Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Alldenstund många andra hava företagit sig att om de händelser, som bland oss hava timat, avfatta berättelser,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

i enlighet med vad som har blivit oss meddelat av dem som själva voro åsyna vittnen och ordets tjänare,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

så har ock jag, sedan jag grundligt har efterforskat allt ända ifrån begynnelsen, beslutit mig för att i följd och ordning skriva därom till dig, ädle Teofilus,

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

så att du kan inse huru tillförlitliga de stycken äro, i vilka du har blivit undervisad.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

På den tid då Herodes var konung över Judeen levde en präst vid namn Sakarias, av Abias' »dagsavdelning». Denne hade till hustru en av Arons döttrar som hette Elisabet.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

De voro båda rättfärdiga inför Gud och vandrade ostraffligt efter alla Herrens bud och stadgar.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Men de hade inga barn, ty Elisabet var ofruktsam; och båda voro de komna till hög ålder.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Medan han nu en gång, när ordningen kom till hans avdelning, gjorde prästerlig tjänst inför Gud,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

hände det sig, vid den övliga lottningen om de prästerliga sysslorna, att det tillföll honom att gå in i Herrens tempel och tända rökelsen.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Och hela menigheten stod utanför och bad, medan rökoffret förrättades.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Då visade sig för honom en Herrens ängel, stående på högra sidan om rökelsealtaret.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Och när Sakarias såg honom, blev han förskräckt, och fruktan föll över honom.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Men ängeln sade till honom: »Frukta icke, Sakarias; ty din bön är hörd, och din hustru Elisabet skall föda dig en son, och honom skall du giva namnet Johannes.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Och han skall bliva dig till glädje och fröjd, och många skola glädja sig över hans födelse.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Ty han skall bliva stor inför Herren. Vin och starka drycker skall han icke dricka, och redan i sin moders liv skall han bliva uppfylld av helig ande.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Och många av Israels barn skall han omvända till Herren, deras Gud.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Han skall gå framför honom i Elias' ande och kraft, för att 'vända fädernas hjärtan till barnen' och omvända de ohörsamma till de rättfärdigas sinnelag, så att han skaffar åt Herren ett välberett folk.»

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Då sade Sakarias till ängeln: »Varav skall jag veta detta? Jag är ju själv gammal, och min hustru är kommen till hög ålder.»

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ängeln svarade och sade till honom: »Jag är Gabriel, som står inför Gud, och jag är utsänd för att tala till dig och förkunna dig detta glada budskap.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Och se, ända till den dag då detta sker skall du vara mållös och icke kunna tala, därför att du icke trodde mina ord, vilka dock i sin tid skola fullbordas.»

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Och folket stod och väntade på Sakarias och förundrade sig över att han så länge dröjde i templet;

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

och när han kom ut, kunde han icke tala till dem. Då förstodo de att han hade sett någon syn i templet. Och han tecknade åt dem och förblev stum.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Och när tiden för hans tjänstgöring hade gått till ända, begav han sig hem.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Men efter den tiden blev hans hustru Elisabet havande och höll sig dold i fem månader;

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

och hon sade: »Så har Herren gjort med mig nu, då han har sett till min smälek bland människorna, för att borttaga den.»

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

I sjätte månaden blev ängeln Gabriel sänd av Gud till en stad i Galileen som hette Nasaret,

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

till en jungfru som var trolovad med en man vid namn Josef, av Davids hus; och jungfruns namn var Maria.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Och ängeln kom in till henne och sade: »Hell dig, du högtbenådade! Herren är med dig.»

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Men hon blev mycket förskräckt vid hans ord och tänkte på vad denna hälsning månde innebära.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Då sade ängeln till henne: »Frukta icke, Maria; ty du har funnit nåd för Gud.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Se, du skall bliva havande och föda en son, och honom skall du giva namnet Jesus.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Han skall bliva stor och kallas den Högstes Son, och Herren Gud skall giva honom hans fader Davids tron.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Och han skall vara konung över Jakobs hus till evig tid, och på hans rike skall ingen ände vara.»

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Då sade Maria till ängeln: »Huru skall detta ske? Jag vet ju icke av någon man.»

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Ängeln svarade och sade till henne: »Helig ande skall komma över dig, och kraft från den Högste skall överskygga dig; därför skall ock det heliga som varder fött kallas Guds Son.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Och se, jämväl din fränka Elisabet har blivit havande och skall föda en son, nu på sin ålderdom; och detta är sjätte månaden för henne, som säges vara ofruktsam.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Ty för Gud kan intet vara omöjligt.»

