Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
تقدیم به عالیجناب تئوفیلوس: تا به حال نویسندگان بسیاری به نوشتن شرح وقایعی كه در بین ما رخ داده است، اقدام کرده‌اند
як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
و آنچه را كه به وسیلهٔ شاهدان عینی اوّلیه و اعلام کنندگان آن پیام به ما رسیده است به قلم آورده‌اند.
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
من نیز به نوبهٔ خود، به عنوان کسی‌که جریان كامل این وقایع را جزء به جزء مطالعه و بررسی كرده است، صلاح دیدم كه این پیشامدها را به ترتیب تاریخ وقوع برای تو بنویسم
щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
تا به حقیقت همهٔ مطالبی كه از آن اطّلاع یافته‌ای، پی ببری.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
در زمان سلطنت هیرودیس، پادشاه یهودیه، كاهنی به نام زكریا از افراد گروه ابیا، زندگی می‌کرد. همسر او نیز از خاندان هارون بود و الیزابت نام داشت.
І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
این دو نفر در نظر خدا درستكار بودند و بدون کوتاهی، كلّیهٔ احكام و دستورات خداوند را رعایت می‌کردند.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
امّا فرزندی نداشتند زیرا الیزابت نازا بود و هر دو سالخورده بودند.
І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
چون نوبت خدمت روزانه در معبد بزرگ به گروه زكریا رسید، او به عنوان كاهن مشغول انجام وظایف خود شد.
за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
‌طبق رسوم كاهنان قرعه به نام او درآمد كه به داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ وارد شود و بُخور بسوزاند.
Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
در وقت سوزاندن بُخور، تمام جماعت در بیرون ایستاده و دست به دعا برداشته بودند.
І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
در آنجا فرشتهٔ خداوند به او ظاهر شد و در سمت راست آتشدان بُخور ایستاد.
І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
زكریا از دیدن این منظره تكانی خورد و ترسید.
А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
امّا فرشته به او گفت: «ای زكریا نترس. دعاهای تو مستجاب شده و همسرت الیزابت برای تو پسری خواهد زایید و او را یحیی خواهی نامید.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
شادی و سرور نصیب تو خواهد بود و بسیاری از تولّد او شادمان خواهند شد.
Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
زیرا او در نظر خداوند بزرگ خواهد بود و هرگز به شراب و باده لب نخواهد زد. از همان ابتدای تولّد از روح‌القدس پُر خواهد بود
І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
و بسیاری از بنی‌اسرائیل را به سوی خداوند، خدای آنان باز خواهد گردانید.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
با روح و قدرت الیاس مانند پیشاهنگی در حضور خداوند قدم خواهد زد تا پدران و فرزندان را آشتی دهد و سركشان را به راه نیكان آورد و مردمانی مستعد برای خداوند آماده سازد.»
І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
زكریا به فرشته گفت: «چطور می‌توانم این را باور كنم؟ من پیر هستم و زنم نیز سالخورده است.»
А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
فرشته به او پاسخ داد: «من جبرائیل هستم كه در حضور خدا می‌ایستم و فرستاده شده‌ام تا با تو صحبت كنم و این مژده را به تو برسانم.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
پس توجّه كن: تو تا هنگام وقوع این امور لال خواهی شد و نیروی تكلّم را از دست خواهی داد زیرا سخنان مرا كه در وقت مقرّر به حقیقت خواهد پیوست باور نكردی.»
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
جماعتی كه منتظر زكریا بودند از اینكه او آن‌همه در داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ ماند، متعجّب گشتند.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
وقتی بیرون آمد و یارای سخن گفتن نداشت، آنان فهمیدند كه در داخل جایگاه مقدّس در معبد بزرگ رؤیایی دیده است و چون نمی‌توانست حرف بزند ایما و اشاره می‌کرد.
І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
زكریا وقتی‌که دورهٔ خدمت كهانت خود را در معبد بزرگ به انجام رسانید به خانه بازگشت.
А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
بعد از آن همسرش الیزابت حامله شد و مدّت پنج ماه در خلوت به سر برد و با خود می‌گفت:
Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
«این كار را خداوند برای من كرده است و با این لطف خود، رسوایی مرا پیش مردم از میان برداشته است.»
А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
در ماه ششم، جبرائیل فرشته از جانب خدا به شهری به نام ناصره، كه در استان جلیل واقع است
до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
به نزد دختر باکره‌ای كه در عقد مردی به نام یوسف -‌از خاندان داوود- بود، فرستاده شد. نام این دختر مریم بود.
І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
فرشته وارد شد و به او گفت: «سلام، ای کسی‌که مورد لطف هستی، خداوند با توست.»
Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
امّا مریم از آنچه فرشته گفت بسیار مضطرب شد و ندانست كه معنی این سلام چیست.
А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
فرشته به او گفت: «ای مریم، نترس زیرا خداوند به تو لطف فرموده است.
І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
تو آبستن خواهی شد و پسری خواهی زایید و نام او را عیسی خواهی گذارد.
Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
او بزرگ خواهد بود و به پسر خدای متعال ملقّب خواهد شد. خداوند، خدا تخت پادشاهی جدّش داوود را به او عطا خواهد فرمود.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
او تا به ابد برخاندان یعقوب فرمانروایی خواهد كرد و پادشاهی او هرگز پایانی نخواهد داشت.»
А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
مریم به فرشته گفت: «این چگونه ممكن است؟ من باکره هستم.»
І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
فرشته به او پاسخ داد: «روح‌القدس بر تو خواهد آمد و قدرت خدای متعال بر تو سایه خواهد افكند و به این سبب آن نوزاد مقدّس، پسر خدا نامیده خواهد شد.
