Matthew 26

І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

Og det skete, da Jesus havde fuldendt alle disse Ord, sagde han til sine Disciple:

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

"I vide, at om to Dage er det Påske; så forrådes Menneskesønnen til at korsfæstes."

Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Da forsamledes Ypperstepræsterne og Folkets Ældste i Ypperstepræstens Gård; han hed Kajfas.

і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

Og de rådsloge om at gribe Jesus med List og ihjelslå ham.

І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Men de sagde: "Ikke på Højtiden, for at der ikke skal blive Oprør iblandt Folket."

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

Men da Jesus var kommen til Bethania, i Simon den spedalskes Hus,

підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

kom der en Kvinde til ham, som havde en Alabastkrukke med såre kostbar Salve, og hun udgød den på hans Hoved, medens han sad til Bords.

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Men da Disciplene så det, bleve de vrede og sagde: "Hvortil denne Spilde?

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

Dette kunde jo være solgt til en høj Pris og være givet til fattige."

Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Men da Jesus mærkede det, sagde han til dem: "Hvorfor volde I Kvinden Fortrædeligheder? Hun har jo gjort en god Gerning imod mig.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Thi de fattige have I altid hos eder; men mig have I ikke altid.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

Thi da hun udgød denne Salve over mit Legeme, gjorde hun det for at berede mig til at begraves.

Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Sandelig, siger jeg eder, hvor som helst i hele Verden dette Evangelium bliver prædiket, skal også det, som hun har gjort, omtales til hendes Ihukommelse."

Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Da gik en af de tolv, han, som hed Judas Iskariot, hen til Ypperstepræsterne

і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

og sagde: "Hvad ville I give mig, så skal jeg forråde ham til eder?" Men de betalte ham tredive Sølvpenge".

І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

Og fra den Stund søgte han Lejlighed til at forråde ham.

А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

Men på den første Dag af de usyrede Brøds Højtid kom Disciplene til Jesus og sagde: "Hvor vil du, at vi skulle træffe Forberedelse for dig til at spise Påskelammet?"

А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

Men han sagde: "Går ind i Staden til den og den Mand, og siger til ham: Mesteren siger: Min Time er nær; hos dig holder jeg Påske med mine Disciple."

І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

Og Disciplene gjorde, som Jesus befalede dem, og beredte Påskelammet.

А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

Men da det var blevet Aften, sad han til Bords med de tolv.

І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

Og medens de spiste, sagde han: "Sandelig, siger jeg eder, en af eder vil forråde mig."

А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

Og de bleve såre bedrøvede og begyndte hver især at sige til ham: "Det er dog vel ikke mig, Herre?"

А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

Men han svarede og sagde: "Den, som dyppede Hånden tillige med mig i Fadet, han vil forråde mig.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

Menneskesønnen går vel bort, som der er skrevet om ham; men ve det Menneske, ved hvem Menneskesønnen bliver forrådt! Det var godt for det Menneske, om han ikke var født."

Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

Men Judas, som forrådte ham, svarede og sagde: "Det er dog vel ikke mig, Rabbi?" Han siger til ham: "Du har sagt det."

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

Men medens de spiste, tog Jesus Brød, og han velsignede og brød det og gav Disciplene det og sagde: "Tager, æder; dette er mit Legeme."

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Og han tog en Kalk og takkede. gav dem den og sagde: "Drikker alle deraf;

бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

thi dette er mit Blod, Pagtens, hvilket udgydes for mange til Syndernes Forladelse.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

Men jeg siger eder, fra nu af skal jeg ingenlunde drikke af denne Vintræets Frugt indtil den Dag, da jeg skal drikke den ny med eder i min Faders Rige."

А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

Og da de havde sunget Lovsangen, gik de ud til Oliebjerget.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

Da siger Jesus til dem: "I skulle alle forarges på mig i denne Nat; thi der er skrevet: Jeg vil slå Hyrden, og Hjordens Får skulle adspredes.

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Men efter at jeg er bleven oprejst, vil jeg gå forud for eder til Galilæa."

А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Men Peter svarede og sagde til ham: "Om end alle ville forarges på dig, så vil jeg dog aldrig forarges."

Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesus sagde til ham: "Sandelig, siger jeg dig, i denne Nat, førend Hanen galer, skal du fornægte mig tre Gange."

Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Peter siger til ham: "Om jeg end skulde dø med dig, vil jeg ingenlunde fornægte dig." Ligeså sagde også alle Disciplene.

Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Da kommer Jesus med dem til en Gård, som kaldes Gethsemane, og han siger til Disciplene: "Sætter eder her, medens jeg går derhen og beder."

І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

Og han tog Peter og Zebedæus's to Sønner med sig, og han begyndte at bedrøves og svarlig at ængstes.

Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Da siger han til dem: "Min Sjæl er dybt bedrøvet indtil Døden; bliver her og våger med mig!"

І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

Og han gik lidt frem, faldt på sit Ansigt, bad og sagde: "Min Fader! er det muligt, da gå denne Kalk mig forbi; dog ikke som jeg vil, men som du vil."

