Luke 1

אחרי אשר רבים הואילו לחבר ספור המעשים אשר נאמנו בשלמות בתוכנו׃

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

כאשר מסרום לנו הראים אתם בעיניהם מתחלה ואשר היו משרתי הדבר׃

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

חשבתי לטוב גם אני החפש כל הדברים היטב מראשיתם לכתבם אליך בסדר תאופילוס האדיר׃

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

למען תדע קשט האמרים אשר חנכת בם׃

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

כהן היה בימי הורדוס מלך יהודה זכריה שמו ממשמרת אביה ולו אשה מבנות אהרן ושמה אלישבע׃

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

ושניהם היו צדיקים לפני האלהים והלכי תם בכל מצות יהוה ובחקתיו׃

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

ולא היה להם ילד כי אלישבע עקרה ושניהם באו בימים׃

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

ויהי היום ויכהן לפני אלהים בסדר משמרתו׃

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

וכמשפט עבודת הכהנים יצא גורלו להקטיר קטרת ויבא אל היכל יהוה׃

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

וכל קהל העם היו מתפללים בחוץ בעת הקטרת׃

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

וירא אליו מלאך יהוה עמד לימין מזבח הקטרת׃

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

ויבהל זכריה בראותו אתו ואימה נפלה עליו׃

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

ויאמר אליו המלאך אל תירא זכריהו כי נשמעה תפלתך ואלישבע אשתך תלד לך בן וקראת שמו יוחנן׃

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

והיה לך לשמחה וגיל ורבים ישמחו בהולדו׃

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

כי גדול יהיה לפני יהוה ויין ושכר לא ישתה ורוח הקדש ימלא בעודנו בבטן אמו׃

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

ורבים מבני ישראל ישיב אל יהוה אלהיהם׃

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

והוא ילך לפניו ברוח אליהו ובגבורתו להשיב את לב אבות על בנים ואת הסוררים לתבונת הצדיקים להעמיד ליהוה עם מתקן׃

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

ויאמר זכריה אל המלאך במה אדע זאת כי אני זקנתי ואשתי באה בימים׃

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

ויען המלאך ויאמר אליו אני גבריאל העומד לפני האלהים ושלוח אנכי לדבר אליך ולבשרך את זאת׃

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

והנה תאלם ולא תוכל לדבר עד היום אשר תהיה זאת תחת כי לא האמנת בדברי אשר ימלאו למועדם׃

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

והעם היה מחכה לזכריה ויתמהו כי אחר בהיכל׃

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

ויהי בצאתו לא יכל לדבר אליהם וידעו כי מראה ראה בהיכל וירמז להם ועודנו נאלם׃

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

ויהי כאשר מלאו ימי עבדתו וילך לו אל ביתו׃

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

ויהי אחרי הימים האלה ותהר אלישבע אשתו ותתחבא חמשה חדשים ותאמר׃

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

ככה עשה לי יהוה בימי פקדו אותי לאסף את חרפתי בתוך בני אדם׃

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

ויהי בחדש הששי וישלח המלאך גבריאל מאת האלהים גלילה אל עיר אשר שמה נצרת׃

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

אל בתולה מארשה לאיש אשר שמו יוסף מבית דוד ושם הבתולה מרים׃

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

ויבא המלאך אליה החדרה ויאמר שלום לך אשת חן יהוה עמך ברוכה את בנשים׃

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

והיא בראותה נבהלה לדברו ותאמר בלבה מה היא הברכה הזאת׃

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

ויאמר לה המלאך אל תיראי מרים כי מצאת חן לפני האלהים׃

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

והנך הרה וילדת בן וקראת את שמו ישוע׃

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

והוא גדול יהיה ובן עליון יקרא ויהוה אלהים יתן לו את כסא דוד אביו׃

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

ועל בית יעקב ימלך לעולם ועד ולמלכותו אין קץ׃

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

ותאמר מרים אל המלאך איך תהיה זאת ואני אינני ידעת איש׃

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

ויען המלאך ויאמר אליה רוח הקדש תבוא עליך וגבורת עליון תצל עליך על כן גם לקדוש הילוד יקרא בן אלהים׃

