Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Efterdi mange have taget sig for at forfatte en Beretning om de Ting, som ere fuldbyrdede iblandt os,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

således som de, der fra Begyndelsen bleve Øjenvidner og Ordets Tjenere, have overleveret os:

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

så har også jeg besluttet, efter nøje at have gennemgået alt forfra, at nedskrive det for dig i Orden, mægtigste Theofilus!

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

for at du kan erkende Pålideligheden af de Ting, hvorom du er bleven mundtligt undervist.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

I de Dage, da Herodes var Konge i Judæa, var der en Præst af Abias Skifte, ved Navn Sakarias; og han havde en Hustru af Arons Døtre, og hendes Navn var Elisabeth.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Men de vare begge retfærdige for Gud og vandrede udadlelige i alle Herrens Bud og Forskrifter.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Og de havde intet Barn, efterdi Elisabeth var ufrugtbar, og de vare begge fremrykkede i Alder.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Men det skete, medens han efter sit Skiftes Orden gjorde Præstetjeneste for Gud,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

tilfaldt det ham efter Præstetjenestens Sædvane at gå ind i Herrens Tempel og bringe Røgelseofferet.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Og hele Folkets Mængde holdt Bøn udenfor i Røgelseofferets Time.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Men en Herrens Engel viste sig for ham, stående ved den højre Side af Røgelsesalteret.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Og da Sakarias så ham, forfærdedes han, og Frygt faldt over ham.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Men Engelen sagde til ham: "Frygt ikke, Sakarias! thi din Bøn er hørt, og din Hustru Elisabeth skal føde dig en Søn, og du skal kalde hans Navn Johannes.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Og han skal blive dig til Glæde og Fryd, og mange skulle glædes over hans Fødsel;

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

thi han skal være stor for Herren. Og Vin og stærk Drik skal han ej drikke, og han skal fyldes med den Helligånd alt fra Moders Liv,

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

og mange af Israels Børn skal han omvende til Herren deres Gud.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Og han skal gå foran for ham i Elias's Ånd og Kraft for at vende Fædres Hjerter til Børn og genstridige til retfærdiges Sind for at berede Herren et velskikket folk."

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Og Sakarias sagde til Engelen: "Hvorpå skal jeg kende dette? thi jeg er gammel, og min Hustru er fremrykket i Alder."

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Og Engelen svarede og sagde til ham: "Jeg er Gabriel, som står for Guds Åsyn, og jeg er udsendt for at tale til dig og for at forkynde dig dette Glædesbudskab.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Og se, du skal blive stum og ikke kunne tale indtil den Dag, da dette sker, fordi du ikke troede mine Ord, som dog skulle fuldbyrdes i deres Tid,"

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Og folket biede efter Sakarias, og de undrede sig over, at han tøvede i Templet.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Og da han kom ud, kunde han ikke tale til dem, og de forstode, at han havde set et Syn i Templet; og han gjorde Tegn til dem og forblev stum.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Og det skete, da hans Tjenestes Dage vare fuldendte, gik han hjem til sit Hus.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Men efter disse Dage blev hans Hustru Elisabeth frugtsommelig, og hun skjulte sig fem Måneder og sagde:

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

"Således har Herren gjort imod mig i de Dage, da han så til mig for at borttage min Skam iblandt Mennesker:"

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Men i den sjette Måned blev Engelen Gabriel sendt fra Gud til en By i Galilæa, som hedder Nazareth,

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

til en Jomfru, som var trolovet med en Mand ved Navn Josef, af Davids Hus; og Jomfruens Navn var Maria.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Og Engelen kom ind til hende og sagde: "Hil være dig, du benådede, Herren er med dig, du velsignede iblandt Kvinder!"

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Men hun blev forfærdet over den Tale, og hun tænkte, hvad dette skulde være for en Hilsen.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Og Engelen sagde til hende: "Frygt ikke, Maria! thi du har fundet Nåde hos Gud.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Og se, du skal undfange og føde en Søn,og du skal kalde hans Navn Jesus.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Han skal være stor og kaldes den Højestes Søn; og Gud Herren skal give ham Davids, hans Faders Trone.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Og han skal være Konge over Jakobs Hus evindelig, og der skal ikke være Ende på hans Kongedømme."

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Men Maria sagde til Engelen: "Hvorledes skal dette gå til, efterdi jeg ikke ved af nogen Mand?"

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Og Engelen svarede og sagde til hende: Den Helligånd skal komme over dig, og den Højestes Kraft skal overskygge dig; derfor skal også det hellige, som fødes,. kaldes Guds Søn.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Og se, Elisabeth din Frænke, også hun har undfanget en Søn i sin Alderdom, og denne Måned er den sjette for hende, som kaldes ufrugtbar.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Thi intet vil være umuligt for Gud."

