Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Että moni on ruvennut järjestänsä kirjoittamaan niistä asioista, joista meillä täydellinen tieto on,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

Niinkuin ne meille sanoneet ovat, jotka sen alusta itse nähneet ja sananpalveliat olleet ovat:

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

Näkyy myös minulle se hyväksi, sitte kuin minä alusta kaikki visusti tutkinut olen, että minä niitä järjestänsä sinulle kirjoittaisin, hyvä Teophilus:

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

Ettäs ymmärtäisit selkiästi niiden asiain vahvan totuuden, joista sinä opetettu olet.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Herodeksen, Juudean kuninkaan, aikana oli pappi, Sakarias nimeltä, Abian vuorosta; ja hänen emäntänsä Aaronin tyttäristä, ja hänen nimensä Elisabet.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Ja he olivat molemmat hurskaita Jumalan edessä, vaeltavaiset kaikissa Herran käskyissä ja säädyissä laittamattomasti,

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Ja heillä ei ollut lasta; sillä Elisabet oli hedelmätöin, ja he olivat jo molemmat ijälliset.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Ja tapahtui, kuin hän vuorollansa papin virkaa toimitti Jumalan edessä,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

Papin viran tavan jälkeen, lankesi arpa hänelle, että hänen piti suitsuttaman, sitte kuin hän oli mennyt sisälle Herran templiin.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Ja kaikki kansan paljous rukoili ulkona suitsutuksen aikana.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Mutta hänelle ilmestyi Herran enkeli, seisoin suitsutusalttarin oikealla puolella.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Ja kuin Sakarias hänen näki, hämmästyi hän ja pelko lankesi hänen päällenssä.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Mutta enkeli sanoi hänelle: älä pelkää, Sakarias! sillä sinun rukoukses on kuultu ja sinun emäntäs Elisabet synnyttää sinulle pojan, ja sinun pitää kutsuman hänen nimensä Johannes.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Ja sinulle tulee ilo ja ihastus, ja monta iloitsevat hänen syntymisestänsä.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Sillä hän tulee suureksi Herran edessä, ja viinaa ja väkevää juomaa ei hän juo, ja hän täytetään Pyhällä Hengellä jo äitinsä kohdusta.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

ja hän kääntää monta Israelin lapsista Herran, heidän Jumalansa tykö.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Ja hän käy edellä hänen edessänsä Eliaan Hengellä ja voimalla, kääntäin isäin sydämet lasten tykö ja tottelemattomat hurskasten toimen tykö, toimittaakseen Herralle valmistetun kansan.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Ja Sakarias sanoi enkelille: mistä minä sen ymmärrän? sillä minä olen vanha ja emäntäni on jo ijällinen.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Niin enkeli vastasi ja sanoi hänelle: minä olen Gabriel, joka seison Jumalan edessä, ja olen lähetetty puhumaan sinulle ja saattamaan näitä iloisia sanomia sinulle.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Ja katso, sinä tulet kielettömäksi ja et saa puhua hamaan siihen päivään asti, jona nämä tapahtuvat, ettet uskonut sanojani, jotka ajallansa täytetään.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Mutta kansa odotti Sakariasta, ja ihmettelivät, että hän niin templissä viipyi.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Vaan kuin hän tuli ulos, niin ei hän saanut puhua heille. Ja he ymmärsivät, että hän oli näyn templissä nähnyt. Ja hän viittasi heille, ja jäi mykäksi.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Ja tapahtui, että hänen virkansa päivät olivat täytetyt, niin hän meni kotiansa.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Mutta niiden päiväin jälkeen tuli hänen emäntänsä Elisabet raskaaksi ja salasi itsensä viisi kuukautta, sanoen:

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Ja näin on Herra minulle tehnyt niinä päivinä, kuin hän minun puoleeni katsoi, että hän ottais pois minun ylönkatseeni ihmisten seassa.

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Mutta kuudentena kuukautena lähetettiin enkeli Gabriel Jumalalta Galilean kaupunkiin, jonka nimi oli Nasaret,

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

Neitseen tykö, joka oli kihlattu miehelle, jonka nimi oli Joseph, Davidin huoneesta; ja neitseen nimi oli Maria.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Ja enkeli tuli sisälle hänen tykönsä ja sanoi: terve, armoitettu! Herra on sinun kanssas: siunattu sinä vaimoin seassa!

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Mutta kuin hän näki hänen, hämmästyi hän hänen puheestansa ja ajatteli, millinen se tervehdys oli.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Ja enkeli sanoi hänelle: älä pelkää, Maria! sillä sinä löysit armon Jumalan tykönä.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Ja katso, sinä siität kohdussas ja synnytät Pojan, ja sinun pitää kutsua hänen nimensä Jesus.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Sen pitää oleman suuren ja pitää kutsuttaman Ylimmäisen Pojaksi. Ja Herra Jumala antaa hänelle Davidin hänen isänsä istuimen,

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Ja hänen pitää Jakobin huoneen kuningas ijankaikkisesti oleman ja hänen valtakunnallansa ei pidä loppua oleman.

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Niin sanoi Maria enkelille: kuinka tämä tulee, sillä en minä miehestä mitään tiedä?

