Psalms 77

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

recordans Dei conturbabar loquebar in memet ipso et deficiebat spiritus meus semper

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

prohibebam suspectum oculorum meorum stupebam et non loquebar

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

recogitabam dies antiquos annos pristinos

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

recordabar psalmorum meorum in nocte cum corde meo loquebar et scobebam spiritum meum

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

ergone in aeternum proiciet Dominus et non repropitiabitur ultra

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

ergone conplebit usque in finem misericordiam suam consummabit verbum de generatione et generatione

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

numquid oblitus est misereri Deus aut conplebit in furore misericordias suas semper

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

et dixi inbecillitas mea est haec commutatio dexterae Excelsi

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

recordabor cogitationum Domini reminiscens antiqua mirabilia tua

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

et meditabor in omni opere tuo et adinventiones tuas loquar

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

Deus in sanctuario via tua quis deus magnus ut Deus

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

tu es Deus faciens mirabilia ostendens in populis potentiam tuam

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

redemisti in brachio populum tuum filios Iacob et Ioseph semper

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

videntes te aquae Deus videntes te aquae parturierunt et commotae sunt abyssi

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

excusserunt aquas nubila vocem dederunt nubes et sagittae tuae discurrebant

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

vox tonitrui tui in rota apparuerunt fulgora tua orbi concussa est et commota est terra

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

in mari via tua et semitae tuae in aquis multis et vestigia tua non sunt agnita

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

deduxisti quasi gregem populum tuum in manu Mosi et Aaron

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

eruditionis Asaph ausculta populus meus legem meam inclinate aurem vestram ad verba oris mei

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

aperiam in parabula os meum loquar enigmata antiqua