Matthew 27

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

Men da det var blevet Morgen, holdt alle Ypperstepræsterne og Folkets Ældste Råd imod Jesus for at aflive ham.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

Og de bandt ham og førte ham bort og overgave ham til Landshøvdingen Pontius Pilatus.

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Da nu Judas, som forrådte ham, så, at han var bleven domfældt, fortrød han det og bragte de tredive Sølvpenge tilbage til Ypperstepræsterne og de Ældste og sagde:

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

"Jeg har syndet, idet jeg forrådte uskyldigt Blod." Men de sagde: "Hvad kommer det os ved? se du dertil."

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

Og han kastede Sølvpengene ind i Templet, veg bort og gik hen og hængte sig.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Men Ypperstepræsterne toge Sølvpengene og sagde: "Det er ikke tilladt at lægge dem til Tempelskatten; thi det er Blodpenge."

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

Men efter at have holdt Råd købte de Pottemagermarken derfor til Gravsted for de fremmede.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Derfor blev den Mark kaldt Blodmarken indtil den Dag i Dag.

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Da opfyldtes det, som er talt ved Profeten Jeremias, som siger: "Og de toge de tredive Sølvpenge, Prisen for den vurderede, hvem de vurderede for Israels Børn,

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

og de gav dem for Pottemagermarken, som Herren befalede mig."

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Men Jesus blev stillet for Landshøvdingen, og Landshøvdingen spurgte ham og sagde: "Er du Jødernes Konge?" Men Jesus sagde til ham: "Du siger det."

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

Og da han blev anklaget af Ypperstepræsterne og de Ældste, svarede han intet.

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Da siger Pilatus til ham: "Hører du ikke, hvor meget de vidne imod dig?"

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Og han svarede ham end ikke på et eneste Ord, så at Landshøvdingen undrede sig såre.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Men på Højtiden plejede Landshøvdingen at løslade Mængden een Fange, hvilken de vilde.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Og de havde dengang en berygtet Fange, som hed Barabbas.

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Da de vare forsamlede, sagde Pilatus derfor til dem: "Hvem ville I, at jeg skal løslade eder: Barabbas eller Jesus, som kaldes Kristus?"

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Thi han vidste, at det var af Avind, de havde overgivet ham.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Men medens han sad på Dommersædet, sendte hans Hustru Bud til ham og sagde: "Befat dig ikke med denne retfærdige; thi jeg har lidt meget i Dag i en Drøm før hans Skyld."

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Men Ypperstepræsterne og de Ældste overtalte Skarerne til, at de skulde begære Barabbas, men ihjelslå Jesus.

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Og Landshøvdingen svarede og sagde til dem: "Hvilken af de to ville I, at jeg skal løslade eder?" Men de sagde: "Barabas."

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Pilatus siger til dem: "Hvad skal jeg da gøre med Jesus, som kaldes Kristus?" De sige alle: "Lad ham blive korsfæstet!"

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

Men Landshøvdingen sagde: "Hvad ondt har han da gjort?" Men de råbte end mere og sagde: "Lad ham blive korsfæstet!"

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Men da Pilatus så, at han intet udrettede, men at der blev større Larm, tog han Vand og toede sine Hænder i Mængdens Påsyn og sagde: "Jeg er uskyldig i denne retfærdiges Blod; ser I dertil!"

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Og hele Folket svarede og sagde: "Hans Blod komme over os og over vore Børn!"

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Da løslod han dem Barabbas; men Jesus lod han hudstryge og gav ham hen til at korsfæstes.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Da toge Landshøvdingens Stridsmænd Jesus med sig ind i Borgen og samlede hele Vagtafdelingen omkring ham.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

Og de afklædte ham og kastede en Skarlagens Kappe om ham.

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

Og de flettede en Krone af Torne og satte den på hans Hoved og gave ham et Rør i hans højre Hånd; og de faldt på Knæ for ham og spottede ham og sagde: "Hil være dig, du Jødernes Konge!"

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Og de spyttede på ham og toge Røret og sloge ham på Hovedet.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Og da de havde spottet ham, toge de Kappen af ham og iførte ham hans egne Klæder og førte ham hen for at korsfæste ham.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Men medens de gik derud, traf de en Mand fra Kyrene, ved Navn Simon; ham tvang de til at bære hans Kors.