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

והנה אלישבע קרובתך אשר קראו לה עקרה גם היא הרתה בן בזקנתה וזה לה החדש הששי׃

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

כי לא יפלא מאלהים כל דבר׃

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

ותאמר מרים הנני שפחת יהוה יהי לי כדברך ויצא מאתה המלאך׃

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

ותקם מרים בימים ההם ותמהר ללכת ההרה אל עיר יהודה׃

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

ותבא בית זכריה ותברך את אלישבע׃

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

ויהי כשמע אלישבע את ברכת מרים וירקד הילד במעיה ותמלא אלישבע רוח הקדש׃

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

ותקרא בקול גדול ותאמר ברוכה את בנשים וברוך פרי בטנך׃

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

ומאין לי זאת אשר אם אדני באה אלי׃

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

כי קול ברכתך בא באזני והנה רקד בשמחה הילד במעי׃

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

ואשרי המאמינה כי המלא תמלא אשר דבר לה מאת יהוה׃

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

ותאמר מרים רוממה נפשי את יהוה׃

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

ותגל רוחי באלהי ישעי׃

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

]94-84[ אשר ראה בעני אמתו כי הנה מעתה כל הדרות יאשרוני כי גדלות עשה לי שדי וקדוש שמו׃

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

]94-84[׃

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

וחסדו לדור דורים על יראיו׃

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

גבורות עשה בזרעו פזר גאים במזמות לבבם׃

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

הרס נדיבים מכסאותו וירם שפלים׃

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

רעבים מלא טוב ועשירים שלח ריקם׃

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

תמך בישראל עבדו לזכר את רחמיו׃

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

כאשר דבר אל אבותינו לאברהם ולזרעו עד עולם׃

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

ותשב מרים עמה כשלשה חדשים ותשב לביתה׃

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

וימלאו ימי אלישבע ללדת ותלד בן׃

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

וישמעו שכניה וקרוביה כי הגדיל יהוה את חסדו עמה וישמחו אתה׃

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

ויהי ביום השמיני ויבאו למול את הילד ויקראו אתו זכריה על שם אביו׃

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

ותען אמו ותאמר לא כי יוחנן יקרא׃

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

ויאמרו אליה אין איש במשפחתך אשר נקרא בשם הזה׃

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

וירמזו אל אביו לדעת מה השם אשר יחפץ להקרא לו׃

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

וישאל לוח ויכתב עליו לאמר יוחנן שמו ויתמהו כלם׃

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

ויפתח פיו ולשונו פתאם וידבר ויברך את האלהים׃

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

ותפל אימה על כל שכניהם ויספר כל הדברים האלה בכל הרי יהודה׃

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

וישימו כל השמעים אל לבם לאמר מה אפוא יהיה הילד הזה ויד יהוה היתה עמו׃

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

וימלא זכריה אביו רוח הקדש וינבא לאמר׃

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

ברוך יהוה אלהי ישראל כי פקד את עמו וישלח לו פדות׃

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

וירם לנו קרן ישועה בבית דוד עבדו׃

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

כאשר דבר בפי נביאיו הקדושים אשר מעולם׃

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

ישועה מאיבינו ומיד כל שנאינו׃

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

לעשות חסד עם אבותינו ולזכר את ברית קדשו׃

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

את השבועה אשר נשבע לאברהם אבינו׃

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

להצילנו מיד איבינו ולתתנו לעבדו בלי פחד׃

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

בתמים ובצדקה לפניו כל ימי חיינו׃

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

ואתה הילד נביא עליון תקרא כי לפני יהוה תלך לפנות את דרכיו׃

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

לתת דעת הישועה לעמו בסליחת חטאתיהם׃

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

ברחמי חסד אלהינו אשר בהם פקדנו הנגה ממרום׃

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

להאיר לישבי חשך וצלמות ולהכין את רגלינו אל דרך השלום׃

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

ויגדל הילד ויחזק ברוח ויהי במדברות עד יום הראתו אל ישראל׃

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.