Psalms 78

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

quae audivimus et cognovimus et patres nostri narraverunt nobis

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

non sunt abscondita a filiis eorum a generatione sequenti narrante laudes Domini et potentiam eius et mirabilia eius quae fecit

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

statuit contestationem Iacob et legem posuit in Israhel quae mandavit patribus nostris ut docerent filios suos

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

ut cognosceret generatio subsequens filii nascituri surgent et narrabunt filiis suis

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

ut ponant in Deo spem suam et non obliviscantur cogitationum eius et mandata eius custodiant

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

ut non sint sicut patres eorum generatio declinans et provocans generatio quae non praeparavit cor suum et non credidit Deo spiritus eius

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

filii Efraim intendentes et mittentes arcum terga verterunt in die belli

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

non custodierunt pactum Dei sui et in lege eius noluerunt ingredi

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

et obliti sunt commutationum eius et mirabilium eius quae ostendit eis

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

coram patribus eorum fecit mirabilia in terra Aegypto in regione Taneos

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

divisit mare et transduxit eos et stare fecit aquas quasi acervum

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

et duxit eos in nube per diem et tota nocte in lumine ignis

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

scidit petram in deserto et potum dedit quasi de abyssis magnis

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

et eduxit rivos de petra et elicuit quasi flumina aquas

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

et addiderunt ultra peccare ei ut provocarent Excelsum in invio

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

et temptaverunt Deum in cordibus suis petentes cibum animae suae

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

et loquentes contra Deum dicebant numquid poterit Deus ponere mensam in solitudine

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

ecce percussit petram et fluxerunt aquae et torrentes inundaverunt numquid et panem poterit dare aut praeparare carnem populo suo

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

ideo audivit Dominus et non distulit et ignis accensus est in Iacob et furor ascendit in Israhel

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

quia non crediderunt Deo nec habuerunt fiduciam in salutari eius

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

et praecepit nubibus desuper et portas caeli aperuit

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

et pluit super eos man ut comederent et triticum caeli dedit eis

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

panem fortium comedit vir cibaria misit eis in saturitatem

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

abstulit eurum de caelo et induxit in fortitudine sua africum

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

et pluit super eos quasi pulverem carnes et quasi harenam maris volatilia pinnata

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

et ceciderunt in medio castrorum eius in circuitu tabernaculorum eius

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

et comederunt et saturati sunt nimis et desiderium eorum adtulit eis

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

non indiguerunt de cupiditate sua cum adhuc cibus esset in ore eorum

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

furor ergo Dei ascendit super eos et occidit pingues eorum et electos Israhel incurvavit

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

in omnibus his peccaverunt ultra et non crediderunt mirabilibus eius

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

et consumpsit in vanitate dies eorum et annos eorum velociter

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

si occidebat eos tunc requirebant eum et convertebantur et diluculo consurgebant ad Deum

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

et recordabantur quia Deus fortitudo eorum et Deus excelsus redemptor eorum

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

et lactaverunt eum in ore suo et lingua sua mentiti sunt ei

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

cor autem eorum non erat firmum cum eo nec permanserunt in pacto eius

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

ipse vero misericors propitiabitur iniquitati et non disperdet multumque avertit iram suam et non suscitavit totum furorem suum

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

sed recordatus est quia caro essent spiritus vadens et non revertens

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

quotiens provocaverunt eum in deserto adflixerunt eum in solitudine

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

et conversi sunt et temptaverunt Deum et Sanctum Israhel concitaverunt

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

non sunt recordati manus eius diei qua redemit eos a tribulante

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

qui fecit in Aegypto signa sua et ostenta sua in regione Taneos

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

qui convertit in sanguine fluvios eorum et rivos eorum ut non biberent

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

qui inmisit eis genus omne muscarum ut comederent eos et ranas ut disperderent eos

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

qui dedit brucho germen eorum et laborem eorum lucustae

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

qui occidit in grandine vineas eorum et sycomoros eorum in frigore

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

qui tradidit grandini pascua eorum et iumenta eorum volucribus

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

qui misit in eos iram furoris sui indignationem et comminationem et angustiam inmissionem angelorum malorum

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

munivit semitam furori suo non pepercit morti animae eorum et animantia eorum pesti tradidit

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

et percussit omne primogenitum in Aegypto principium partus in tabernaculis Cham

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

et tulit veluti oves populum suum et minavit eos sicut gregem in deserto

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

et duxit eos cum fiducia et absque timore inimicos autem eorum operuit mare

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

et adduxit eos ad terminum sanctificatum suum montem istum quem possedit dextera eius et eiecit a facie eorum gentes et possidere eos fecit in funiculo hereditatem

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

et conlocavit in tabernaculis eorum tribus Israhel

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

et temptaverunt et provocaverunt Deum excelsum et testimonia eius non custodierunt

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

et aversi sunt et praevaricati sunt ut patres eorum incurvati sunt quasi arcus inutilis

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

et provocaverunt eum in excelsis suis et in sculptilibus suis ad aemulandum concitaverunt

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

audivit Deus et non distulit et proiecit vehementer Israhel

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

et reliquit tabernaculum Selo tentorium quod conlocavit inter homines

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

tradidit in captivitatem gloriam suam et decorem suum in manu hostis

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

et conclusit in gladio populum suum et in hereditate sua non distulit

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

iuvenes eius devoravit ignis et virgines eius nemo luxit

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

sacerdotes eius gladio ceciderunt et viduae eius non sunt fletae

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

et evigilavit quasi dormiens Dominus quasi fortis post crapulam vini

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

et percussit hostes suos retrorsum obprobrium sempiternum dedit eos

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

et proiecit tabernaculum Ioseph et tribum Efraim non elegit

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

sed elegit tribum Iuda montem Sion quem dilexit

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

et aedificavit in similitudinem monoceroton sanctuarium suum quasi terram fundavit illud in saeculum

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

et elegit David servum suum et tulit eum de gregibus ovium sequentem fetas adduxit eum

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

ut pasceret Iacob populum eius et Israhel hereditatem eius

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

qui pavit eos in simplicitate cordis sui et in prudentia manuum suarum dux eorum fuit

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

canticum Asaph Deus venerunt gentes in hereditatem tuam polluerunt templum sanctum tuum posuerunt Hierusalem in acervis lapidum

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

dederunt cadavera servorum tuorum escam volatilibus caeli carnes sanctorum tuorum bestiis terrae