Psalms 78

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

Aszáf tanítása. Figyelj én népem az én tanításomra; hajtsátok füleiteket számnak beszédeire.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

Megnyitom az én számat példabeszédre; rejtett dolgokat szólok a régi időből.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

A miket hallottunk és tudunk; és a miket atyáink beszéltek nékünk,

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

Nem titkoljuk el azokat az ő fiaiktól; a jövő nemzedéknek is elbeszéljük az Úr dicséretét, hatalmát és csodáit, a melyeket cselekedett.

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Mert bizonyságot állított Jákóbban, és törvényt rendelt Izráelben; a melyek felől megparancsolta atyáinknak, hogy megtanítsák azokra fiaikat;

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

Hogy megtudja *azokat* a jövő nemzedék, a fiak, a kik születnek; és felkeljenek és hirdessék *azokat* fiaiknak;

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

Hogy Istenbe vessék reménységüket és el ne felejtkezzenek Isten dolgairól, hanem az ő parancsolatait megtartsák.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

Hogy ne legyenek olyanok, mint apáik: szilaj és makacs nemzedék, olyan nemzedék, a melynek szíve nem volt szilárd, és lelke sem volt hű Isten iránt.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

Efraim fiai, a fegyveres íjászok hátat fordítottak az ütközet napján;

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

Nem őrizték meg az Isten szövetségét, és nem akartak járni az ő törvényében;

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

Sőt elfelejtkeztek az ő tetteiről, csodáiról, a melyeket mutatott nékik.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

Apáik előtt csodát mívelt Égyiptom földjén, a Czoán mezején.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Ketté választotta a tengert s átvitte őket; és felállította a vizeket fal gyanánt.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

Vezette őket nappal felhőben, és egész éjen át tűznek világosságában.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Sziklákat hasított meg a pusztában, és inniok adott bőségesen, akárcsak a mélységes vizekből.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Patakokat fakasztott a kősziklából, és folyamok módjára vizeket ömlesztett:

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Mégis folyvást vétkeztek ellene, és haragították a Felségest a pusztában;

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

És megkísérték Istent az ő szívökben, enni valót kérvén az ő kivánságuk szerint.

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

És szólának Isten ellen, mondván: Avagy tudna-é Isten asztalt teríteni a pusztában?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

Ímé, megcsapta a kősziklát és víz ömlött és patakok özönlöttek; de vajjon tud-é kenyeret is adni? avagy készíthet-é húst az ő népének?

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

Meghallotta az Úr és megharagudott ezért, és tűz gyulladt fel Jákób ellen, és harag gerjedt fel Izráel ellen;

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

Mert nem hittek Istenben, és nem bíztak az ő segedelmében,

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

És ráparancsolt a felhőkre ott fenn, és az egek ajtait megnyitotta.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

És hullatott reájuk mannát eledelül, és mennyei gabonát adott nékik.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

Angyalok kenyerét ette az ember, bőséggel vetett nékik eleséget,

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

Megindítá a keleti szelet az egekben, és elhozá erejével a déli szelet;

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

És hullata rájuk annyi húst, mint a por, és annyi madarat, mint a tenger fövénye.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

És leszállítá azokat az ő táboruk közepére, az ő sátoraikhoz köröskörül.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

Evének azért és igen megelégedének, és a mit kivántak, azt hozá nékik.

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

Még fel sem hagytak a kivánságukkal; az étel még a szájukban vala:

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

Mikor az Isten haragja felgerjede ellenök, és főbbjeik közül *sokakat* megöle, és Izráelnek ifjait levágá;

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

Mindamellett is újra vétkezének, és nem hivének az ő csodadolgaiban.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Azért hiábavalóságban töltette el napjaikat, éveiket pedig rettegésben.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Ha ölte őket, hozzá fordultak, megtértek és Istent keresék.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

És eszökbe vevék, hogy Isten az ő sziklájok, és a felséges Isten az ő megváltójok;

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

És hízelkedének néki szájokkal, nyelvökkel pedig hazudozának néki.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

De szívök nem volt tökéletes iránta, és nem voltak hűségesek az ő szövetségéhez;

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Ő azonban irgalmas és bűnbocsátó, nem semmisít meg, sőt sokszor elfordítja haragját, és nem önti ki teljes búsulását.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

Azért eszébe vevé, hogy test ők, *és olyanok, mint* az ellebbenő szél, a mely nem tér vissza.

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

Hányszor keserítették őt a pusztában, *hányszor* illették fájdalommal a kietlenben?!

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

És újra kísértették az Istent, és ingerelték Izráel szentjét.

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

Nem emlékeztek meg az ő kezéről, *sem* a napról, a melyen megváltotta őket a nyomorgatótól;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

Midőn kitűzte jeleit Égyiptomban, és csodáit a Czoán mezején.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

És vérré változtatta folyóikat, hogy nem ihatták patakjaikat.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Legyeket bocsáta reájok, a melyek emészték őket, és békát, a mely pusztítá őket.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

Odaadta termésöket a szöcskének, s munkájuk gyümölcsét a sáskának.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Jégesővel pusztítá el szőlőjüket, s figefáikat kőesővel.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Odaveté barmaikat a jégesőnek, marháikat pedig a mennyköveknek.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Rájok bocsátá haragjának tüzét, mérgét, búsulását és a szorongatást: a gonosz angyalok seregét.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

Utat tört haragjának, s nem tartotta meg a haláltól lelköket, és életöket döghalálnak veté.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

És megöle minden elsőszülöttet Égyiptomban, az erő zsengéjét Khám sátoraiban.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

Elindítá mint juhokat, az ő népét, s vezeté őket, mint nyájat a pusztában.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

És vezeté őket biztonságban, és nem félének, ellenségeiket pedig elborítá a tenger.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

És bevivé őket az ő szent határába, arra a hegyre, a melyet szerzett az ő jobbkezével.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

És kiűzé előlük a pogányokat, és elosztá nékik az örökséget sorsvetéssel; és letelepíté azok sátoraiban az Izráel törzseit.

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

De megkisérték és megharagíták a magasságos Istent, és nem őrizék meg bizonyságait;

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

Elfordulának ugyanis és hűtlenek levének, mint apáik; visszafelé fordulának, mint a csalfa kézív.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

Haragra ingerelték őt magaslataikkal, és bosszantották faragott bálványaikkal.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

Meghallá ezt Isten és felgerjede; és az Izráelt felette megútálá.

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

És elveté magától Silói hajlékát, a sátort, a melyben lakott vala az emberek között;

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

Sőt fogságba viteté erejét, dicsőségét pedig ellenség kezébe.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

És fegyver alá rekeszté az ő népét; és az ő öröksége ellen felgerjede.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

Ifjait tűz emészté meg, és szüzei nem énekeltettek meg.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

Papjai fegyver miatt hullottak el, és özvegyei nem végezheték a siratást.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

Akkor felserkene az Úr, mintegy álomból; mint hős, a ki bortól vigadoz;

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

És visszaveré ellenségeit; s örök gyalázatot vete reájok.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Azután megútálá a József sátorát, és nem választá Efraim törzsét;

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

Hanem a Júda törzsét választá; a Sion hegyét, a melyet szeret.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

És megépíté szent helyét, mint egy magas *vár*at; mint a földet, a melyet örök időre fundált.

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

És kiválasztá Dávidot, az ő szolgáját, és elhozá őt a juhok aklaiból.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

A szoptatós juhok mellől hozá el őt, hogy legeltesse Jákóbot, az ő népét, és Izráelt, az ő örökségét.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

És legelteté őket szívének tökéletessége szerint, és vezeté őket bölcs kezeivel.