Psalms 78

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

Een onderwijzing van Asaf. O mijn volk! neem mijn leer ter oren; neigt ulieder oor tot de redenen mijns monds.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

Ik zal mijn mond opendoen met spreuken; ik zal verborgenheden overvloediglijk uitstorten, van ouds her;

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

Die wij gehoord hebben en weten ze, en onze vaders ons verteld hebben.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

Wij zullen het niet verbergen voor hun kinderen, voor het navolgende geslacht, vertellende de loffelijkheden des HEEREN, en Zijn sterkheid, en Zijn wonderen, die Hij gedaan heeft.

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

Want Hij heeft een getuigenis opgericht in Jakob, en een wet gesteld in Israël; die Hij onzen vaderen geboden heeft, dat zij ze hun kinderen zouden bekend maken;

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

Opdat het navolgende geslacht die weten zou, de kinderen, die geboren zouden worden; en zouden opstaan, en vertellen ze hun kinderen;

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

En dat zij hun hoop op God zouden stellen, en Gods daden niet vergeten, maar Zijn geboden bewaren;

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

En dat zij niet zouden worden gelijk hun vaders, een wederhorig en wederspannig geslacht; een geslacht, dat zijn hart niet richtte, en welks geest niet getrouw was met God.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

(De kinderen van Efraïm, gewapende boogschutters, keerden om ten dage des strijds.)

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

Zij hielden Gods verbond niet, en weigerden te wandelen in Zijn wet.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

En zij vergaten Zijn daden, en Zijn wonderen, die Hij hun had doen zien.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

Voor hun vaderen had Hij wonder gedaan, in Egypteland, in het veld van Zoan.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

Hij kliefde de zee, en deed er hen doorgaan; en de wateren deed Hij staan als een hoop.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

En Hij leidde hen des daags met een wolk, en den gansen nacht met een licht des vuurs.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

Hij kliefde de rotsstenen in de woestijn, en drenkte hen overvloedig, als uit afgronden.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

Want Hij bracht stromen voort uit de steenrots, en deed de wateren afdalen als rivieren.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

Nog voeren zij wijders voort tegen Hem te zondigen, verbitterende den Allerhoogste in de dorre wildernis.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

En zij verzochten God in hun hart, begerende spijs naar hun lust.

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

En zij spraken tegen God, zij zeiden: Zou God een tafel kunnen toerichten in de woestijn?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

Ziet, Hij heeft den rotssteen geslagen, dat er wateren uitvloeiden, en beken overvloediglijk uitbraken, zou Hij ook brood kunnen geven? Zou Hij Zijn volke vlees toebereiden?

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

Daarom hoorde de HEERE, en werd verbolgen; en een vuur werd ontstoken tegen Jakob, en toorn ging ook op tegen Israël;

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

Omdat zij in God niet geloofden, en op Zijn heil niet vertrouwden.

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

Daar Hij den wolken van boven gebood, en de deuren des hemels opende;

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

En regende op hen het Man om te eten, en gaf hun hemels koren.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

Een iegelijk at het brood der Machtigen; Hij zond hun teerkost tot verzadiging.

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

Hij dreef den oostenwind voort in den hemel, en voerde den zuidenwind aan door Zijn sterkte;

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

En regende op hen vlees als stof, en gevleugeld gevogelte als zand der zeeën;

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

En deed het vallen in het midden zijns legers, rondom zijn woningen.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

Toen aten zij, en werden zeer zat; zodat Hij hun hun lust toebracht.

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

Zij waren nog niet vervreemd van hun lust; hun spijs was nog in hun mond,

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

Als Gods toorn tegen hen opging, dat Hij van hun vetsten doodde, en de uitgelezenen van Israël nedervelde.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

Boven dit alles zondigden zij nog, en geloofden niet, door Zijn wonderen.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

Dies deed Hij hun dagen vergaan in ijdelheid, en hun jaren in verschrikking.

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

Als Hij hen doodde, zo vraagden zij naar Hem, en keerden weder, en zochten God vroeg;

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

En gedachten, dat God hun Rotssteen was, en God, de Allerhoogste, hun Verlosser.

