Psalms 78

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

En sång av Asaf.  Lyssna, mitt folk, till min undervisning;  böjen edra öron till min muns ord.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

 Jag vill öppna min mun till lärorikt tal,  uppenbara förborgade ting ifrån fordom.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

 Vad vi hava hört och känna,  och vad våra fäder hava förtäljt för oss,

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

 det vilja vi icke dölja för deras barn;  för ett kommande släkte vilja vi förtälja HERRENS lov  och hans makt och de under han har gjort.

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

 Ty han upprättade ett vittnesbörd i Jakob  och stiftade en lag i Israel;  han påbjöd den för våra fäder,  och de skulle kungöra den för sina barn.

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

 Så skulle det bliva kunnigt för ett kommande släkte,  för barn som en gång skulle födas,  och dessa skulle stå upp och förtälja det för sina barn.

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

 Då skulle de sätta sitt hopp till Gud  och icke förgäta Guds verk,  utan taga hans bud i akt.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

 Och de skulle icke bliva, såsom deras fäder,  ett gensträvigt och upproriskt släkte,  ett släkte som icke höll sitt hjärta ståndaktigt,  och vars ande icke var trofast mot Gud.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

 Efraims barn, välbeväpnade bågskyttar,  vände om på stridens dag.

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

 De höllo icke Guds förbund,  och efter hans lag ville de ej vandra.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

 De glömde hans gärningar  och de under han hade låtit dem se.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

 Ja, inför deras fäder hade han gjort under,  i Egyptens land, på Soans mark.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

 Han klöv havet och lät dem gå därigenom  och lät vattnet stå såsom en hög.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

 Han ledde dem om dagen med molnskyn,  och hela natten med eldens sken.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

 Han klöv sönder klippor i öknen  och gav dem rikligen att dricka, såsom ur väldiga hav.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

 Rinnande bäckar lät han framgå ur klippan  och vatten flyta ned såsom strömmar.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

 Likväl syndade de allt framgent mot honom  och voro gensträviga mot den Högste, i öknen.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

 De frestade Gud i sina hjärtan,  i det de begärde mat för sin lystnad.

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

 Och de talade mot Gud, de sade:      »Kan väl Gud      duka ett bord i öknen?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

 Se, visst slog han klippan,      så att vatten flödade      och bäckar strömmade fram,  men kan han ock giva bröd  eller skaffa kött åt sitt folk?»

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

 Så förgrymmades då HERREN, när han hörde det;  och eld upptändes i Jakob,  jag, vrede kom över Israel,

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

 eftersom de icke trodde på Gud  och ej förtröstade på hans frälsning.

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

 Och han gav befallning åt skyarna i höjden  och öppnade himmelens dörrar;

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

 han lät manna regna över dem till föda,  och korn från himmelen gav han dem.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

 Änglabröd fingo människor äta;  han sände dem mat till fyllest.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

 Han lät östanvinden fara ut på himmelen,  och genom sin makt förde han sunnanvinden fram.

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

 Och han lät kött regna över dem såsom stoft,  bevingade fåglar såsom havets sand;

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

 han lät det falla ned i sitt läger,  runt omkring sin boning.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

 Då åto de och blevo övermätta;  han lät dem få vad de hade lystnad efter.

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

 Men ännu hade de icke stillat sin lystnad,  ännu var maten i deras mun,

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

 då kom Guds vrede över dem;  han sände död bland deras ypperste  och slog ned Israels unga män.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

 Likväl syndade de alltjämt  och trodde icke på hans under.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

 Då lät han deras dagar försvinna i förgängelse  och deras år i plötslig undergång.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

 När han dräpte folket, frågade de efter honom  och vände om och sökte Gud.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

 De tänkte då på att Gud var deras klippa,  och att Gud den Högste var deras förlossare;

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

 och de talade inställsamt för honom med sin mun  och skrymtade för honom med sin tunga.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

 Men deras hjärtan höllo sig icke ståndaktigt vid honom,  och de voro icke trogna i hans förbund.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

 Dock, han är barmhärtig, han förlåter missgärning,  och han vill icke fördärva.  Därför avvände han ofta sin vrede  och lät ej hela sin förtörnelse bryta fram.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

 Ty han tänkte därpå att de voro kött,  en vind som far bort och icke kommer åter.

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

 Huru ofta voro de ej gensträviga mot honom i öknen  och bedrövade honom i ödemarken!

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

 Ja, de frestade Gud allt framgent  och förtörnade Israels Helige.

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

 De betänkte icke vad hans hand hade uträttat  på den tid då han förlossade dem från ovännen,

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

 då han gjorde sina tecken i Egypten  och sina under på Soans mark.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

 Där förvandlade han deras strömmar till blod,  så att de ej kunde dricka ur sina rinnande vatten;

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

 han sände bland dem flugsvärmar, som åto dem,  och paddor, som voro dem till fördärv.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

 Han gav deras gröda åt gräsmaskar  och deras arbetes frukt åt gräshoppor;

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

 han slog deras vinträd med hagel  och deras fikonträd med hagelstenar;

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

 han gav deras husdjur till pris åt hagel  och deras boskap åt ljungeldar.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

 Han sände över dem sin vredes glöd,  förgrymmelse och ogunst och nöd,  en skara av olycksänglar.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

 Han gav fritt lopp åt sin vrede;  han skonade icke deras själ från döden,  utan gav deras liv till pris åt pesten.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

 Och han slog allt förstfött i Egypten,  kraftens förstling i Hams hyddor.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

 Och han lät sitt folk bryta upp såsom en fårhjord  och förde dem såsom en boskapshjord genom öknen.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

 Han ledde dem säkert, så att de icke behövde frukta;  men deras fiender övertäcktes av havet.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

 Och han lät dem komma till sitt heliga land,  till det berg som hans högra hand hade förvärvat.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

 Han förjagade hedningarna för dem  och gav dem deras land till arvslott  och lät Israels stammar bo i deras hyddor.

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

 Men i sin gensträvighet frestade de Gud den Högste  och höllo icke hans vittnesbörd;

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

 de veko trolöst tillbaka, de såsom deras fäder,  de vände om, lika en båge som sviker.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

 De förtörnade honom med sina offerhöjder  och retade honom genom sina beläten.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

 Gud förnam det och vart förgrymmad  och förkastade Israel med harm.

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

 Och han försköt sin boning i Silo,  det tält han hade slagit upp bland människorna;

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

 han gav sin makt i fångenskap  och sin ära i fiendehand.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

 Ja, han gav sitt folk till pris åt svärdet,  och på sin arvedel förgrymmades han.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

 Deras unga män förtärdes av eld,  och deras jungfrur blevo utan brudsång.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

 Deras präster föllo för svärd,  och inga änkor kunde hålla klagogråt.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

 Då vaknade Herren såsom ur en sömn,  han reste sig, lik en hjälte som hade legat dövad av vin.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

 Och han slog sina ovänner tillbaka,  evig smälek lät han komma över dem.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

 Han förkastade ock Josefs hydda  och utvalde icke Efraims stam.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

 Men han utvalde Juda stam,  Sions berg, som han älskade.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

 Och han byggde sin helgedom hög såsom himmelen,  fast såsom jorden, som han har grundat för evigt.

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

 Och han utvalde sin tjänare David  och tog honom ifrån fårhjordens fållor.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

 Ja, ifrån fåren hämtade han honom  och satte honom till en herde för Jakob, sitt folk,  och för Israel, sin arvedel.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

 Och han var deras herde med redligt hjärta  och ledde dem med förståndig hand.