І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

Og han kommer til Disciplene og finder dem sovende, og han siger til Peter: "Så kunde I da ikke våge een Time med mig!

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Våger og beder, for at I ikke skulle falde i Fristelse! Ånden er vel redebon, men Kødet er skrøbeligt."

Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Han gik atter anden Gang hen, bad og sagde: "Min Fader! hvis denne Kalk ikke kan gå mig forbi, uden jeg drikker den, da ske din Villie!"

І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

Og han kom og fandt dem atter sovende, thi deres Øjne vare betyngede.

І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

Og han forlod dem og gik atter hen og bad tredje Gang og sagde atter det samme Ord.

Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Da kommer han til Disciplene og siger til dem: "Sove I fremdeles og Hvile eder? Se, Timen er nær, og Menneskesønnen forrådes i Synderes Hænder.

Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Står op, lader os gå; se, han, som forråder mig, er nær."

І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

Og medens han endnu talte, se, da kom Judas, en af de tolv, og med ham en stor Skare, med Sværd og Knipler, fra Ypperstepræsterne og Folkets Ældste.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

Men han, som forrådte ham, havde givet dem et Tegn og sagt: "Den, som jeg kysser, ham er det; griber ham!"

І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

Og han trådte straks hen til Jesus og sagde: "Hil være dig, Rabbi!" og kyssede ham.

Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

Men Jesus sagde til ham: "Ven, hvorfor kommer du her?" Da trådte de til og lagde Hånd på Jesus og grebe ham.

А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Og se, en af dem, som vare med Jesus, rakte Hånden ud og drog sit Sværd og slog Ypperstepræstens Tjener og huggede hans Øre af.

Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Da siger Jesus til ham: "Stik dit Sværd igen på dets Sted; thi alle de, som tage Sværd, skulle omkomme ved Sværd.

Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

Eller mener du, at jeg ikke kan bede min Fader, så han nu tilskikker mig mere end tolv Legioner Engle?

Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

Hvorledes skulde da Skrifterne opfyldes, at det bør gå således til?"

Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

I den samme Time sagde Jesus til Skarerne: "I ere gåede ud ligesom imod en Røver med Sværd og Knipler for at fange mig. Daglig sad jeg i Helligdommen og lærte, og I grebe mig ikke.

Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

Men det er alt sammen sket, for at Profeternes Skrifter skulde opfyldes." Da forlode alle Disciplene ham og flyede.

А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

Men de, som havde grebet Jesus, førte ham hen til Ypperstepræsten Kajfas, hvor de skriftkloge og de Ældste vare forsamlede.

Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

Men Peter fulgte ham i Frastand indtil Ypperstepræstens Gård, og han gik indenfor og satte sig hos Svendene for at se, hvad Udgang det vilde få.

А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Men Ypperstepræsterne og hele Rådet søgte falsk Vidnesbyrd imod Jesus, for at de kunde aflive ham.

і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

Og de fandt intet, endskønt der trådte mange falske Vidner frem. Men til sidst trådte to frem og sagde:

і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

"Denne har sagt: Jeg kan nedbryde Guds Tempel og bygge det op i tre Dage."

Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

Og Ypperstepræsten stod op og sagde til ham: "Svarer du intet på, hvad disse vidne imod dig?"

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

Men Jesus tav. Og Ypperstepræsten tog til Orde og sagde til ham: "Jeg besværger dig ved den levende Gud, at du siger os, om du er Kristus, Guds Søn."

Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesus siger til ham: "Du har sagt det; dog jeg siger eder: Fra nu af skulle I se Menneskesønnen sidde ved Kraftens højre Hånd og komme på Himmelens Skyer."

Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Da sønderrev Ypperstepræsten sine Klæder og sagde: "Han har talt bespotteligt; hvad have vi længere Vidner nødig? se, nu have I hørt Bespottelsen.

Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

Hvad tykkes eder?" Og de svarede og sagde: "Han er skyldig til Døden."

Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Da spyttede de ham i Ansigtet og gave ham Næveslag; andre sloge ham på Kinden

і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

og sagde: "Profeter os, Kristus, hvem var det, der slog dig?"

А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

Men Peter sad udenfor i Gården; og en Pige kom hen til ham og sagde: "Også du var med Jesus Galilæeren."

А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

Men han nægtede det i alles Påhør og sagde: "Jeg forstår ikke, hvad du siger."

А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

Men da han gik ud i Portrummet, så en anden Pige ham; og hun siger til dem, som vare der: "Denne var med Jesus af Nazareth."

І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

Og han nægtede det atter med en Ed: "Jeg kender ikke det Menneske."

Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

Men lidt efter kom de, som stode der, hen og sagde til Peter: "Sandelig, også du er en af dem. dit Mål røber dig jo også."

Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Da begyndte han at forbande sig og sværge: "Jeg kender ikke det Menneske." Og straks galede Hanen.

І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

Og Peter kom Jesu Ord i Hu at han havde sagt: "Førend Hanen galer, skal du fornægte mig tre Gange." Og han gik udenfor og græd bitterligt.