Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Eftersom mange har tatt sig fore å sette op en fortelling om de ting som er fullbyrdet iblandt oss,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

således som de som fra først av var øienvidner og blev ordets tjenere, har overgitt oss det,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

så har også jeg foresatt mig, efterat jeg nøie har gransket alt sammen fra først av, å nedskrive det i sammenheng for dig, gjæveste Teofilus,

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

forat du kan lære å kjenne hvor pålitelige de lærdommer er som du er oplært i.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

I de dager da Herodes var konge i Jødeland, var det en prest ved navn Sakarias, av Abias skifte, og han hadde en hustru av Arons døtre, og hennes navn var Elisabet.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

De var begge rettferdige for Gud, og vandret ulastelig i alle Herrens bud og forskrifter.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Og de hadde ikke barn; for Elisabet var ufruktbar, og de var begge kommet langt ut i årene.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Men det skjedde mens han gjorde prestetjeneste for Gud, da raden var kommet til hans skifte,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

at det efter preste-tjenestens sedvane tilfalt ham å gå inn i Herrens tempel og ofre røkelse;

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

og hele folkemengden stod utenfor og bad i røkofferets stund.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Da åpenbarte en Herrens engel sig for ham og stod på høire side av røkoffer-alteret.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Og da Sakarias så ham, blev han forferdet, og frykt falt på ham.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Men engelen sa til ham: Frykt ikke, Sakarias! din bønn er hørt, og din hustru Elisabet skal føde dig en sønn, og du skal kalle ham Johannes;

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

og han skal bli dig til glede og fryd, og mange skal glede sig over hans fødsel.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

For han skal være stor for Herren, og han skal ikke drikke vin og sterk drikk, og han skal fylles med den Hellige Ånd like fra mors liv;

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

og han skal omvende mange av Israels barn til Herren deres Gud,

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

og han skal gå i forveien for ham i Elias' ånd og kraft, for å vende fedres hjerter til barn og ulydige til rettferdiges sinnelag, for å berede Herren et velskikket folk.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Og Sakarias sa til engelen: Hvorav skal jeg vite dette? Jeg er jo en gammel mann, og min hustru er langt ute i årene.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Og engelen svarte ham: Jeg er Gabriel, som står for Guds åsyn, og jeg er utsendt for å tale til dig og forkynne dig dette glade budskap;

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

og se, du skal bli målløs, og ikke kunne tale før den dag da dette skjer, fordi du ikke trodde mine ord, som skal fullbyrdes i sin tid.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Og folket stod og ventet på Sakarias, og de undredes over at han blev så lenge i templet.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Men da han kom ut, kunde han ikke tale til dem, og de skjønte at han hadde sett et syn i templet, og han nikket til dem, og var og blev stum.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Og det skjedde da hans tjenestedager var til ende, da drog han hjem til sitt hus.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Men efter disse dager blev hans hustru Elisabet fruktsommelig, og hun trakk sig tilbake i ensomhet i fem måneder, og sa:

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Så har Herren gjort med mig i de dager da han så til mig for å bortta min vanære iblandt menneskene.

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Men i den sjette måned blev engelen Gabriel sendt fra Gud til en by i Galilea som heter Nasaret,

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

til en jomfru som var trolovet med en mann ved navn Josef, av Davids hus, og jomfruens navn var Maria.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Og engelen kom inn til henne og sa: Vær hilset, du benådede! Herren er med dig; velsignet er du blandt kvinner!

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Men hun blev forferdet over hans ord, og grundet på hvad dette skulde være for en hilsen.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Og engelen sa til henne: Frykt ikke, Maria! for du har funnet nåde hos Gud;

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

og se, du skal bli fruktsommelig og føde en sønn, og du skal kalle ham Jesus.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Han skal være stor og kalles den Høiestes Sønn, og Gud Herren skal gi ham hans far Davids trone,

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

og han skal være konge over Jakobs hus evindelig, og det skal ikke være ende på hans kongedømme.

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Men Maria sa til engelen: Hvorledes skal dette gå til, da jeg ikke vet av mann?

