopra al mio capo, io dicevo: "E’ finita per me!"

Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Io ho invocato il tuo nome, o Eterno, dal fondo della fossa;

Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

tu hai udito la mia voce; non nascondere il tuo orecchio al mio sospiro, al mio grido!

Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Nel giorno ch’io t’ho invocato ti sei avvicinato; tu hai detto: "Non temere!"

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

O Signore, tu hai difesa la causa dell’anima mia, tu hai redento la mia vita.

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

O Eterno, tu vedi il torto che m’è fatto, giudica tu la mia causa!

Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Tu vedi tutto il loro rancore, tutte le loro macchinazioni contro di me.

Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Tu odi i loro oltraggi, o Eterno, tutte le loro macchinazioni contro di me,

мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

il linguaggio di quelli che si levano contro di me, quello che meditano contro di me tutto il giorno!

Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Guarda! quando si seggono, quando s’alzano, io sono la loro canzone.

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Tu li retribuirai, o Eterno, secondo l’opera delle loro mani.

Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Darai loro induramento di cuore, la tua maledizione.

Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Li inseguirai nella tua ira, e li sterminerai di sotto i cieli dell’Eterno.