Lamentations 3

אני הגבר ראה עני בשבט עברתו׃
Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
אותי נהג וילך חשך ולא אור׃
Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
אך בי ישב יהפך ידו כל היום׃
Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
בלה בשרי ועורי שבר עצמותי׃
Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
בנה עלי ויקף ראש ותלאה׃
обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
במחשכים הושיבני כמתי עולם׃
у темноті мене посадив, мов померлих давно...
גדר בעדי ולא אצא הכביד נחשתי׃
Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
גם כי אזעק ואשוע שתם תפלתי׃
І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
גדר דרכי בגזית נתיבתי עוה׃
Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
דב ארב הוא לי אריה במסתרים׃
Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
דרכי סורר ויפשחני שמני שמם׃
Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
דרך קשתו ויציבני כמטרא לחץ׃
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
הביא בכליותי בני אשפתו׃
пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
הייתי שחק לכל עמי נגינתם כל היום׃
Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
השביעני במרורים הרוני לענה׃
Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
ויגרס בחצץ שני הכפישני באפר׃
І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
ותזנח משלום נפשי נשיתי טובה׃
і душа моя спокій згубила, забув я добро...
ואמר אבד נצחי ותוחלתי מיהוה׃
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
זכר עניי ומרודי לענה וראש׃
Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
זכור תזכור ותשיח עלי נפשי׃
душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
זאת אשיב אל לבי על כן אוחיל׃
Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
חסדי יהוה כי לא תמנו כי לא כלו רחמיו׃
Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
חדשים לבקרים רבה אמונתך׃
нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
חלקי יהוה אמרה נפשי על כן אוחיל לו׃
Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
טוב יהוה לקוו לנפש תדרשנו׃
Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
טוב ויחיל ודומם לתשועת יהוה׃
Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
טוב לגבר כי ישא על בנעוריו׃
Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
ישב בדד וידם כי נטל עליו׃
нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
יתן בעפר פיהו אולי יש תקוה׃
хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
יתן למכהו לחי ישבע בחרפה׃
хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
כי לא יזנח לעולם אדני׃
Бо Господь не навіки ж покине!
כי אם הוגה ורחם כרב חסדו׃
Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
כי לא ענה מלבו ויגה בני איש׃
бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
לדכא תחת רגליו כל אסירי ארץ׃
Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
להטות משפט גבר נגד פני עליון׃
щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
לעות אדם בריבו אדני לא ראה׃
щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
מי זה אמר ותהי אדני לא צוה׃
Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
מפי עליון לא תצא הרעות והטוב׃
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
מה יתאונן אדם חי גבר על חטאו׃
Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
נחפשה דרכינו ונחקרה ונשובה עד יהוה׃
Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
נשא לבבנו אל כפים אל אל בשמים׃
підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
נחנו פשענו ומרינו אתה לא סלחת׃
Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
סכתה באף ותרדפנו הרגת לא חמלת׃
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
סכותה בענן לך מעבור תפלה׃
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
סחי ומאוס תשימנו בקרב העמים׃
Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
פצו עלינו פיהם כל איבינו׃
наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
פחד ופחת היה לנו השאת והשבר׃
страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
פלגי מים תרד עיני על שבר בת עמי׃
Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
עיני נגרה ולא תדמה מאין הפגות׃
Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
עד ישקיף וירא יהוה משמים׃
аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
עיני עוללה לנפשי מכל בנות עירי׃
моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
צוד צדוני כצפור איבי חנם׃
Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
צמתו בבור חיי וידו אבן בי׃
життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
צפו מים על ראשי אמרתי נגזרתי׃
Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
קראתי שמך יהוה מבור תחתיות׃
Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
קולי שמעת אל תעלם אזנך לרוחתי לשועתי׃
Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
קרבת ביום אקראך אמרת אל תירא׃
Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
רבת אדני ריבי נפשי גאלת חיי׃
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
ראיתה יהוה עותתי שפטה משפטי׃
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
ראיתה כל נקמתם כל מחשבתם לי׃
Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
שמעת חרפתם יהוה כל מחשבתם עלי׃
Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
שפתי קמי והגיונם עלי כל היום׃
мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
שבתם וקימתם הביטה אני מנגינתם׃
Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
תשיב להם גמול יהוה כמעשה ידיהם׃
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
תתן להם מגנת לב תאלתך להם׃
Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
תרדף באף ותשמידם מתחת שמי יהוה׃
Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!