Psalms 78

משכיל לאסף האזינה עמי תורתי הטו אזנכם לאמרי פי׃

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

אפתחה במשל פי אביעה חידות מני קדם׃

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

אשר שמענו ונדעם ואבותינו ספרו לנו׃

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

לא נכחד מבניהם לדור אחרון מספרים תהלות יהוה ועזוזו ונפלאותיו אשר עשה׃

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

ויקם עדות ביעקב ותורה שם בישראל אשר צוה את אבותינו להודיעם לבניהם׃

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

למען ידעו דור אחרון בנים יולדו יקמו ויספרו לבניהם׃

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

וישימו באלהים כסלם ולא ישכחו מעללי אל ומצותיו ינצרו׃

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

ולא יהיו כאבותם דור סורר ומרה דור לא הכין לבו ולא נאמנה את אל רוחו׃

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

בני אפרים נושקי רומי קשת הפכו ביום קרב׃

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

לא שמרו ברית אלהים ובתורתו מאנו ללכת׃

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

וישכחו עלילותיו ונפלאותיו אשר הראם׃

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

נגד אבותם עשה פלא בארץ מצרים שדה צען׃

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

בקע ים ויעבירם ויצב מים כמו נד׃

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

וינחם בענן יומם וכל הלילה באור אש׃

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

יבקע צרים במדבר וישק כתהמות רבה׃

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

ויוצא נוזלים מסלע ויורד כנהרות מים׃

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

ויוסיפו עוד לחטא לו למרות עליון בציה׃

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

וינסו אל בלבבם לשאל אכל לנפשם׃

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

וידברו באלהים אמרו היוכל אל לערך שלחן במדבר׃

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

הן הכה צור ויזובו מים ונחלים ישטפו הגם לחם יוכל תת אם יכין שאר לעמו׃

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

לכן שמע יהוה ויתעבר ואש נשקה ביעקב וגם אף עלה בישראל׃

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

כי לא האמינו באלהים ולא בטחו בישועתו׃

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

ויצו שחקים ממעל ודלתי שמים פתח׃

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

וימטר עליהם מן לאכל ודגן שמים נתן למו׃

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

לחם אבירים אכל איש צידה שלח להם לשבע׃

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

יסע קדים בשמים וינהג בעזו תימן׃

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

וימטר עליהם כעפר שאר וכחול ימים עוף כנף׃

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

ויפל בקרב מחנהו סביב למשכנתיו׃

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

ויאכלו וישבעו מאד ותאותם יבא להם׃

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

לא זרו מתאותם עוד אכלם בפיהם׃

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

ואף אלהים עלה בהם ויהרג במשמניהם ובחורי ישראל הכריע׃

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

בכל זאת חטאו עוד ולא האמינו בנפלאותיו׃

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

ויכל בהבל ימיהם ושנותם בבהלה׃

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

אם הרגם ודרשוהו ושבו ושחרו אל׃

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

ויזכרו כי אלהים צורם ואל עליון גאלם׃

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

ויפתוהו בפיהם ובלשונם יכזבו לו׃

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

ולבם לא נכון עמו ולא נאמנו בבריתו׃

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

והוא רחום יכפר עון ולא ישחית והרבה להשיב אפו ולא יעיר כל חמתו׃

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

ויזכר כי בשר המה רוח הולך ולא ישוב׃

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

כמה ימרוהו במדבר יעציבוהו בישימון׃

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

וישובו וינסו אל וקדוש ישראל התוו׃

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

לא זכרו את ידו יום אשר פדם מני צר׃

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

אשר שם במצרים אתותיו ומופתיו בשדה צען׃

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

ויהפך לדם יאריהם ונזליהם בל ישתיון׃

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

ישלח בהם ערב ויאכלם וצפרדע ותשחיתם׃

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

ויתן לחסיל יבולם ויגיעם לארבה׃

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

יהרג בברד גפנם ושקמותם בחנמל׃

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

ויסגר לברד בעירם ומקניהם לרשפים׃

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

ישלח בם חרון אפו עברה וזעם וצרה משלחת מלאכי רעים׃

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

יפלס נתיב לאפו לא חשך ממות נפשם וחיתם לדבר הסגיר׃

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

ויך כל בכור במצרים ראשית אונים באהלי חם׃

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

ויסע כצאן עמו וינהגם כעדר במדבר׃

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

וינחם לבטח ולא פחדו ואת אויביהם כסה הים׃

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

ויביאם אל גבול קדשו הר זה קנתה ימינו׃

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

ויגרש מפניהם גוים ויפילם בחבל נחלה וישכן באהליהם שבטי ישראל׃

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

וינסו וימרו את אלהים עליון ועדותיו לא שמרו׃

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

ויסגו ויבגדו כאבותם נהפכו כקשת רמיה׃

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

ויכעיסוהו בבמותם ובפסיליהם יקניאוהו׃

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

שמע אלהים ויתעבר וימאס מאד בישראל׃

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

ויטש משכן שלו אהל שכן באדם׃

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

ויתן לשבי עזו ותפארתו ביד צר׃

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

ויסגר לחרב עמו ובנחלתו התעבר׃

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

בחוריו אכלה אש ובתולתיו לא הוללו׃

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

כהניו בחרב נפלו ואלמנתיו לא תבכינה׃

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

ויקץ כישן אדני כגבור מתרונן מיין׃

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

ויך צריו אחור חרפת עולם נתן למו׃

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

וימאס באהל יוסף ובשבט אפרים לא בחר׃

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

ויבחר את שבט יהודה את הר ציון אשר אהב׃

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

ויבן כמו רמים מקדשו כארץ יסדה לעולם׃

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

ויבחר בדוד עבדו ויקחהו ממכלאת צאן׃

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

מאחר עלות הביאו לרעות ביעקב עמו ובישראל נחלתו׃

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

וירעם כתם לבבו ובתבונות כפיו ינחם׃

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!