Lamentations 3

Je suis l'homme qui a vu la misère Sous la verge de sa fureur.

Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Il m'a conduit, mené dans les ténèbres, Et non dans la lumière.

Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Contre moi il tourne et retourne sa main Tout le jour.

Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Il a fait dépérir ma chair et ma peau, Il a brisé mes os.

Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Il a bâti autour de moi, Il m'a environné de poison et de douleur.

обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Il me fait habiter dans les ténèbres, Comme ceux qui sont morts dès longtemps.

у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Il m'a entouré d'un mur, pour que je ne sorte pas; Il m'a donné de pesantes chaînes.

Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

J'ai beau crier et implorer du secours, Il ne laisse pas accès à ma prière.

І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Il a fermé mon chemin avec des pierres de taille, Il a détruit mes sentiers.

Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Il a été pour moi un ours en embuscade, Un lion dans un lieu caché.

Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Il a détourné mes voies, il m'a déchiré, Il m'a jeté dans la désolation.

Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Il a tendu son arc, et il m'a placé Comme un but pour sa flèche.

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Il a fait entrer dans mes reins Les traits de son carquois.

пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Je suis pour tout mon peuple un objet de raillerie, Chaque jour l'objet de leurs chansons.

Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Il m'a rassasié d'amertume, Il m'a enivré d'absinthe.

Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Il a brisé mes dents avec des cailloux, Il m'a couvert de cendre.

І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Tu m'as enlevé la paix; Je ne connais plus le bonheur.

і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Et j'ai dit: Ma force est perdue, Je n'ai plus d'espérance en l'Eternel!

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Quand je pense à ma détresse et à ma misère, A l'absinthe et au poison;

Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Quand mon âme s'en souvient, Elle est abattue au dedans de moi.

душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Voici ce que je veux repasser en mon coeur, Ce qui me donnera de l'espérance.

Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Les bontés de l'Eternel ne sont pas épuisées, Ses compassions ne sont pas à leur terme;

Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

Elles se renouvellent chaque matin. Oh! que ta fidélité est grande!

нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

L'Eternel est mon partage, dit mon âme; C'est pourquoi je veux espérer en lui.

Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

L'Eternel a de la bonté pour qui espère en lui, Pour l'âme qui le cherche.

Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Il est bon d'attendre en silence Le secours de l'Eternel.

Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Il est bon pour l'homme De porter le joug dans sa jeunesse.

Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Il se tiendra solitaire et silencieux, Parce que l'Eternel le lui impose;

нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Il mettra sa bouche dans la poussière, Sans perdre toute espérance;

хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Il présentera la joue à celui qui le frappe, Il se rassasiera d'opprobres.

хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Car le Seigneur Ne rejette pas à toujours.

Бо Господь не навіки ж покине!

Mais, lorsqu'il afflige, Il a compassion selon sa grande miséricorde;

Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

Car ce n'est pas volontiers qu'il humilie Et qu'il afflige les enfants des hommes.

бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Quand on foule aux pieds Tous les captifs du pays,

Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Quand on viole la justice humaine A la face du Très-Haut,

щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

Quand on fait tort à autrui dans sa cause, Le Seigneur ne le voit-il pas?

щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

Qui dira qu'une chose arrive, Sans que le Seigneur l'ait ordonnée?

Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

N'est-ce pas de la volonté du Très-Haut que viennent Les maux et les biens?

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Pourquoi l'homme vivant se plaindrait-il? Que chacun se plaigne de ses propres péchés.

Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Recherchons nos voies et sondons, Et retournons à l'Eternel;

Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Elevons nos coeurs et nos mains Vers Dieu qui est au ciel:

підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Nous avons péché, nous avons été rebelles! Tu n'as point pardonné!

Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Tu t'es caché dans ta colère, et tu nous as poursuivis; Tu as tué sans miséricorde;

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Tu t'es enveloppé d'un nuage, Pour fermer accès à la prière.

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Tu nous as rendus un objet de mépris et de dédain Au milieu des peuples.

Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Ils ouvrent la bouche contre nous, Tous ceux qui sont nos ennemis.

наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Notre partage a été la terreur et la fosse, Le ravage et la ruine.

страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Des torrents d'eau coulent de mes yeux, A cause de la ruine de la fille de mon peuple.

Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Mon oeil fond en larmes, sans repos, Sans relâche,

Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Jusqu'à ce que l'Eternel regarde et voie Du haut des cieux;

аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

Mon oeil me fait souffrir, A cause de toutes les filles de ma ville.

моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Ils m'ont donné la chasse comme à un oiseau, Ceux qui sont à tort mes ennemis.

Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Ils ont voulu anéantir ma vie dans une fosse, Et ils ont jeté des pierres sur moi.

життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Les eaux ont inondé ma tête; Je disais: Je suis perdu!

Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

J'ai invoqué ton nom, ô Eternel, Du fond de la fosse.

Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Tu as entendu ma voix: Ne ferme pas l'oreille à mes soupirs, à mes cris!

Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Au jour où je t'ai invoqué, tu t'es approché, Tu as dit: Ne crains pas!

Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Seigneur, tu as défendu la cause de mon âme, Tu as racheté ma vie.

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Eternel, tu as vu ce qu'on m'a fait souffrir: Rends-moi justice!

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Tu as vu toutes leurs vengeances, Tous leurs complots contre moi.

Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Eternel, tu as entendu leurs outrages, Tous leurs complots contre moi,

Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Les discours de mes adversaires, et les projets Qu'ils formaient chaque jour contre moi.

мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

Regarde quand ils sont assis et quand ils se lèvent: Je suis l'objet de leurs chansons.

Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Tu leur donneras un salaire, ô Eternel, Selon l'oeuvre de leurs mains;

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Tu les livreras à l'endurcissement de leur coeur, A ta malédiction contre eux;

Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Tu les poursuivras dans ta colère, et tu les extermineras De dessous les cieux, ô Eternel!

Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!