Matthew 26

І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

I kad Isus završi sve te besjede, reče svojim učenicima:

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

"Znate da je za dva dana Pasha, i Sin Čovječji predaje se da se razapne."

Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Uto se sabraše glavari svećenički i starješine narodne u dvoru velikoga svećenika imenom Kajfe

і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

i zaključiše Isusa na prijevaru uhvatiti i ubiti.

І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Jer se govorilo: "Nikako ne o Blagdanu da ne nastane pobuna u narodu."

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

Kad je Isus bio u Betaniji, u kući Šimuna Gubavca,

підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

pristupi mu neka žena s alabastrenom posudicom skupocjene pomasti i polije ga po glavi, dok je on bio za stolom.

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Vidjevši to, učenici negodovahu: "Čemu ta rasipnost?

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

Moglo se to skupo prodati i dati siromasima."

Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Zapazio to Isus pa im reče: "Što dodijavate ženi? Dobro djelo učini prema meni.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Ta siromaha svagda imate uza se, a mene nemate svagda.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

Izlila je tu pomast na moje tijelo - za ukop mi to učini.

Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Zaista, kažem vam, gdje se god bude propovijedalo ovo evanđelje, po svem svijetu, navješćivat će se i ovo što ona učini - njoj na spomen."

Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Tada jedan od dvanaestorice, zvan Juda Iškariotski, pođe glavarima svećeničkim

і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

i reče: "Što ćete mi dati i ja ću vam ga predati." A oni mu odmjeriše trideset srebrnjaka.

І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

Otada je tražio priliku da ga preda.

А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

Prvoga dana Beskvasnih kruhova pristupiše učenici Isusu i upitaše: "Gdje hoćeš da ti pripravimo te blaguješ pashu?"

А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

On reče: "Idite u grad tomu i tomu i recite mu: 'Učitelj veli: Vrijeme je moje blizu, kod tebe slavim pashu sa svojim učenicima.'"

І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

I učine učenici kako im naredi Isus i priprave pashu.

А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

Uvečer bijaše Isus za stolom s dvanaestoricom.

І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

I dok su blagovali, reče: "Zaista, kažem vam, jedan će me od vas izdati."

А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

Silno ožalošćeni, stanu mu jedan za drugim govoriti: "Da nisam ja, Gospodine?"

А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

On odgovori: "Onaj koji umoči sa mnom ruku u zdjelu, taj će me izdati.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

Sin Čovječji, istina, odlazi kako je o njemu pisano, ali jao čovjeku onomu koji predaje Sina Čovječjega. Tomu bi čovjeku bolje bilo da se ni rodio nije."

Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

A Juda, izdajnik, prihvati i reče: "Da nisam ja, učitelju?" Reče mu: "Ti kaza."

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

I dok su blagovali, uze Isus kruh, izreče blagoslov pa razlomi, dade svojim učenicima i reče: "Uzmite i jedite! Ovo je tijelo moje!"

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

I uze čašu, zahvali i dade im govoreći: "Pijte iz nje svi!

бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

Ovo je krv moja, krv Saveza koja se za mnoge prolijeva na otpuštenje grijeha.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

A kažem vam: ne, neću od sada piti od ovog roda trsova do onoga dana kad ću ga - novoga - s vama piti u kraljevstvu Oca svojega."

А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

Otpjevavši hvalospjeve, zaputiše se prema Maslinskoj gori.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

Tada im reče Isus: "Svi ćete se vi još ove noći sablazniti o mene. Ta pisano je: Udarit će pastira i stado će se razbjeći.

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Ali kad uskrsnem, ići ću pred vama u Galileju.'

А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Nato će mu Petar: "Ako se i svi sablazne o tebe, ja se nikada neću!"

Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Reče mu Isus: "Zaista, kažem ti, još ove noći, prije negoli se pijetao oglasi, triput ćeš me zatajiti!"

Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Kaže mu Petar: "Bude li trebalo i umrijeti s tobom, ne, neću te zatajiti." Tako rekoše i svi učenici.

Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Tada dođe Isus s njima u predio zvan Getsemani i kaže učenicima: "Sjednite ovdje dok ja odem onamo pomoliti se."

І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

I povede sa sobom Petra i oba sina Zebedejeva. Spopade ga žalost i tjeskoba.

Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Tada im reče: "Duša mi je nasmrt žalosna. Ostanite ovdje i bdijte sa mnom!"