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Men Maria sagde: "Se, jeg er Herrens Tjenerinde; mig ske efter dit Ord!" Og Engelen skiltes fra hende.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Men Maria stod op i de samme Dage og drog skyndsomt til Bjergegnen til en By i Juda.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Og hun kom ind i Sakarias's Hus og hilste Elisabeth.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Og det skete, da Elisabeth hørte Marias Hilsen, sprang Fosteret i hendes Liv. Og Elisabeth blev fyldt med den Helligånd

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

og råbte med høj Røst og sagde: "Velsignet er du iblandt Kvinder! og velsignet er dit Livs Frugt!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Og hvorledes times dette mig, at min Herres Moder kommer til mig?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Thi se, da din Hilsens Røst nåede mine Øren, sprang Fosteret i mit Liv med Fryd.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Og salig er hun, som troede; thi det skal fuldkommes, hvad der er sagt hende af Herren,"

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Og Maria sagde: "Min Sjæl ophøjer Herren;

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

og min Ånd fryder sig over Gud, min Frelser;

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

thi han har set til sin Tjenerindes Ringhed. Thi se, nu herefter skulle alle Slægter prise mig salig,

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

fordi den mægtige har gjort store Ting imod mig. Og hans Navn er helligt;

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

og hans Barmhjertighed varer fra Slægt til Slægt over dem, som frygte ham.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Han har øvet Vælde med sin Arm; han har adspredt dem, som ere hovmodige i deres Hjertes Tanke.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Han har nedstødt mægtige fra Troner og ophøjet ringe.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Hungrige har han mættet med gode Gaver, og rige har han sendt tomhændede bort.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Han har taget sig af sin Tjener Israel for at ihukomme Barmhjertighed

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

imod Abraham og hans Sæd til evig Tid, således som han talte til vore Fædre."

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Og Maria blev hos hende omtrent tre Måneder, og hun drog til sit Hjem igen.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Men for Elisabeth fuldkommedes Tiden til, at hun skulde føde, og hun fødte en Søn.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Og hendes Naboer og Slægtninge hørte, at Herren havde gjort sin Barmhjertighed stor imod hende, og de glædede sig med hende.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Og det skete på den ottende Dag, da kom de for at omskære Barnet; og de vilde kalde det Sakarias efter Faderens Navn.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Og hans Moder svarede og sagde: "Nej, han skal kaldes Johannes."

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Og de sagde til hende: "Der er ingen i din Slægt, som kaldes med dette Navn."

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Men de gjorde Tegn til hans Fader om, hvad han vilde, det skulde kaldes.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Og han forlangte en Tavle og skrev disse Ord: "Johannes er hans Navn." Og de undrede sig alle.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Men straks oplodes hans Mund og hans Tunge, og han talte og priste Gud.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Og der kom en Frygt over alle, som boede omkring dem, og alt dette rygtedes over hele Judæas Bjergegn.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Og alle, som hørte det, lagde sig det på Hjerte og sagde: "Hvad mon der skal blive af dette Barn?" Thi Herrens Hånd var med ham.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Og Sakarias, hans Fader, blev fyldt med den Helligånd, og han profeterede og sagde:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

"Lovet være Herren, Israels Gud! thi han har besøgt og forløst sit Folk

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

og har oprejst os et Frelsens Horn" i sin Tjener Davids Hus,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

således som han talte ved sine hellige Profeters Mund fra fordums Tid,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

en Frelse fra vore Fjender og fra alle deres Hånd, som hade os,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

for at gøre Barmhjertighed imod vore Fædre og ihukomme sin hellige Pagt,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

den Ed, som han svor vor Fader Abraham, at han vilde give os,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

at vi, friede fra vore Fjenders Hånd, skulde tjene ham uden Frygt,

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

i Hellighed og Retfærdighed for hans Åsyn, alle vore Dage.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Men også du, Barnlille! skal kaldes den Højestes Profet; thi du skal gå foran for Herrens Åsyn for at berede hans Veje,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

for at give hans Folk Erkendelse af Frelse ved deres Synders Forladelse,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

for vor Guds inderlige Barmhjertigheds Skyld, ved hvilken Lyset fra det høje har besøgt os

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

for at skinne for dem, som sidde i Mørke og i Dødens Skygge, for at lede vore Fødder ind på Fredens Vej,"

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Men Barnet voksede og blev styrket i Ånden; og han var i Ørkenerne indtil den Dag, da han trådte frem for Israel.