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Ja enkeli vastasi ja sanoi hänelle: Pyhä Henki tulee sinun päälles ja Ylimmäisen voima varjoo sinun: sentähden myös se pyhä, joka sinusta syntyy, pitää kutsuttaman Jumalan Pojaksi.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Ja katso, Elisabet sinun lankos siitti myös pojan vanhalla ijällänsä, ja tämä on kuudes kuukausi hänelle, joka kutsuttiin hedelmättömäksi.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Sillä ei Jumalan edessä ole yhtään asiaa mahdotointa.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Niin sanoi Maria: katso, Herran piika! tapahtukoon minulle sinun sanas jälkeen! Ja enkeli läksi hänen tyköänsä.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Mutta Maria nousi niinä päivinä ja meni kiiruusti ylös mäkikyliin Juudan kaupunkiin.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Ja tuli Sakariaan huoneeseen ja tervehti Elisabetia.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Ja tapahtui, kuin Elisabet kuuli Marian tervehdyksen, hyppäsi lapsi hänen kohdussansa. Ja Elisabet täytettiin Pyhällä Hengellä,

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

Ja hän huusi suurella äänellä ja sanoi: siunattu olet sinä vaimoin seassa, ja siunattu on sinun kohtus hedelmä!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Ja kusta se minulle tulee, että minun Herrani äiti tulee minun tyköni?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Sillä katso, kuin sinun tervehdykses ääni tuli minun korviini, hyppäsi lapsi ilosta minun kohdussani.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Ja autuas sinä, joka uskoit; sillä ne täytetään, mitkä sinulle ovat sanotut Herralta.

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Ja Maria sanoi: Minun sieluni suuresti ylistää Herraa,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

Ja minun henkeni iloitsee Jumalassa, minun vapahtajassani,

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Että hän katsoi piikansa nöyryyttä; sillä katso, tästedes pitää kaikkein sukukuntain minua autuaaksi kutsuttaman:

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Sillä Voimallinen on suuria ihmeitä tehnyt minun kohtaani, ja hänen nimensä on pyhä,

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Ja hänen laupiutensa pysyy suvusta sukuun niille, jotka häntä pelkäävät.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Hän osoitti voiman käsivarrellansa ja hajotti koriat heidän sydämensä mielestä.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Voimalliset on hän kukistanut istuimelta ja korotti nöyrät.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Isoovat täytti hän hyvyydellä ja jätti rikkaat tyhjäksi.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Hän korjasi palvelijansa Israelin, muistain omaa laupiuttansa,

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

(Niinkuin hän on puhunut meidän isillemme, Abrahamille ja hänen siemenellensä) ijankaikkisesti.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Ja Maria oli hänen tykönänsä lähes kolme kuukautta ja palasi kotiansa.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Mutta Elisabetin synnyttämisen aika täytettiin, ja hän synnytti pojan.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Ja hänen kylällisensä ja lankonsa kuulivat, että Herra oli tehnyt suuren laupiuden hänen kanssansa, ja he iloitsivat hänen kanssansa.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Ja tapahtui kahdeksantena päivänä, että he tulivat lasta ympärileikkaamaan, ja kutsuivat hänen isänsä nimeltä Sakarias.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Niin vastasi hänen äitinsä ja sanoi: ei suinkaan; vaan hän pitää kutsuttaman Johannes.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Ja he sanoivat hänelle: ei ole ketään sinun sukukunnassas, joka kutsutaan sillä nimellä.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Niin he viittasivat hänen isällensä, miksi hän tahtoi hänen nimittää.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Ja hän anoi taulua ja kirjoitti: Johannes on hänen nimensä. Ja kaikki ihmettelivät.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Niin kohta aukeni hänen suunsa ja hänen kielensä, ja puhui kiittäin Jumalaa.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Ja pelko tuli kaikkein heidän kylällistensä päälle, ja kaikissa Juudean mäkikylissä ilmoitettiin kaikki nämä sanat.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Ja kaikki , jotka tämän kuulivat, panivat sydämiinsä, sanoen: minkäs luulet tästä lapsesta tulevan? Sillä Herran käsi oli hänen kanssaan.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Ja Sakarias ja hänen isänsä täytettiin Pyhällä Hengellä ja ennusti, sanoen:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Kiitetty olkoon Herra, Israelin Jumala! sillä hän on etsinyt ja lunastanut kansansa,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

Ja on meille korottanut autuuden sarven, Davidin palveliansa huoneessa,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

Niinkuin hän on muinen puhunut pyhäin prophetainsa suun kautta,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

Vapahtaaksensa meitä meidän vihollisiltamme ja kaikkein kädestä, jotka meitä vihaavat:

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

Osoittaaksensa laupiutta meidän isillemme ja muistaaksensa pyhää liittoansa,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

Ja sitä valaa, jonka hän vannoi Abrahamille, meidän isällemme, meille antaaksensa:

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

Että me, vapahdetut vihollistemme kädestä, häntä pelkäämättä palvelesimme,

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Pyhyydessä ja hurskaudessa hänen edessänsä kaikkena meidän elinaikanamme.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Ja sinä poikainen pitää kutsuttaman Ylimmäisen prophetaksi; sillä sinun pitää käymän Herran kasvoin edessä, valmistamaan hänen teitänsä,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

Ja antaman autuuden tunnon hänen kansallensa, heidäin synteinsä anteeksi saamiseksi,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Meidän Jumalan sydämellisen laupiuden kautta, jolla meitä on etsinyt koitto ylhäältä,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Valaisemaan niille, jotka pimeissä ja kuolon varjoissa istuvat, ja ojentamaan meidän jalkamme rauhan tielle.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Mutta lapsi kasvoi ja vahvistui hengessä, ja oli korvessa siihen päivään asti, jona hänen piti Israelin kansan eteen tuleman.