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

Og da de kom til et Sted, som kaldes Golgatha, det er udlagt: "Hovedskalsted",

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

gave de ham Eddike at drikke blandet med Galde og da han smagte det, vilde han ikke drikke.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

Men da de havde korsfæstet ham, delte de hans Klæder imellem sig ved Lodkastning, for at det skulde opfyldes, som er sagt af Profeten: "De delte mine Klæder imellem sig og kastede Lod om mit Klædebon."

І, посідавши, стерегли Його там.

Og de sade der og holdt Vagt over ham.

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

Og oven over hans Hoved satte de Beskyldningen imod ham skreven således: "Dette er Jesus, Jødernes Konge."

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Da bliver der korsfæstet to Røvere sammen med ham, en ved den højre og en ved den venstre Side,

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

Og de, som gik forbi, spottede ham, idet de rystede på deres Hoveder og sagde:

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

"Du, som nedbryder Templet og bygger det op i tre Dage, frels dig selv; er du Guds Søn, da stig ned af Korset!"

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

"Ligeså spottede Ypperstepræsterne tillige med de skriftkloge og de Ældste og sagde:

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

"Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse; er han Israels Konge, så lad ham nu stige ned af Korset, så ville vi tro på ham.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Han har sat sin Lid til Gud;han fri ham nu, om han har Behag i ham; thi han har sagt: Jeg er Guds Søn."

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Og på samme Måde hånede også Røverne ham, som vare korsfæstede med ham.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Men fra den sjette Time blev der Mørke over hele Landet indtil den niende Time.

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

Og ved den niende Time råbte Jesus med høj Røst og sagde: "Eli! Eli! Lama Sabaktani?" det er: "Min Gud! min Gud! hvorfor har du forladt mig?"

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Men nogle af dem, som stode der og hørte det, sagde: "Han kalder på Elias."

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

Og straks løb en af dem hen og tog en Svamp og fyldte den med Eddike og stak den på et Rør og gav ham at drikke.

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

Men de andre sagde: "Holdt! lader os se, om Elias kommer for at frelse ham."

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Men Jesus råbte atter med høj Røst og opgav Ånden.

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

Og se, Forhænget i Templet splittedes i to Stykker, fra øverst til nederst; og Jorden skjalv, og Klipperne revnede,

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

og Gravene åbnedes; og mange af de hensovede helliges legemer bleve oprejste,

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

og de gik ud af Gravene efter hans Opstandelse og kom ind i den hellige Stad og viste sig for mange.

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Men da Høvedsmanden og de, som tillige med, ham holdt Vagt over Jesus, så Jordskælvet, og hvad der skete, frygtede de såre og sagde: "Sandelig, denne var Guds Søn."

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

Men der var mange Kvinder der, som så til i Frastand, hvilke havde fulgt Jesus fra Galilæa og tjent ham.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Iblandt dem vare Maria Magdalene og Maria, Jakobs og Josefs Moder, og Zebedæus's Sønners Moder.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Men da det var blevet Aften, kom en rig Mand fra Arimathæa, ved Navn Josef, som også selv var bleven Jesu Discipel.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Han gik til Pilatus og bad om Jesu Legeme. Da befalede Pilatus, at det skulde udleveres.

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

Og Josef tog Legemet og svøbte det i et rent, fint Linklæde

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

og lagde det i sin nye Grav, som han havde ladet hugge i Klippen, og væltede en stor Sten for Indgangen til Graven og gik bort.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

Men Maria Magdalene og den anden Maria vare der, og de sade lige over for Graven.

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Men den næste Dag, som var Dagen efter Beredelsesdagen, forsamlede Ypperstepræsterne og Farisæerne sig hos Pilatus

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

og sagde: "Herre! vi ere komne i Hu, at denne Forfører sagde, medens han endnu levede: Tre Dage efter bliver jeg oprejst.

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Befal derfor, at Graven skal sikkert bevogtes indtil den tredje Dag, for at ikke hans Disciple skulle komme og stjæle ham og sige til Folket: "Han er oprejst fra de døde; og da vil den sidste Forførelse blive værre end den første,"

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Pilatus sagde til dem: "Der have I en Vagt; går hen og bevogter den sikkert, som I bedst vide!"

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Og de gik hen og bevogtede Graven sikkert med Vagten efter at have sat Segl for Stenen.