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Då sade Maria: »Se, jag är Herrens tjänarinna; ske mig såsom du har sagt.» Och ängeln lämnade henne.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

En av de närmaste dagarna stod Maria upp och begav sig skyndsamt till en stad i Judeen, uppe i bergsbygden.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Och hon trädde in i Sakarias' hus och hälsade Elisabet.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

När då Elisabet hörde Marias hälsning, spratt barnet till i hennes liv; och Elisabet blev fylld av helig ande

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

och brast ut och ropade högt och sade: »Välsignad vare du bland kvinnor, och välsignad din livsfrukt!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Men varför sker mig detta, att min Herres moder kommer till mig?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Se, när ljudet av din hälsning nådde mina öron, spratt barnet till av fröjd i mitt liv.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Och salig är du, som trodde att det skulle fullbordas, som blev dig sagt från Herren.»

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Då sade Maria:  »Min själ prisar storligen Herren,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

 och min ande fröjdar sig i Gud, min Frälsare.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

 Ty han har sett till sin tjänarinnas ringhet;  och se, härefter skola alla släkten prisa mig salig.

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

 Ty den Mäktige har gjort stora ting med mig,  och heligt är hans namn.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

 Hans barmhärtighet varar från släkte till släkte  över dem som frukta honom.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

 Han har utfört väldiga gärningar med sin arm,  han har förskingrat dem som tänkte övermodiga tankar i sina hjärtan.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

 Härskare har han störtat från deras troner,  och ringa män har han upphöjt;

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

 hungriga har han mättat med sitt goda,  och rika har han skickat bort med tomma händer.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

 Han har tagit sig an sin tjänare Israel  och tänkt på att bevisa barmhärtighet

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

 mot Abraham  och mot hans säd till evig tid,  efter sitt löfte till våra fäder.»

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Och Maria stannade hos henne vid pass tre månader och vände därefter hem igen.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Så var nu för Elisabet tiden inne, då hon skulle föda; och hon födde en son.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Och när hennes grannar och fränder fingo höra att Herren hade bevisat henne så stor barmhärtighet, gladde de sig med henne.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Och på åttonde dagen kommo de för att omskära barnet; och de ville kalla honom Sakarias, efter hans fader.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Men hans moder tog till orda och sade: »Ingalunda; han skall heta Johannes.»

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Då sade de till henne: »I din släkt finnes ju ingen som har det namnet.»

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Och de frågade hans fader genom tecken vad han ville att barnet skulle heta.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Då begärde han en tavla och skrev dessa ord: »Johannes är hans namn.» Och alla förundrade sig.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Men i detsamma öppnades hans mun, och hans tunga löstes, och han talade och lovade Gud.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Och deras grannar betogos alla av häpnad, och ryktet om allt detta gick ut över Judeens hela bergsbygd.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Och alla som hörde det lade märke därtill och sade: »Vad månde väl varda av detta barn?» Också var ju Herrens hand med honom.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Och hans fader Sakarias blev uppfylld av helig ande och profeterade och sade:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

 »Lovad vare Herren, Israels Gud,  som har sett till sitt folk och berett det förlossning,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

 och som har upprättat åt oss ett frälsningens horn  i sin tjänare Davids hus,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

 såsom han hade lovat  genom sin forntida heliga profeters mun.

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

 Ty han ville frälsa oss från våra ovänner  och ur alla våra motståndares hand,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

 och så göra barmhärtighet med våra fäder  och tänka på sitt heliga förbund,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

 vad han med ed hade lovat för vår fader Abraham,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

 Han ville beskära oss  att få tjäna honom utan fruktan,  frälsta ur våra ovänners hand,

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

 ja, att göra tjänst inför honom i helighet och rättfärdighet  i alla våra dagar.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

 Och du, barn, skall bliva kallad  den Högstes profet,  ty du skall gå framför Herren  och bereda vägar för honom,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

 till att giva hans folk kunskap om frälsning,  i det att deras synder bliva dem förlåtna.

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

 Så skall ske för vår Guds förbarmande kärleks skull,  som skall låta ett ljus gå upp  och skåda ned till oss från höjden,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

 för att 'skina över dem som sitta i mörker och dödsskugga'  och så styra våra fötter in på fridens väg.»

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Och barnet växte upp och blev allt starkare i anden. Och han vistades i öknen, intill den dag då han skulle träda fram för Israel.