Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

U one dane izađe naredba cara Augusta da se provede popis svega svijeta.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

Bijaše to prvi popis izvršen za Kvirinijeva upravljanja Sirijom.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Svi su išli na popis, svaki u svoj grad.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Tako i Josip, budući da je bio iz doma i loze Davidove, uziđe iz Galileje, iz grada Nazareta, u Judeju - u grad Davidov, koji se zove Betlehem -

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

da se podvrgne popisu zajedno sa svojom zaručnicom Marijom koja bijaše trudna.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

I dok se bili ondje, navršilo joj se vrijeme da rodi.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

I porodi sina svoga, prvorođenca, povi ga i položi u jasle jer za njih nije bilo mjesta u svratištu.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

A u tom kraju bijahu pastiri: pod vedrim su nebom čuvali noćnu stražu kod svojih stada.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

Anđeo im Gospodnji pristupi i slava ih Gospodnja obasja! Silno se prestrašiše.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

No anđeo im reče: "Ne bojte se! Evo javljam vam blagovijest, veliku radost za sav narod!

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Danas vam se u gradu Davidovu rodio Spasitelj - Krist, Gospodin.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

I evo vam znaka: naći ćete novorođenče povijeno gdje leži u jaslama."

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

I odjednom se anđelu pridruži silna nebeska vojska hvaleći Boga i govoreći:

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

"Slava na visinama Bogu, a na zemlji mir ljudima, miljenicima njegovim!"

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

Čim anđeli otiđoše od njih na nebo, pastiri stanu poticati jedni druge: "Hajdemo dakle do Betlehema. Pogledajmo što se to dogodilo, događaj koji nam obznani Gospodin."

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

I pohite te pronađu Mariju, Josipa i novorođenče gdje leži u jaslama.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

Pošto sve pogledaše, ispripovijediše što im bijaše rečeno o tom djetetu.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

A svi koji su to čuli divili se tome što su im pripovijedali pastiri.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

Marija u sebi pohranjivaše sve te događaje i prebiraše ih u svome srcu.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

Pastiri se zatim vratiše slaveći i hvaleći Boga za sve što su čuli i vidjeli kako im je bilo rečeno.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Kad se navršilo osam dana da bude obrezan, nadjenuše mu ime Isus, kako ga je bio prozvao anđeo prije njegova začeća.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

Kad se zatim po Mojsijevu Zakonu navršiše dani njihova čišćenja, poniješe ga u Jeruzalem da ga prikažu Gospodinu -

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

kao što piše u Zakonu Gospodnjem: Svako muško prvorođenče neka se posveti Gospodinu! -

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

i da prinesu žrtvu kako je rečeno u Zakonu Gospodnjem: dvije grlice ili dva golubića.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

Živio tada u Jeruzalemu čovjek po imenu Šimun. Taj čovjek, pravedan i bogobojazan, iščekivaše Utjehu Izraelovu i Duh Sveti bijaše na njemu.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Objavio mu Duh Sveti da neće vidjeti smrti dok ne vidi Pomazanika Gospodnjega.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

Ponukan od Duha, dođe u Hram. I kad roditelji uniješe dijete Isusa da obave što o njemu propisuje Zakon,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

primi ga on u naručje, blagoslovi Boga i reče:

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

"Sad otpuštaš slugu svojega, Gospodaru, po riječi svojoj, u miru!

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

Ta vidješe oči moje spasenje tvoje,

яке Ти приготував перед всіма народами,

koje si pripravio pred licem svih naroda:

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

svjetlost na prosvjetljenje naroda, slavu puka svoga izraelskoga."

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

Otac njegov i majka divili se što se to o njemu govori.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

Šimun ih blagoslovi i reče Mariji, majci njegovoj: "Ovaj je evo postavljen na propast i uzdignuće mnogima u Izraelu i za znak osporavan -

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

a i tebi će samoj mač probosti dušu - da se razotkriju namisli mnogih srdaca!"

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

A bijaše neka proročica Ana, kći Penuelova, iz plemena Ašerova, žena veoma odmakla u godinama. Nakon djevojaštva živjela je s mužem sedam godina,

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

a sama kao udovica do osamdeset i četvrte. Nije napuštala Hrama, nego je postovima i molitvama danju i noću služila Bogu.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Upravo u taj čas nadođe. Hvalila je Boga i svima koji iščekivahu otkupljenje Jeruzalema pripovijedala o djetetu.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Kad obaviše sve po Zakonu Gospodnjem, vratiše se u Galileju, u svoj grad Nazaret.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

A dijete je raslo, jačalo i napunjalo se mudrosti i milost je Božja bila na njemu.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Njegovi su roditelji svake godine o blagdanu Pashe išli u Jeruzalem.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

Kad mu bijaše dvanaest godina, uziđoše po običaju blagdanskom.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

Kad su minuli ti dani, vraćahu se oni, a dječak Isus osta u Jeruzalemu, a da nisu znali njegovi roditelji.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Uvjereni da je među suputnicima, odoše dan hoda, a onda ga stanu tražiti među rodbinom i znancima.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

I kad ga ne nađu, vrate se u Jeruzalem tražeći ga.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

Nakon tri dana nađoše ga u Hramu gdje sjedi posred učitelja, sluša ih i pita.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

Svi koji ga slušahu bijahu zaneseni razumnošću i odgovorima njegovim.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

Kad ga ugledaše, zapanjiše se, a majka mu njegova reče: "Sinko, zašto si nam to učinio? Gle, otac tvoj i ja žalosni smo te tražili."

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

A on im reče: "Zašto ste me tražili? Niste li znali da mi je biti u onome što je Oca mojega?"

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

Oni ne razumješe riječi koju im reče.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

I siđe s njima, dođe u Nazaret i bijaše im poslušan. A majka je njegova brižno čuvala sve ove uspomene u svom srcu.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

A Isus napredovaše u mudrosti, dobi i milosti kod Boga i ljudi.