Luke 2

U one dane izađe naredba cara Augusta da se provede popis svega svijeta.
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
Bijaše to prvi popis izvršen za Kvirinijeva upravljanja Sirijom.
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
Svi su išli na popis, svaki u svoj grad.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Tako i Josip, budući da je bio iz doma i loze Davidove, uziđe iz Galileje, iz grada Nazareta, u Judeju - u grad Davidov, koji se zove Betlehem -
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
da se podvrgne popisu zajedno sa svojom zaručnicom Marijom koja bijaše trudna.
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
I dok se bili ondje, navršilo joj se vrijeme da rodi.
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
I porodi sina svoga, prvorođenca, povi ga i položi u jasle jer za njih nije bilo mjesta u svratištu.
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
A u tom kraju bijahu pastiri: pod vedrim su nebom čuvali noćnu stražu kod svojih stada.
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
Anđeo im Gospodnji pristupi i slava ih Gospodnja obasja! Silno se prestrašiše.
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
No anđeo im reče: "Ne bojte se! Evo javljam vam blagovijest, veliku radost za sav narod!
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
Danas vam se u gradu Davidovu rodio Spasitelj - Krist, Gospodin.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
I evo vam znaka: naći ćete novorođenče povijeno gdje leži u jaslama."
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
I odjednom se anđelu pridruži silna nebeska vojska hvaleći Boga i govoreći:
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
"Slava na visinama Bogu, a na zemlji mir ljudima, miljenicima njegovim!"
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
Čim anđeli otiđoše od njih na nebo, pastiri stanu poticati jedni druge: "Hajdemo dakle do Betlehema. Pogledajmo što se to dogodilo, događaj koji nam obznani Gospodin."
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
I pohite te pronađu Mariju, Josipa i novorođenče gdje leži u jaslama.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
Pošto sve pogledaše, ispripovijediše što im bijaše rečeno o tom djetetu.
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
A svi koji su to čuli divili se tome što su im pripovijedali pastiri.
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
Marija u sebi pohranjivaše sve te događaje i prebiraše ih u svome srcu.
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Pastiri se zatim vratiše slaveći i hvaleći Boga za sve što su čuli i vidjeli kako im je bilo rečeno.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Kad se navršilo osam dana da bude obrezan, nadjenuše mu ime Isus, kako ga je bio prozvao anđeo prije njegova začeća.
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
Kad se zatim po Mojsijevu Zakonu navršiše dani njihova čišćenja, poniješe ga u Jeruzalem da ga prikažu Gospodinu -
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
kao što piše u Zakonu Gospodnjem: Svako muško prvorođenče neka se posveti Gospodinu! -
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
i da prinesu žrtvu kako je rečeno u Zakonu Gospodnjem: dvije grlice ili dva golubića.
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
Živio tada u Jeruzalemu čovjek po imenu Šimun. Taj čovjek, pravedan i bogobojazan, iščekivaše Utjehu Izraelovu i Duh Sveti bijaše na njemu.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Objavio mu Duh Sveti da neće vidjeti smrti dok ne vidi Pomazanika Gospodnjega.
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Ponukan od Duha, dođe u Hram. I kad roditelji uniješe dijete Isusa da obave što o njemu propisuje Zakon,
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
primi ga on u naručje, blagoslovi Boga i reče:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
"Sad otpuštaš slugu svojega, Gospodaru, po riječi svojoj, u miru!
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
Ta vidješe oči moje spasenje tvoje,
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
koje si pripravio pred licem svih naroda:
яке Ти приготував перед всіма народами,
svjetlost na prosvjetljenje naroda, slavu puka svoga izraelskoga."
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
Otac njegov i majka divili se što se to o njemu govori.
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
Šimun ih blagoslovi i reče Mariji, majci njegovoj: "Ovaj je evo postavljen na propast i uzdignuće mnogima u Izraelu i za znak osporavan -
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
a i tebi će samoj mač probosti dušu - da se razotkriju namisli mnogih srdaca!"
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
A bijaše neka proročica Ana, kći Penuelova, iz plemena Ašerova, žena veoma odmakla u godinama. Nakon djevojaštva živjela je s mužem sedam godina,
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
a sama kao udovica do osamdeset i četvrte. Nije napuštala Hrama, nego je postovima i molitvama danju i noću služila Bogu.
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
Upravo u taj čas nadođe. Hvalila je Boga i svima koji iščekivahu otkupljenje Jeruzalema pripovijedala o djetetu.
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
Kad obaviše sve po Zakonu Gospodnjem, vratiše se u Galileju, u svoj grad Nazaret.
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
A dijete je raslo, jačalo i napunjalo se mudrosti i milost je Božja bila na njemu.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
Njegovi su roditelji svake godine o blagdanu Pashe išli u Jeruzalem.
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Kad mu bijaše dvanaest godina, uziđoše po običaju blagdanskom.
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
Kad su minuli ti dani, vraćahu se oni, a dječak Isus osta u Jeruzalemu, a da nisu znali njegovi roditelji.
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
Uvjereni da je među suputnicima, odoše dan hoda, a onda ga stanu tražiti među rodbinom i znancima.
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
I kad ga ne nađu, vrate se u Jeruzalem tražeći ga.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Nakon tri dana nađoše ga u Hramu gdje sjedi posred učitelja, sluša ih i pita.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
Svi koji ga slušahu bijahu zaneseni razumnošću i odgovorima njegovim.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Kad ga ugledaše, zapanjiše se, a majka mu njegova reče: "Sinko, zašto si nam to učinio? Gle, otac tvoj i ja žalosni smo te tražili."
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
A on im reče: "Zašto ste me tražili? Niste li znali da mi je biti u onome što je Oca mojega?"
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
Oni ne razumješe riječi koju im reče.
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
I siđe s njima, dođe u Nazaret i bijaše im poslušan. A majka je njegova brižno čuvala sve ove uspomene u svom srcu.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
A Isus napredovaše u mudrosti, dobi i milosti kod Boga i ljudi.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.