Luke 1

Понеже мнозина предприеха да съчинят повест за съвършено известните между нас събития,

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

както ни ги предадоха онези, които отначало са били очевидци и служители на словото,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

видя се добре и на мен, който изследвах подробно всичко от началото, да ти пиша наред, почтени Теофиле,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

за да познаеш достоверността на това, в което си бил поучаван.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

В дните на юдейския цар Ирод имаше един свещеник от отряда на Авия на име Захария. Жена му беше от дъщерите на Аарон и се наричаше Елисавета.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Те и двамата бяха праведни пред Бога, като ходеха непорочно във всичките Господни заповеди и наредби.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Но нямаха дете, защото Елисавета беше безплодна, а и двамата бяха в напреднала възраст.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

И когато той изпълняваше свещеническата си служба пред Бога по реда на своя отряд,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

според свещеническия обичай на него се падна по жребий да влезе в Господния храм и да кади.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

А в часа на каденето цялото множество от народа се молеше навън.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

И тогава му се яви Господен ангел, като стоеше отдясно на кадилния олтар.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

А когато Захария го видя, се смути и го обзе страх.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Но ангелът му каза: Не се бой, Захария, защото твоята молитва е чута и жена ти Елисавета ще ти роди син, когото ще наречеш Йоан.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Той ще ти бъде за радост и веселие; и мнозина ще се зарадват за неговото раждане.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Защото ще бъде велик пред Господа; вино и спиртно питие няма да пие; и ще се изпълни със Свети Дух още в майчината си утроба.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

И ще обърне мнозина от израилевите синове към Господа, техния Бог.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Той ще върви пред лицето Му в духа и силата на Илия, за да обърне сърцата на бащите към децата и непокорните – към мъдростта на праведните, за да приготви за Господа подготвен народ.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

А Захария каза на ангела: По какво ще узная това? Защото аз съм стар, а и жена ми е в напреднала възраст.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Ангелът в отговор му каза: Аз съм Гавриил, който стои пред Бога, и съм изпратен да ти говоря и да ти благовестя това.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

И ето, ти ще онемееш и няма да можеш да говориш до деня, когато всичко това се сбъдне, защото не повярва на думите ми, които ще се изпълнят своевременно.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

А народът чакаше Захария и се чудеше защо се бави в храма.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

А когато излезе, той не можеше да им говори; и те разбраха, че е видял видение в храма, защото той им правеше знаци и оставаше ням.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

И когато свършиха дните на службата му, той си отиде у дома.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

А след тези дни жена му Елисавета зачена; и се криеше пет месеца, като казваше:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Така ми стори Господ в дните, когато погледна милостиво, за да премахне пред хората причината да ме корят.

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

А в шестия месец ангел Гавриил беше изпратен от Бога в галилейския град, наречен Назарет,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

при една девица, сгодена за мъж на име Йосиф, от Давидовия дом; а името на девицата беше Мария.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

И когато ангелът дойде при нея, каза: Здравей, благодатна! Господ е с теб, (благословена си ти между жените).

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

А тя много се смути от думите му и недоумяваше какъв ли ще е този поздрав.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

И ангелът й каза: Не се бой, Мария, защото си придобила Божията благодат.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

И ето, ще заченеш в утробата си и ще родиш Син, когото ще наречеш Иисус.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Той ще бъде велик и ще се нарече Син на Всевишния; и Господ Бог ще Му даде престола на баща Му Давид.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Ще царува над якововия дом до века; и царството Му не ще има край.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

А Мария каза на ангела: Как ще бъде това, тъй като не познавам мъж?

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

И ангелът в отговор й каза: Светият Дух ще дойде върху теб и силата на Всевишния ще те осени; затова и Онова Святото, което ще се роди от теб, ще се нарече Божият Син.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Ето, и твоята роднина Елисавета, за която се казваше, че е безплодна, и тя в старините си е заченала син и е вече в шестия месец.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Защото за Бога няма нищо невъзможно.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

А Мария каза: Ето Господната слугиня; нека ми бъде, както ти си казал. И ангелът си отиде от нея.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

През тези дни Мария стана и отиде бързо към хълмистата страна, в един юдейски град,

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

и влезе в къщата на Захария и поздрави Елисавета.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

А когато Елисавета чу поздрава на Мария, бебето в утробата й заигра; и Елисавета се изпълни със Светия Дух,

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

и като извика със силен глас, каза: Благословена си ти между жените и благословен е плодът на твоята утроба!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

И откъде ми е това – да дойде при мен майката на моя Господ?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Защото ето, щом стигна гласът на твоя поздрав до ушите ми, бебето заигра радостно в утробата ми.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

И блажена е тази, която е повярвала, че ще се сбъдне казаното й от Господа.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

И Мария каза: Величае душата ми Господа

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

и зарадва се духът ми в Бога, Спасителя мой.

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

Защото погледна на ниското положение на Своята слугиня; и ето, отсега нататък ще ме облажават всички родове.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Защото Силният извърши за мен велики дела и свято е Неговото Име.

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

И от родове в родове Неговата милост е върху онези, които Му се боят.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Той извърши силни дела със Своята мишца. Разпръсна онези, които са горделиви в мислите на сърцето си.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Свали владетели от престолите им и издигна смирени.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Гладни напълни с блага, а богати отпрати празни.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Помогна на слугата Си Израил, за да напомни за Своята милост,

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

както бе говорил на бащите ни, към Авраам и към неговото потомство до века.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

И Мария, след като стоя при нея около три месеца, се върна у дома си.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

А на Елисавета се навърши времето да роди и тя роди син.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

И когато съседите и роднините й чуха, че Господ показал към нея велика милост, се радваха заедно с нея.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

И на осмия ден дойдоха, за да обрежат детенцето и щяха да го нарекат Захария, по името на баща му.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Но майка му в отговор каза: Не, той ще се нарече Йоан.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

А те й рекоха: Няма никой в рода ти, който да се нарича с това име.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Тогава запитаха баща му със знаци как би искал той да го нарекат.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

А той поиска дъсчица и написа: Йоан Е името му. И те всички се зачудиха.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

И веднага устата му се отвори и езикът му се развърза, и той проговори, и благославяше Бога.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

И страх обзе всичките им съседи; и за всичко това се говореше по цялата хълмиста земя на Юдея.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

И всички, които чуха това, го пазеха в сърцата си, казвайки: Какво ли ще бъде това дете? И ръката на Господа беше с него.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Тогава баща му Захария се изпълни със Свети Дух и пророкува, казвайки:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Благословен Господ, Израилевият Бог, защото посети Своя народ и извърши изкупление за него.

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

И въздигна рог на спасение за нас в дома на слугата Си Давид,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

както е говорил чрез устата на светите Си пророци от вековете,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

спасение от неприятелите ни и от ръката на всички, които ни мразят;

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

да покаже милост към бащите ни и да си спомни Своя свят завет,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

клетвата, с която се закле на баща ни Авраам:

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

да ни даде, на нас, които сме освободени от ръката на неприятелите ни, да Му служим без страх,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

в святост и правда пред Него през всичките си дни.

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Да! И ти, детенце, пророк на Всевишния ще се наречеш; защото ще вървиш пред лицето на Господа, за да приготвиш пътищата за Него,

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

за да дадеш на Неговия народ да познае спасение чрез прощаване на греховете им,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

поради милосърдието на нашия Бог, с което ни посети Зора отгоре,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

за да осияе седящите в тъмнина и в сянка на смъртта; и да насочи краката ни в пътя на мира.

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

А детето растеше и укрепваше по дух; и беше в пустините до деня, когато се яви на Израил.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.