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

En zij vleiden Hem met hun mond, en logen Hem met hun tong.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

Want hun hart was niet recht met Hem, en zij waren niet getrouw in Zijn verbond.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

Doch Hij, barmhartig zijnde, verzoende de ongerechtigheid, en verdierf hen niet; maar wendde dikwijls Zijn toorn af, en wekte Zijn ganse grimmigheid niet op.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

En Hij dacht, dat zij vlees waren, een wind, die henengaat en niet wederkeert.

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

Hoe dikwijls verbitterden zij Hem in de woestijn, deden Hem smart aan in de wildernis!

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

Want zij kwamen alweder, en verzochten God, en stelden den Heilige Israëls een perk.

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

Zij dachten niet aan Zijn hand, aan den dag, toen Hij hen van den wederpartijder verloste;

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

Hoe Hij Zijn tekenen stelde in Egypte, en Zijn wonderheden in het veld van Zoan;

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

En hun vloeden in bloed veranderde, en hun stromen, opdat zij niet zouden drinken.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

Hij zond een vermenging van ongedierte onder hen, dat hen verteerde, en vorsen, die hen verdierven.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

En Hij gaf hun gewas den kruidworm, en hun arbeid den sprinkhaan.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

Hij doodde hun wijnstok door den hagel, en hun wilde vijgebomen door vurigen hagelsteen.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

Ook gaf Hij hun vee den hagel over, en hun beesten aan de vurige kolen.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

Hij zond onder hen de hittigheid Zijns toorns, verbolgenheid, en verstoordheid, en benauwdheid, met uitzending der boden van veel kwaads.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

Hij woog een pad voor Zijn toorn; Hij onttrok hun ziel niet van den dood; en hun gedierte gaf Hij aan de pestilentie over.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

En Hij sloeg al het eerstgeborene in Egypte, het beginsel der krachten in de tenten van Cham.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

En Hij voerde Zijn volk als schapen, en leidde hen, als een kudde, in de woestijn.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

Ja, Hij leidde hen zeker, zodat zij niet vreesden; want de zee had hun vijanden overdekt.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

En Hij bracht hen tot de landpale Zijner heiligheid, tot dezen berg, dien Zijn rechterhand verkregen heeft.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

En Hij verdreef voor hun aangezicht de heidenen, en deed hen vallen in het snoer hunner erfenis, en deed de stammen Israëls in hun tenten wonen.

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

Maar zij verzochten en verbitterden God, den Allerhoogste, en onderhielden Zijn getuigenissen niet.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

En zij weken terug, en handelden trouwelooslijk, gelijk hun vaders; zij zijn omgekeerd, als een bedriegelijke boog.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

En zij verwekten Hem tot toorn door hun hoogten, en verwekten Hem tot ijver door hun gesneden beelden.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

God hoorde het en werd verbolgen, en versmaadde Israël zeer.

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Dies verliet Hij den tabernakel te Silo, de tent, die Hij tot een woning gesteld had onder de mensen.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

En Hij gaf Zijn sterkte in de gevangenis, en Zijn heerlijkheid in de hand des wederpartijders.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

En Hij leverde Zijn volk over ten zwaarde, en werd verbolgen tegen Zijn erfenis.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

Het vuur verteerde hun jongelingen, en hun jonge dochters werden niet geprezen.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

Hun priesters vielen door het zwaard, en hun weduwen weenden niet.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

Toen ontwaakte de Heere, als een slapende, als een held, die juicht van den wijn.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

En Hij sloeg Zijn wederpartijders aan het achterste; Hij deed hun eeuwige smaadheid aan.

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

Doch Hij verwierp de tent van Jozef, en den stam van Efraïm verkoos Hij niet.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

Maar Hij verkoos den stam van Juda, den berg Sion, dien Hij liefhad.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

En Hij bouwde Zijn heiligdom als hoogten, als de aarde, die Hij gegrond heeft in eeuwigheid.

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

En Hij verkoos Zijn knecht David, en nam hem van de schaapskooien;

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

Van achter de zogende schapen deed Hij hem komen, om te weiden Jakob, Zijn volk, en Israël, Zijn erfenis.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Ook heeft hij hen geweid naar de oprechtheid zijns harten, en heeft hen geleid met een zeer verstandig beleid zijner handen.