Luke 1

Kad već mnogi poduzeše sastaviti izvješće o događajima koji se ispuniše među nama -

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

kako nam to predadoše oni koji od početka bijahu očevici i sluge Riječi -

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

pošto sam sve, od početka, pomno ispitao, naumih i ja tebi, vrli Teofile, sve po redu napisati

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

da se tako osvjedočiš o pouzdanosti svega u čemu si poučen.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

U dane Heroda, kralja judejskoga, bijaše neki svećenik imenom Zaharija iz razreda Abijina. Žena mu bijaše od kćeri Aronovih, a ime joj Elizabeta.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Oboje bijahu pravedni pred Bogom: živjeli su besprijekorno po svim zapovijedima i odredbama Gospodnjim.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

No nisu imali djeteta jer Elizabeta bijaše nerotkinja, a oboje već poodmakle dobi.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Dok je Zaharija jednom po redu svoga razreda obavljao svećeničku službu pred Bogom,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

ždrijebom ga zapade po bogoslužnom običaju da uđe u Svetište Gospodnje i prinese kad.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

Za vrijeme kađenice sve je ono mnoštvo naroda vani molilo.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

A njemu se ukaza anđeo Gospodnji. Stajao je s desne strane kadionoga žrtvenika.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Ugledavši ga, Zaharija se prepade i strah ga spopade.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

No anđeo mu reče: "Ne boj se, Zaharija! Uslišana ti je molitva: žena će ti Elizabeta roditi sina. Nadjenut ćeš mu ime Ivan.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Bit će ti radost i veselje i rođenje će njegovo mnoge obradovati.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Bit će doista velik pred Gospodinom. Ni vina ni drugoga opojnog pića neće piti. Duha Svetoga bit će pun već od majčine utrobe.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Mnoge će sinove Izraelove obratiti Gospodinu, Bogu njihovu.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Ići će pred njim u duhu i sili Ilijinoj da obrati srce otaca k sinovima i nepokorne k razumnosti pravednih te spremi Gospodinu narod pripravan."

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Nato Zaharija reče anđelu: "Po čemu ću ja to razaznati. Ta star sam i žena mi poodmakle dobi."

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Anđeo mu odgovori: "Ja sam Gabriel koji stojim pred Bogom. Poslan sam da govorim s tobom i da ti donesem ovu radosnu poruku.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

I evo, budući da nisi povjerovao mojim riječima, koje će se ispuniti u svoje vrijeme, zanijemjet ćeš i nećeš moći govoriti do dana dok se to ne zbude."

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Narod je iščekivao Zahariju i čudio se što se toliko zadržao u Svetištu.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Kad je napokon izašao, nije im mogao ništa reći pa zaključiše da je u Svetištu imao viđenje. Nastojao im se doduše izraziti znakovima, ali osta nijem.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Kad se navršiše dani njegove službe, otiđe kući.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Nakon tih dana zatrudnje Elizabeta, njegova žena. Krila se pet mjeseci govoreći:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

"Evo, to mi je učinio Gospodin u dane kad mu se svidje skinuti s mene sramotu među ljudima."

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

U šestome mjesecu posla Bog anđela Gabriela u galilejski grad imenom Nazaret

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

k djevici zaručenoj s mužem koji se zvao Josip iz doma Davidova; a djevica se zvala Marija.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

Anđeo uđe k njoj i reče: "Zdravo, milosti puna! Gospodin s tobom!"

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Na tu se riječ ona smete i stade razmišljati kakav bi to bio pozdrav.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

No anđeo joj reče: "Ne boj se, Marijo! Ta našla si milost u Boga.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Evo, začet ćeš i roditi sina i nadjenut ćeš mu ime Isus.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

On će biti velik i zvat će se Sin Svevišnjega. Njemu će Gospodin Bog dati prijestolje Davida, oca njegova,

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

i kraljevat će nad domom Jakovljevim uvijeke i njegovu kraljevstvu neće biti kraja."

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Nato će Marija anđelu: "Kako će to biti kad ja muža ne poznajem?"

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Anđeo joj odgovori: "Duh Sveti sići će na te i sila će te Svevišnjega osjeniti. Zato će to čedo i biti sveto, Sin Božji.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

A evo tvoje rođakinje Elizabete: i ona u starosti svojoj zače sina. I njoj, nerotkinjom prozvanoj, ovo je već šesti mjesec.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Ta Bogu ništa nije nemoguće!"

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Nato Marija reče: "Evo službenice Gospodnje, neka mi bude po tvojoj riječi!" I anđeo otiđe od nje.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Tih dana usta Marija i pohiti u Gorje, u grad Judin.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Uđe u Zaharijinu kuću i pozdravi Elizabetu.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Čim Elizabeta začu Marijin pozdrav, zaigra joj čedo u utrobi. I napuni se Elizabeta Duha Svetoga

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

i povika iz svega glasa: "Blagoslovljena ti među ženama i blagoslovljen plod utrobe tvoje!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

Ta otkuda meni da mi dođe majka Gospodina mojega?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Gledaj samo! Tek što mi do ušiju doprije glas pozdrava tvojega, zaigra mi od radosti čedo u utrobi.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Blažena ti što povjerova da će se ispuniti što ti je rečeno od Gospodina!"

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Tada Marija reče: "Veliča duša moja Gospodina,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

klikće duh moj u Bogu, mome Spasitelju,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

što pogleda na neznatnost službenice svoje: odsad će me, evo, svi naraštaji zvati blaženom.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Jer velika mi djela učini Svesilni, sveto je ime njegovo!

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Od koljena do koljena dobrota je njegova nad onima što se njega boje.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Iskaza snagu mišice svoje, rasprši oholice umišljene.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Silne zbaci s prijestolja, a uzvisi neznatne.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Gladne napuni dobrima, a bogate otpusti prazne.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Prihvati Izraela, slugu svoga, kako obeća ocima našim:

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

spomenuti se dobrote svoje prema Abrahamu i potomstvu njegovu dovijeka."

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

Marija osta s Elizabetom oko tri mjeseca, a onda se vrati kući.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Elizabeti se međutim navršilo vrijeme da rodi. I porodi sina.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Kad su njezini susjedi i rođaci čuli da joj Gospodin obilno iskaza dobrotu, radovahu se s njome.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Osmoga se dana okupe da obrežu dječaka. Htjedoše ga prozvati imenom njegova oca - Zaharija,

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

no mati se njegova usprotivi: "Nipošto, nego zvat će se Ivan!"

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Rekoše joj na to: "Ta nikoga nema od tvoje rodbine koji bi se tako zvao."

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Tada znakovima upitaju oca kojim ga imenom želi prozvati.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

On zaiska pločicu i napisa "Ivan mu je ime!" Svi se začude,

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

a njemu se umah otvoriše usta i jezik te progovori blagoslivljajući Boga.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Strah obuze sve njihove susjede, a po svem su se Gorju judejskom razglašavali svi ti događaji.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

I koji su god čuli, razmišljahu o tome pitajući se: "Što li će biti od ovoga djeteta?" Uistinu, ruka Gospodnja bijaše s njime.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

A Zaharija, otac njegov, napuni se Duha Svetoga i stade prorokovati: što pohodi i otkupi narod svoj!

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.