Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

Men det skete i de dage, at en Befaling udgik fra Kejser Augustus, at al Verden skulde skrives i Mandtal.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

(Denne første Indskrivning skete, da Kvirinius var Landshøvding i Syrien,)

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Og alle gik for at lade sig indskrive, hver til sin By.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Og også Josef gik op fra Galilæa, fra Byen Nazareth til Judæa til Davids By, som kaldes Bethlehem, fordi han var af Davids Hus og Slægt,

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

for at lade sig indskrive tillige med Maria, sin trolovede, som var frugtsommelig.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

Men det skete, medens de vare der, blev Tiden fuldkommet til, at hun skulde føde.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

Og hun fødte sin Søn, den førstefødte, og svøbte ham og lagde ham i en Krybbe; thi der var ikke Rum for dem i Herberget.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Og der var Hyrder i den samme Egn, som lå ude på Marken og holdt Nattevagt over deres Hjord.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

Og se, en Herrens Engel stod for dem, og Herrens Herlighed skinnede om dem, og de frygtede såre

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Og Engelen sagde til dem: "Frygter ikke; thi se, jeg forkynder eder en stor Glæde, som skal være for hele Folket.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Thi eder er i dag en Frelser født, som er den Herre Kristus i Davids By.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

Og dette skulle I have til Tegn: I skulle finde et Barn svøbt, liggende i en Krybbe."

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

Og straks var der med Engelen en himmelsk Hærskares Mangfoldighed, som lovede Gud og sagde:

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

"Ære være Gud i det højeste! og Fred på Jorden! i Mennesker Velbehag!

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

Og det skete, da Englene vare farne fra dem til Himmelen, sagde Hyrderne til hverandre: "Lader os dog gå til Bethlehem og se dette, som er sket, hvilket Herren har kundgjort os."

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

Og de skyndte sig og kom og fandt både Maria og Josef, og Barnet liggende i Krybben.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

Men da de så det, kundgjorde de, hvad der var talt til dem om dette Barn.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

Og alle de, som hørte det, undrede sig over det, der blev talt til dem af Hyrderne.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

Men Maria gemte alle disse Ord og overvejede dem i sit Hjerte.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

Og Hyrderne vendte tilbage, idet de priste og lovede Gud for alt, hvad de havde hørt og set, således som der var talt til dem.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Og da otte Dage vare fuldkommede, så han skulde omskæres, da blev hans Navn kaldt Jesus, som det var kaldt af Engelen, før han blev undfangen i Moders Liv.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

Og da deres Renselsesdage efter Mose Lov vare fuldkommede, bragte de ham op til Jerusalem for at fremstille ham for Herren,

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

som der er skrevet i Herrens Lov, at alt Mandkøn, som åbner Moders Liv, skal kaldes helligt for Herren,

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

og for at bringe Offer efter det, som er sagt i Herrens Lov, et Par Turtelduer eller to unge Duer.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

Og se, der var en Mand i Jerusalem ved Navn Simeon, og denne Mand var retfærdig og gudfrygtig og forventede Israels Trøst, og den Helligånd var over ham.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Og det var varslet ham af den Helligånd, at han ikke skulde se Døden, førend han havde set Herrens Salvede.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

Og han kom af Åndens Drift til Helligdommen; og idet Forældrene bragte Barnet Jesus ind for at gøre med ham efter Lovens Skik,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

da tog han det på sine Arme og priste Gud og sagde:

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

"Herre! nu lader du din Tjener fare i Fred, efter dit Ord.

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

Thi mine Øjne have set din Frelse,

яке Ти приготував перед всіма народами,

som du beredte for alle Folkeslagenes Åsyn,

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

et Lys til at oplyse Hedningerne og en Herlighed for dit Folk Israel."

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

Og hans Fader og hans Moder undrede sig over de Ting, som bleve sagte om ham.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

Og Simeon velsignede dem og sagde til hans Moder Maria: "Se, denne er sat mange i Israel til Fald og Oprejsning og til et Tegn, som imodsiges,

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

ja, også din egen Sjæl skal et Sværd gennemtrænge! for at mange Hjerters Tanker skulle åbenbares."

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

Og der var en Profetinde Anna, Fanuels Datter, af Asers Stamme; hun var meget fremrykket i Alder, havde levet syv År med sin Mand efter sin Jomfrustand

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

og var nu en Enke ved fire og firsindstyve År, og hun veg ikke fra Helligdommen, tjenende Gud med Faste og Bønner Nat og Dag.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Og hun trådte til i den samme Stund og priste Gud og talte om ham til alle, som forventede Jerusalems Forløsning.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Og da de havde fuldbyrdet alle Ting efter Herrens Lov, vendte de tilbage til Galilæa til deres egen By Nazareth.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

Men Barnet voksede og blev stærkt og blev fuldt af Visdom: og Guds Nåde var over det.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Og hans Forældre droge hvert År op til Jerusalem på Påskehøjtiden.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

Og da han var bleven tolv År gammel, og de gik op efter Højtidens Sædvane

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

og havde tilendebragt de Dage, blev Barnet Jesus i Jerusalem, medens de droge hjem, og hans Forældre mærkede det ikke.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Men da de mente, at han var i Rejsefølget, kom de en Dags Rejse frem, og de ledte efter ham iblandt deres Slægtninge og Kyndinge.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

Og da de ikke fandt ham, vendte de tilbage til Jerusalem og ledte efter ham.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

Og det skete efter tre Dage, da fandt de ham i Helligdommen, hvor han sad midt iblandt Lærerne og både hørte på dem og adspurgte dem.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

Men alle, som hørte ham, undrede sig såre over hans Forstand og Svar.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

Og da de så ham, bleve de forfærdede; og hans Moder sagde til ham:"Barn! hvorfor gjorde du således imod os? Se, din Fader og jeg have ledt efter dig med Smerte."

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

Og han sagde til dem: "Hvorfor ledte I efter mig? Vidste I ikke, at jeg bør være i min Faders Gerning?"

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

Og de forstode ikke det Ord, som han talte til dem.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

Og han drog ned med dem og kom til Nazareth og var dem lydig og hans Moder gemte alle de Ord i sit Hjerte.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Og Jesus forfremmedes i Visdom og Alder og yndest hos Gud og Mennesker.