Luke 2

ויהי בימים ההם ותצא דת מאת הקיסר אוגוסטוס לספר את כל ישבי תבל׃
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
וזה המפקד היה הראשון בהיות קוריניוס שליט בסוריא׃
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
וילכו כלם להתפקד איש לעירו׃
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
ויעל גם יוסף מן הגליל מעיר נצרת אל יהודה לעיר דוד הנקראה בית לחם כי היה מבית דוד וממשפחתו׃
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
להתפקד עם מרים המארשה לו והיא הרה׃
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
ויהי בהיותם שם וימלאו ימיה ללדת׃
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
ותלד את בנה הבכור ותחתלהו ותשכיבהו באבוס כי לא היה להם מקום במלון׃
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
ורעים היו בארץ ההיא לנים בשדה ושמרים את משמרות הלילה בעדרם׃
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
והנה מלאך יהוה נצב עליהם וכבוד יהוה הופיע עליהם מסביב וייראו יראה גדולה׃
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
ויאמר אליהם המלאך אל תיראו כי הנני מבשר אתכם שמחה גדולה אשר תהיה לכל העם׃
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
כי היום ילד לכם בעיר דוד מושיע אשר הוא המשיח האדון׃
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
וזה לכם האות תמצאון ילד מחתל ומנח באבוס׃
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
ויהי פתאם אצל המלאך המון צבא השמים והם משבחים את האלהים ואמרים׃
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
כבוד במרומים לאלהים ובארץ שלום בבני אדם רצונו׃
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
ויהי כאשר עלו מעליהם המלאכים השמימה ויאמרו הרעים איש אל רעהו נעברה נא עד בית לחם ונראה המעשה הזה אשר הודיענו יהוה׃
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
וימהרו לבוא וימצאו את מרים ואת יוסף ואת הילד שכב באבוס׃
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
ויראו וישמיעו את הדבר הנאמר אליהם על הגער הזה׃
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
וכל השמעים תמהו על הדברים אשר דברו אליהם הרעים׃
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
ומרים שמרה את הדברים האלה ותחשבם בלבה׃
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
וישובו הרעים מהללים ומשבחים את האלהים על כל אשר שמעו וראו כפי אשר נאמר אליהם׃
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
ויהי במלאת לנער שמנה ימים וימול ויקרא שמו ישוע כשם אשר קרא לו המלאך בטרם הרה בבטן׃
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
וימלאו ימי טהרה לפי תורת משה ויעלהו לירושלים להעמידו לפני יהוה׃
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
כאשר כתוב בתורת יהוה כל זכר פטר רחם יקרא קדש ליהוה׃
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
ולתת קרבן כאמור בתורת יהוה שתי תרים או שני בני יונה׃
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
והנה איש היה בירושלים ושמו שמעון והוא איש צדיק וחסיד מחכה לנחמת ישראל ורוח הקדש היה עליו׃
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
ולו נגלה ברוח הקדש כי לא יראה מות עד ראותו את משיח יהוה׃
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
ויבא ברוח אל המקדש ויהי כאשר הביאו הוריו את הנער ישוע לעשות עליו כמשפט התורה׃
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
ויקחהו על זרעותיו ויברך את האלהים ויאמר׃
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
עתה תפטר את עבדך כדברך אדני בשלום׃
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
כי ראו עיני את ישועתך׃
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
אשר הכינות לפני כל העמים׃
яке Ти приготував перед всіма народами,
אור לגלות עיני הגוים ותפארת ישראל עמך׃
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
ויוסף ואמו תמהים על הדברים הנאמרים עליו׃
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
ויברך אותם שמעון ויאמר אל מרים אמו הנה זה מוסד לנפילה ולתקומה לרבים בישראל ולאות מריבה׃
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
וגם בנפשך תחתר חרב למען תגלינה מחשבות לבב רבים׃
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
ותהי שם חנה אשה נביאה בת פנואל משבט אשר והיא באה בימים וחיתה עם בעלה שבע שנים אחרי בתוליה׃
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
והיא אלמנה כארבע ושמנים שנה ולא משה מן המקדש ובצום ובתחנונים עבדה את האלהים לילה ויום׃
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
ותקם בשעה ההיא ותגש להדות ליהוה ותדבר עליו באזני כל המחכים לגאלה בירושלים׃
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
ויכלו את הכל כפי תורת יהוה וישובו הגלילה אל נצרת עירם׃
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
ויגדל הנער ויחזק ברוח וימלא חכמה וחסד אלהים עמו׃
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
ועלו הוריו ירושלים שנה בשנה לחג הפסח׃
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
ויהי בהיותו בן שתים עשרה שנה ויעלו ירושלים כמשפט החג׃
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
וימלאו את הימים וישובו ויותר ישוע הנער בירושלים ויוסף ואמו לא ידעו׃
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
ויחשבו כי עם חבל הארחים הוא וילכו כדרך יום ויבקשהו בין הקרובים והמידעים׃
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
ולא מצאהו וישבו ירושלים לבקשו׃
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
ויהי אחרי שלשת ימים וימצאהו במקדש ישב בתוך המורים שמע אליהם ושאל אתם׃
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
וכל השמעים אליו השתוממו על שכלו ועל תשובתיו׃
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
ויהי כראותם אתו ויחרדו ותאמר אליו אמו בני מדוע ככה עשית לנו הנה אביך ואנכי בעצבת לב בקשנוך׃
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
ויאמר אליהם למה זה בקשתם אתי הלא ידעתם כי עלי להיות באשר לאבי׃
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
והם לא הבינו את הדבר אשר דבר אליהם׃
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
וירד אתם ויבא אל נצרת ויכנע להם ואמו שמרה בלבה את כל הדברים האלה׃
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
וישוע הלך וגדל בחכמה ומקומה ובחן עם אלהים ועם אנשים׃
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.