Psalms 78

Masquil de Asaph. ESCUCHA, pueblo mío, mi ley: Inclinad vuestro oído á las palabras de mi boca.

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

Abriré mi boca en parábola; Hablaré cosas reservadas de antiguo:

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

Las cuales hemos oído y entendido; Que nuestros padres nos las contaron.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

No las encubriremos á sus hijos, Contando á la generación venidera las alabanzas de JEHOVÁ, Y su fortaleza, y sus maravillas que hizo.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

Él estableció testimonio en Jacob, Y puso ley en Israel; La cual mandó á nuestros padres Que la notificasen á sus hijos;

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Para que lo sepa la generación venidera, y los hijos que nacerán; Y los que se levantarán, lo cuenten á sus hijos;

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

Á fin de que pongan en Dios su confianza, Y no se olviden de las obras de Dios, Y guarden sus mandamientos:

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

Y no sean como sus padres, Generación contumaz y rebelde; Generación que no apercibió su corazón, Ni fué fiel para con Dios su espíritu.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

Los hijos de Ephraim armados, flecheros, Volvieron las espaldas el día de la batalla.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

No guardaron el pacto de Dios, Ni quisieron andar en su ley:

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

Antes se olvidaron de sus obras, Y de sus maravillas que les había mostrado.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

Delante de sus padres hizo maravillas En la tierra de Egipto, en el campo de Zoán.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

Rompió la mar, é hízolos pasar; É hizo estar las aguas como en un montón.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Y llevólos de día con nube, Y toda la noche con resplandor de fuego.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

Hendió las peñas en el desierto: Y dióles á beber como de grandes abismos;

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Pues sacó de la peña corrientes, É hizo descender aguas como ríos.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Empero aun tornaron á pecar contra él, Enojando en la soledad al Altísimo.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Pues tentaron á Dios en su corazón, Pidiendo comida á su gusto.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

Y hablaron contra Dios, Diciendo: ¿Podrá poner mesa en el desierto?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

He aquí ha herido la peña, y corrieron aguas, Y arroyos salieron ondeando: ¿Podrá también dar pan? ¿Aparejará carne á su pueblo?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

Por tanto oyó JEHOVÁ, é indignóse: Y encendióse el fuego contra Jacob, Y el furor subió también contra Israel;

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

Por cuanto no habían creído á Dios, Ni habían confiado en su salud:

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

Á pesar de que mandó á las nubes de arriba, Y abrió las puertas de los cielos,

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

É hizo llover sobre ellos maná para comer, Y dióles trigo de los cielos.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

Pan de nobles comió el hombre: Envióles comida á hartura.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

Movió el solano en el cielo, Y trajo con su fortaleza el austro.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

É hizo llover sobre ellos carne como polvo, Y aves de alas como arena de la mar.

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

É hízolas caer en medio de su campo, Alrededor de sus tiendas.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

Y comieron, y hartáronse mucho: Cumplióles pues su deseo.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

No habían quitado de sí su deseo, Aun estaba su vianda en su boca,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

Cuando vino sobre ellos el furor de Dios, Y mató los más robustos de ellos, Y derribo los escogidos de Israel.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

Con todo esto pecaron aún, Y no dieron crédito á sus maravillas.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

Consumió por tanto en nada sus días, Y sus años en la tribulación.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Si los mataba, entonces buscaban á Dios; Entonces se volvían solícitos en busca suya.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Y acordábanse que Dios era su refugio. Y el Dios Alto su redentor.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

Mas le lisonjeaban con su boca, Y con su lengua le mentían:

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

Pues sus corazones no eran rectos con él, Ni estuvieron firmes en su pacto.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Empero él misericordioso, perdonaba la maldad, y no los destruía: Y abundó para apartar su ira, Y no despertó todo su enojo.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Y acordóse que eran carne; Soplo que va y no vuelve.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

¡Cuántas veces lo ensañaron en el desierto, Lo enojaron en la soledad!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

Y volvían, y tentaban á Dios, Y ponían límite al Santo de Israel.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

No se acordaron de su mano, Del día que los redimió de angustia;

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

Cuando puso en Egipto sus señales, Y sus maravillas en el campo de Zoán;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

Y volvió sus ríos en sangre, Y sus corrientes, porque no bebiesen.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

Envió entre ellos una mistura de moscas que los comían, Y ranas que los destruyeron.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Dió también al pulgón sus frutos, Y sus trabajos á la langosta.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

Sus viñas destruyó con granizo, Y sus higuerales con piedra;

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Y entregó al pedrisco sus bestias, Y al fuego sus ganados.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Envió sobre ellos el furor de su saña, Ira y enojo y angustia, Con misión de malos ángeles.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Dispuso el camino á su furor; No eximió la vida de ellos de la muerte, Sino que entregó su vida á la mortandad.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

É hirió á todo primogénito en Egipto, Las primicias de las fuerzas en las tiendas de Châm.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

Empero hizo salir á su pueblo como ovejas, Y llevólos por el desierto, como un rebaño.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

Y guiólos con seguridad, que no tuvieron miedo; Y la mar cubrió á sus enemigos.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

Metiólos después en los términos de su santuario, En este monte que ganó su mano derecha.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

Y echó las gentes de delante de ellos, Y repartióles una herencia con cuerdas; É hizo habitar en sus moradas á las tribus de Israel.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

Mas tentaron y enojaron al Dios Altísimo, Y no guardaron sus testimonios;

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

Sino que se volvieron, y se rebelaron como sus padres: Volviéronse como arco engañoso.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

Y enojáronlo con sus altos, Y provocáronlo á celo con sus esculturas.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

Oyólo Dios, y enojóse, Y en gran manera aborreció á Israel.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

Dejó por tanto el tabernáculo de Silo, La tienda en que habitó entre los hombres;

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Y dió en cautividad su fortaleza, Y su gloria en mano del enemigo.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

Entregó también su pueblo á cuchillo, Y airóse contra su heredad.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

El fuego devoró sus mancebos, Y sus vírgenes no fueron loadas en cantos nupciales.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

Sus sacerdotes cayeron á cuchillo, Y sus viudas no lamentaron.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

Entonces despertó el Señor á la manera del que ha dormido, Como un valiente que grita excitado del vino:

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

É hirió á sus enemigos en las partes posteriores: Dióles perpetua afrenta.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

Y desechó el tabernáculo de José, Y no escogió la tribu de Ephraim.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Sino que escogió la tribu de Judá, El monte de Sión, al cual amó.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

Y edificó su santuario á manera de eminencia, Como la tierra que cimentó para siempre.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

Y eligió á David su siervo, Y tomólo de las majadas de las ovejas:

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

De tras las paridas lo trajo, Para que apacentase á Jacob su pueblo, y á Israel su heredad.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

Y apacentólos con entereza de su corazón; Y pastoreólos con la pericia de sus manos.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!