Psalms 78

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

Masquil de Asaph. ESCUCHA, pueblo mío, mi ley: Inclinad vuestro oído á las palabras de mi boca.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

Abriré mi boca en parábola; Hablaré cosas reservadas de antiguo:

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

Las cuales hemos oído y entendido; Que nuestros padres nos las contaron.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

No las encubriremos á sus hijos, Contando á la generación venidera las alabanzas de JEHOVÁ, Y su fortaleza, y sus maravillas que hizo.

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Él estableció testimonio en Jacob, Y puso ley en Israel; La cual mandó á nuestros padres Que la notificasen á sus hijos;

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

Para que lo sepa la generación venidera, y los hijos que nacerán; Y los que se levantarán, lo cuenten á sus hijos;

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

Á fin de que pongan en Dios su confianza, Y no se olviden de las obras de Dios, Y guarden sus mandamientos:

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

Y no sean como sus padres, Generación contumaz y rebelde; Generación que no apercibió su corazón, Ni fué fiel para con Dios su espíritu.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

Los hijos de Ephraim armados, flecheros, Volvieron las espaldas el día de la batalla.

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

No guardaron el pacto de Dios, Ni quisieron andar en su ley:

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

Antes se olvidaron de sus obras, Y de sus maravillas que les había mostrado.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

Delante de sus padres hizo maravillas En la tierra de Egipto, en el campo de Zoán.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Rompió la mar, é hízolos pasar; É hizo estar las aguas como en un montón.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

Y llevólos de día con nube, Y toda la noche con resplandor de fuego.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Hendió las peñas en el desierto: Y dióles á beber como de grandes abismos;

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Pues sacó de la peña corrientes, É hizo descender aguas como ríos.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Empero aun tornaron á pecar contra él, Enojando en la soledad al Altísimo.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

Pues tentaron á Dios en su corazón, Pidiendo comida á su gusto.

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

Y hablaron contra Dios, Diciendo: ¿Podrá poner mesa en el desierto?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

He aquí ha herido la peña, y corrieron aguas, Y arroyos salieron ondeando: ¿Podrá también dar pan? ¿Aparejará carne á su pueblo?

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

Por tanto oyó JEHOVÁ, é indignóse: Y encendióse el fuego contra Jacob, Y el furor subió también contra Israel;

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

Por cuanto no habían creído á Dios, Ni habían confiado en su salud:

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

Á pesar de que mandó á las nubes de arriba, Y abrió las puertas de los cielos,

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

É hizo llover sobre ellos maná para comer, Y dióles trigo de los cielos.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

Pan de nobles comió el hombre: Envióles comida á hartura.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

Movió el solano en el cielo, Y trajo con su fortaleza el austro.

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

É hizo llover sobre ellos carne como polvo, Y aves de alas como arena de la mar.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

É hízolas caer en medio de su campo, Alrededor de sus tiendas.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

Y comieron, y hartáronse mucho: Cumplióles pues su deseo.

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

No habían quitado de sí su deseo, Aun estaba su vianda en su boca,

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

Cuando vino sobre ellos el furor de Dios, Y mató los más robustos de ellos, Y derribo los escogidos de Israel.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

Con todo esto pecaron aún, Y no dieron crédito á sus maravillas.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Consumió por tanto en nada sus días, Y sus años en la tribulación.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Si los mataba, entonces buscaban á Dios; Entonces se volvían solícitos en busca suya.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

Y acordábanse que Dios era su refugio. Y el Dios Alto su redentor.

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

Mas le lisonjeaban con su boca, Y con su lengua le mentían:

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Pues sus corazones no eran rectos con él, Ni estuvieron firmes en su pacto.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Empero él misericordioso, perdonaba la maldad, y no los destruía: Y abundó para apartar su ira, Y no despertó todo su enojo.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

Y acordóse que eran carne; Soplo que va y no vuelve.

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

¡Cuántas veces lo ensañaron en el desierto, Lo enojaron en la soledad!

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

Y volvían, y tentaban á Dios, Y ponían límite al Santo de Israel.

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

No se acordaron de su mano, Del día que los redimió de angustia;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

Cuando puso en Egipto sus señales, Y sus maravillas en el campo de Zoán;

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

Y volvió sus ríos en sangre, Y sus corrientes, porque no bebiesen.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Envió entre ellos una mistura de moscas que los comían, Y ranas que los destruyeron.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

Dió también al pulgón sus frutos, Y sus trabajos á la langosta.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Sus viñas destruyó con granizo, Y sus higuerales con piedra;

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Y entregó al pedrisco sus bestias, Y al fuego sus ganados.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Envió sobre ellos el furor de su saña, Ira y enojo y angustia, Con misión de malos ángeles.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

Dispuso el camino á su furor; No eximió la vida de ellos de la muerte, Sino que entregó su vida á la mortandad.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

É hirió á todo primogénito en Egipto, Las primicias de las fuerzas en las tiendas de Châm.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

Empero hizo salir á su pueblo como ovejas, Y llevólos por el desierto, como un rebaño.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

Y guiólos con seguridad, que no tuvieron miedo; Y la mar cubrió á sus enemigos.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

Metiólos después en los términos de su santuario, En este monte que ganó su mano derecha.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

Y echó las gentes de delante de ellos, Y repartióles una herencia con cuerdas; É hizo habitar en sus moradas á las tribus de Israel.

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

Mas tentaron y enojaron al Dios Altísimo, Y no guardaron sus testimonios;

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

Sino que se volvieron, y se rebelaron como sus padres: Volviéronse como arco engañoso.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

Y enojáronlo con sus altos, Y provocáronlo á celo con sus esculturas.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

Oyólo Dios, y enojóse, Y en gran manera aborreció á Israel.

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Dejó por tanto el tabernáculo de Silo, La tienda en que habitó entre los hombres;

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

Y dió en cautividad su fortaleza, Y su gloria en mano del enemigo.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

Entregó también su pueblo á cuchillo, Y airóse contra su heredad.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

El fuego devoró sus mancebos, Y sus vírgenes no fueron loadas en cantos nupciales.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

Sus sacerdotes cayeron á cuchillo, Y sus viudas no lamentaron.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

Entonces despertó el Señor á la manera del que ha dormido, Como un valiente que grita excitado del vino:

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

É hirió á sus enemigos en las partes posteriores: Dióles perpetua afrenta.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Y desechó el tabernáculo de José, Y no escogió la tribu de Ephraim.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

Sino que escogió la tribu de Judá, El monte de Sión, al cual amó.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

Y edificó su santuario á manera de eminencia, Como la tierra que cimentó para siempre.

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

Y eligió á David su siervo, Y tomólo de las majadas de las ovejas:

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

De tras las paridas lo trajo, Para que apacentase á Jacob su pueblo, y á Israel su heredad.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Y apacentólos con entereza de su corazón; Y pastoreólos con la pericia de sus manos.