Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Kad već mnogi poduzeše sastaviti izvješće o događajima koji se ispuniše među nama -

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

kako nam to predadoše oni koji od početka bijahu očevici i sluge Riječi -

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

pošto sam sve, od početka, pomno ispitao, naumih i ja tebi, vrli Teofile, sve po redu napisati

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

da se tako osvjedočiš o pouzdanosti svega u čemu si poučen.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

U dane Heroda, kralja judejskoga, bijaše neki svećenik imenom Zaharija iz razreda Abijina. Žena mu bijaše od kćeri Aronovih, a ime joj Elizabeta.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Oboje bijahu pravedni pred Bogom: živjeli su besprijekorno po svim zapovijedima i odredbama Gospodnjim.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

No nisu imali djeteta jer Elizabeta bijaše nerotkinja, a oboje već poodmakle dobi.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Dok je Zaharija jednom po redu svoga razreda obavljao svećeničku službu pred Bogom,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

ždrijebom ga zapade po bogoslužnom običaju da uđe u Svetište Gospodnje i prinese kad.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Za vrijeme kađenice sve je ono mnoštvo naroda vani molilo.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

A njemu se ukaza anđeo Gospodnji. Stajao je s desne strane kadionoga žrtvenika.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Ugledavši ga, Zaharija se prepade i strah ga spopade.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

No anđeo mu reče: "Ne boj se, Zaharija! Uslišana ti je molitva: žena će ti Elizabeta roditi sina. Nadjenut ćeš mu ime Ivan.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Bit će ti radost i veselje i rođenje će njegovo mnoge obradovati.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Bit će doista velik pred Gospodinom. Ni vina ni drugoga opojnog pića neće piti. Duha Svetoga bit će pun već od majčine utrobe.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Mnoge će sinove Izraelove obratiti Gospodinu, Bogu njihovu.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Ići će pred njim u duhu i sili Ilijinoj da obrati srce otaca k sinovima i nepokorne k razumnosti pravednih te spremi Gospodinu narod pripravan."

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Nato Zaharija reče anđelu: "Po čemu ću ja to razaznati. Ta star sam i žena mi poodmakle dobi."

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Anđeo mu odgovori: "Ja sam Gabriel koji stojim pred Bogom. Poslan sam da govorim s tobom i da ti donesem ovu radosnu poruku.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

I evo, budući da nisi povjerovao mojim riječima, koje će se ispuniti u svoje vrijeme, zanijemjet ćeš i nećeš moći govoriti do dana dok se to ne zbude."

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Narod je iščekivao Zahariju i čudio se što se toliko zadržao u Svetištu.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Kad je napokon izašao, nije im mogao ništa reći pa zaključiše da je u Svetištu imao viđenje. Nastojao im se doduše izraziti znakovima, ali osta nijem.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Kad se navršiše dani njegove službe, otiđe kući.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Nakon tih dana zatrudnje Elizabeta, njegova žena. Krila se pet mjeseci govoreći:

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

"Evo, to mi je učinio Gospodin u dane kad mu se svidje skinuti s mene sramotu među ljudima."

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

U šestome mjesecu posla Bog anđela Gabriela u galilejski grad imenom Nazaret

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

k djevici zaručenoj s mužem koji se zvao Josip iz doma Davidova; a djevica se zvala Marija.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Anđeo uđe k njoj i reče: "Zdravo, milosti puna! Gospodin s tobom!"

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Na tu se riječ ona smete i stade razmišljati kakav bi to bio pozdrav.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

No anđeo joj reče: "Ne boj se, Marijo! Ta našla si milost u Boga.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Evo, začet ćeš i roditi sina i nadjenut ćeš mu ime Isus.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

On će biti velik i zvat će se Sin Svevišnjega. Njemu će Gospodin Bog dati prijestolje Davida, oca njegova,

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

i kraljevat će nad domom Jakovljevim uvijeke i njegovu kraljevstvu neće biti kraja."

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Nato će Marija anđelu: "Kako će to biti kad ja muža ne poznajem?"

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Anđeo joj odgovori: "Duh Sveti sići će na te i sila će te Svevišnjega osjeniti. Zato će to čedo i biti sveto, Sin Božji.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

A evo tvoje rođakinje Elizabete: i ona u starosti svojoj zače sina. I njoj, nerotkinjom prozvanoj, ovo je već šesti mjesec.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Ta Bogu ništa nije nemoguće!"

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Nato Marija reče: "Evo službenice Gospodnje, neka mi bude po tvojoj riječi!" I anđeo otiđe od nje.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Tih dana usta Marija i pohiti u Gorje, u grad Judin.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Uđe u Zaharijinu kuću i pozdravi Elizabetu.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Čim Elizabeta začu Marijin pozdrav, zaigra joj čedo u utrobi. I napuni se Elizabeta Duha Svetoga

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

i povika iz svega glasa: "Blagoslovljena ti među ženama i blagoslovljen plod utrobe tvoje!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Ta otkuda meni da mi dođe majka Gospodina mojega?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Gledaj samo! Tek što mi do ušiju doprije glas pozdrava tvojega, zaigra mi od radosti čedo u utrobi.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Blažena ti što povjerova da će se ispuniti što ti je rečeno od Gospodina!"

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Tada Marija reče: "Veliča duša moja Gospodina,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

klikće duh moj u Bogu, mome Spasitelju,

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

što pogleda na neznatnost službenice svoje: odsad će me, evo, svi naraštaji zvati blaženom.

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Jer velika mi djela učini Svesilni, sveto je ime njegovo!

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Od koljena do koljena dobrota je njegova nad onima što se njega boje.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Iskaza snagu mišice svoje, rasprši oholice umišljene.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Silne zbaci s prijestolja, a uzvisi neznatne.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Gladne napuni dobrima, a bogate otpusti prazne.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Prihvati Izraela, slugu svoga, kako obeća ocima našim:

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

spomenuti se dobrote svoje prema Abrahamu i potomstvu njegovu dovijeka."

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Marija osta s Elizabetom oko tri mjeseca, a onda se vrati kući.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Elizabeti se međutim navršilo vrijeme da rodi. I porodi sina.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Kad su njezini susjedi i rođaci čuli da joj Gospodin obilno iskaza dobrotu, radovahu se s njome.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Osmoga se dana okupe da obrežu dječaka. Htjedoše ga prozvati imenom njegova oca - Zaharija,

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

no mati se njegova usprotivi: "Nipošto, nego zvat će se Ivan!"

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Rekoše joj na to: "Ta nikoga nema od tvoje rodbine koji bi se tako zvao."

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Tada znakovima upitaju oca kojim ga imenom želi prozvati.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

On zaiska pločicu i napisa "Ivan mu je ime!" Svi se začude,

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

a njemu se umah otvoriše usta i jezik te progovori blagoslivljajući Boga.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Strah obuze sve njihove susjede, a po svem su se Gorju judejskom razglašavali svi ti događaji.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

I koji su god čuli, razmišljahu o tome pitajući se: "Što li će biti od ovoga djeteta?" Uistinu, ruka Gospodnja bijaše s njime.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

A Zaharija, otac njegov, napuni se Duha Svetoga i stade prorokovati: što pohodi i otkupi narod svoj!

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.