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Og engelen svarte henne: Den Hellige Ånd skal komme over dig, og den Høiestes kraft skal overskygge dig; derfor skal også det hellige som fødes, kalles Guds Sønn.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Og se, Elisabet, din slektning, har også undfanget en sønn i sin alderdom, og hun, som kaltes ufruktbar, er nu i sin sjette måned.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

For ingen ting er umulig for Gud.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Da sa Maria: Se, jeg er Herrens tjenerinne; mig skje efter ditt ord! Og engelen skiltes fra henne.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Men Maria stod op i de dager og skyndte sig til fjellbygdene, til en by i Juda,

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

og hun kom inn i Sakarias' hus og hilste på Elisabet.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Og det skjedde da Elisabet hørte Marias hilsen, da sprang fosteret i hennes liv, og Elisabet blev fylt med den Hellige Ånd

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

og ropte med høi røst og sa: Velsignet er du blandt kvinner, og velsignet er ditt livs frukt!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Og hvorledes times mig dette, at min Herres mor kommer til mig?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

For se, da lyden av din hilsen nådde mitt øre, sprang fosteret i mitt liv med fryd.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Og salig er hun som trodde; for fullbyrdes skal det som er sagt henne av Herren.

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Da sa Maria: Min sjel ophøier Herren,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

og min ånd fryder sig i Gud, min frelser,

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

han som har sett til sin tjenerinnes ringhet. For se, fra nu av skal alle slekter prise mig salig,

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

fordi han har gjort store ting imot mig, han, den mektige, og hellig er hans navn,

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

og hans miskunn er fra slekt til slekt over dem som frykter ham.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Han gjorde veldig verk med sin arm, han adspredte dem som var overmodige i sitt hjertes tanke;

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

han støtte stormenn fra deres høiseter og ophøiet de små;

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

hungrige mettet han med gode gaver, og rikmenn lot han gå bort med tomme hender.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Han tok sig av Israel, sin tjener, for å komme miskunn i hu

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

- således som han talte til våre fedre - mot Abraham og hans ætt til evig tid.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Og Maria blev hos henne omkring tre måneder, og vendte så hjem igjen til sitt hus.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Men for Elisabet kom tiden da hun skulde føde, og hun fødte en sønn,

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

og hennes granner og frender fikk høre at Herren hadde gjort sin miskunn stor mot henne, og de gledet sig med henne.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Og det skjedde på den åttende dag, da kom de for å omskjære barnet, og de vilde kalle ham Sakarias efter hans far.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Da tok hans mor til orde og sa: Nei, han skal hete Johannes.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Og de sa til henne: Men det er jo ingen i din ætt som har dette navn.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

De gjorde da tegn til hans far for å få vite hvad han vilde han skulde hete.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Og han bad om en tavle og skrev disse ord: Johannes er hans navn. Og de undret sig alle.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Men straks blev hans munn oplatt og hans tunge løst, og han talte og lovet Gud.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Og det kom frykt på alle dem som bodde deromkring, og i alle Judeas fjellbygder talte de med hverandre om alle disse ting,

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

og alle som hørte det, la det på hjerte og sa: Hvad skal det da bli av dette barn? For Herrens hånd var med ham.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Og hans far Sakarias blev fylt med den Hellige Ånd og talte profetiske ord og sa:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Lovet være Herren, Israels Gud, han som så til sitt folk og forløste det!

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

Og han opreiste oss et frelsens horn i sin tjener Davids hus,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

således som han talte gjennem sine hellige profeters munn fra fordums tid av,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

en frelse fra våre fiender og fra alle deres hånd som hater oss,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

for å gjøre miskunn mot våre fedre og komme sin hellige pakt i hu,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

den ed han svor Abraham, vår far,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

for å fri oss av våre fienders hånd og gi oss å tjene ham uten frykt

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

i hellighet og rettferdighet for hans åsyn alle våre dager.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Men også du, barn, skal kalles den Høiestes profet; for du skal gå frem for Herrens åsyn for å rydde hans veier,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

for å lære hans folk frelse å kjenne ved deres synders forlatelse

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

for vår Guds miskunnelige hjertelags skyld, som lot solopgang fra det høie gjeste oss,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

for å lyse for dem som sitter i mørke og dødsskygge, for å styre våre føtter inn på fredens vei.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Men barnet vokste og blev sterkt i ånden, og han var i ødemarkene til den dag da han blev ført frem for Israel.