А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
بدان كه خویشاوند تو الیزابت در سن پیری پسری در رحم دارد و آن کسی‌که نازا به حساب می‌آمد اكنون شش ماه از حاملگی او می‌گذرد.
Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
زیرا برای خدا هیچ چیز محال نیست.»
А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
مریم گفت: «باشد، من كنیز خداوند هستم، همان‌طور كه تو گفتی بشود.» و فرشته از پیش او رفت.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
در آن روزها مریم عازم سفر شد و باشتاب به شهری واقع در كوهستان یهودیه رفت.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
او به خانهٔ زكریا وارد شد و به الیزابت سلام كرد.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
وقتی الیزابت سلام مریم را شنید، بچّه در رَحمش تكان خورد. الیزابت از روح‌القدس پُر شد
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
و با صدای بلند گفت: «تو در بین زنها متبارک هستی و مبارک است ثمرهٔ رحم تو.
І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
من كیستم كه مادر خداوندم به دیدنم بیاید؟
Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
همین‌که سلام تو به گوش من رسید، بچّه از شادی در رحم من تكان خورد.
Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
خوشا به حال آن زنی كه باور می‌کند که وعدهٔ خداوند برای او به انجام خواهد رسید.»
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
مریم گفت: «جان من خداوند را می‌‌ستاید
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
و روح من در نجات‌دهندهٔ من، خدا، شادی می‌کند،
що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
چون او به كنیز ناچیز خود نظر لطف داشته است. از این پس همهٔ نسلها مرا خوشبخت خواهند خواند،
бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
زیرا آن قادر مطلق كارهای بزرگی برای من كرده است. نام او مقدّس است.
і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
رحمت او پشت در پشت برای كسانی است كه از او می‌ترسند.
Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
دست خداوند با قدرت كار كرده است، متكبّران را با خیالات دلشان تارومار كرده
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
و زورمندان را از تختهایشان به زیر افكنده و فروتنان را سربلند كرده است.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
گرسنگان را با چیزهای نیكو سیر نموده و ثروتمندان را تهی‌دست روانه كرده است.
Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
به‌خاطر محبّت پایدار خود، از بندهٔ خود اسرائیل حمایت كرده است،
як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
همان‌طور كه به اجداد ما یعنی به ابراهیم و به فرزندان او تا به ابد وعده داد.»
І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
مریم در حدود سه ماه پیش الیزابت ماند و بعد به منزل خود بازگشت.
А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
وقت زایمان الیزابت فرا رسید و پسری به دنیا آورد.
І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
وقتی همسایگان و خویشاوندان او باخبر شدند كه خداوند چه لطف بزرگی در حق او كرده است مانند او شاد و خوشحال گشتند.
І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
پس از یک هفته آمدند تا نوزاد را ختنه نمایند و در نظر داشتند نام پدرش زكریا را بر او بگذارند.
І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
امّا مادرش گفت: «خیر، نام او باید یحیی باشد.»
А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
آنها گفتند: «امّا در خاندان تو هیچ‌کس چنین نامی ندارد.»
І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
و با اشاره از پدرش پرسیدند كه تصمیم او دربارهٔ نام طفل چیست.
Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
او تخته‌ای خواست و در برابر تعجّب همگی نوشت: «نام او یحیی است.»
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
ناگهان زبانش باز شد و به ستایش خدا پرداخت.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
تمام همسایگان ترسیدند و كلّیهٔ این اخبار در سرتاسر كوهستان یهودیه انتشار یافت.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
همهٔ کسانی‌که این موضوع را می‌شنیدند دربارهٔ آن فكر می‌کردند و می‌گفتند: «این كودک چه خواهد شد؟ در واقع دست خداوند با اوست.»
Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
پدر او زكریا، از روح‌القدس پُر شد و چنین نبوّت كرد:
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
«خداوند، خدای اسرائیل را سپاس باد. زیرا به یاری قوم خود آمده و آنان را رهایی داده است.
Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
از خاندان بندهٔ خود داوود، رهانندهٔ نیرومندی بر افراشته است.
як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
او از قدیم از زبان انبیای مقدّس خود وعده داد
що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
كه ما را از دست دشمنانمان رهایی بخشد و از دست همهٔ کسانی‌که از ما نفرت دارند، آزاد سازد
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
و با نیاکان ما به رحمت رفتار نماید و پیمان مقدّس خود را به‌خاطر آورد.
що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
برای پدر ما ابراهیم سوگند یاد كرد
щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
كه ما را از دست دشمنان نجات دهد و عنایت فرماید كه او را بدون ترس
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
با پاكی و نیكی تا زنده‌ایم، عبادت نماییم.
Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
و تو، ای فرزند، نبیِ خدای متعال نامیده خواهی شد، زیرا جلوی قدمهای خداوند خواهی رفت تا راه او را آماده سازی
щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
و به قوم او خبر دهی كه با آمرزش گناهانشان رستگار می‌شوند،
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
زیرا از رحمت و دلسوزی خدای ماست كه خورشید صبحگاهی از آسمان بر ما طلوع خواهد كرد
щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
تا بر کسانی‌که در تاریكی و در سایهٔ مرگ به سر می‌برند بتابد و قدمهای ما را به راه صلح و سلامتی هدایت فرماید.»
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
و امّا طفل بزرگ می‌شد و در روح قوی می‌گشت و تا روزی كه علناً به قوم اسرائیل ظاهر شد در بیابان به سر می‌برد.