І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

I ode malo dalje, pade ničice moleći: "Oče moj! Ako je moguće, neka me mimoiđe ova čaša. Ali ne kako ja hoću, nego kako hoćeš ti."

І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

I dođe učenicima i nađe ih pozaspale pa reče Petru: "Tako, zar niste mogli jedan sat probdjeti sa mnom?

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Bdijte i molite da ne padnete u napast! Duh je, istina, voljan, no tijelo je slabo."

Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Opet, po drugi put, ode i pomoli se: "Oče moj! Ako nije moguće da me čaša mine da je ne pijem, budi volja tvoja!"

І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

I ponovno dođe i nađe ih pozaspale, oči im se sklapale.

І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

Opet ih ostavi, pođe i pomoli se po treći put ponavljajući iste riječi.

Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Tada dođe učenicima i reče im: "Samo spavajte i počivajte! Evo, približio se čas! Sin Čovječji predaje se u ruke grešničke!

Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Ustanite, hajdemo! Evo, približio se moj izdajica."

І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

Dok je on još govorio, gle, dođe Juda, jedan od dvanaestorice, i s njime silna svjetina s mačevima i toljagama poslana od glavara svećeničkih i starješina narodnih.

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

A izdajica im dao znak: "Koga poljubim, taj je, njega uhvatite!"

І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

I odmah pristupi Isusu i reče: "Zdravo, Učitelju!" I poljubi ga.

Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

A Isus mu reče: "Prijatelju, zašto ti ovdje!" Tada pristupe, podignu ruke na Isusa i uhvate ga.

А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

I gle, jedan od onih koji bijahu s Isusom maši se rukom, trgnu mač, udari slugu velikoga svećenika i odsiječe mu uho.

Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Kaže mu tada Isus: "Vrati mač na njegovo mjesto jer svi koji se mača laćaju od mača i ginu.

Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

Ili zar misliš da ja ne mogu zamoliti Oca svojega i eto umah uza me više od dvanaest legija anđela?

Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

No kako bi se onda ispunila Pisma da tako mora biti?"

Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

U taj čas reče Isus svjetini: "Kao na razbojnika iziđoste s mačevima i toljagama da me uhvatite? Danomice sjeđah u Hramu naučavajući i ne uhvatiste me."

Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

A sve se to dogodilo da se ispune Pisma proročka. Tada ga svi učenici ostave i pobjegnu.

А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

Nato uhvatiše Isusa i odvedoše ga velikomu svećeniku Kajfi, kod kojega se sabraše pismoznanci i starješine.

Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

A Petar je išao za njim izdaleka do dvora velikog svećenika; i ušavši unutra, sjedne sa stražarima da vidi svršetak.

А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

A glavari svećenički i cijelo Vijeće tražili su kakvo lažno svjedočanstvo protiv Isusa da bi ga mogli pogubiti.

і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

Ali ne nađoše premda pristupiše mnogi lažni svjedoci. Napokon pristupe dvojica

і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

i reknu: "Ovaj reče: 'Mogu razvaliti Hram Božji i za tri ga dana sagraditi.'"

Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

Usta nato veliki svećenik i reče mu: "Zar ništa ne odgovaraš? Što to ovi protiv tebe svjedoče?"

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

Isus je šutio. Reče mu veliki svećenik: "Zaklinjem te Bogom živim: Kaži nam jesi li ti Krist, Sin Božji?"

Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Reče mu Isus: "Ti kaza! Štoviše, kažem vam: Odsada ćete gledati Sina Čovječjega gdje sjedi zdesna Sile i dolazi na oblacima nebeskim."

Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Nato veliki svećenik razdrije haljine govoreći: "Pohulio je! Što nam još trebaju svjedoci! Evo, sada ste čuli hulu!

Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

Što vam se čini?" Oni odgovoriše: "Smrt zaslužuje!"

Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Tada su mu pljuvali u lice i udarali ga, a drugi ga pljuskali

і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

govoreći: "Proreci nam, Kriste, tko te udario?"

А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

A Petar je sjedio vani u dvorištu. I pristupi mu jedna sluškinja govoreći: "I ti bijaše s Isusom Galilejcem."

А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

On pred svima zanijeka: "Ne znam što govoriš."

А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

Kad iziđe u predvorje, spazi ga druga i kaže nazočnima: "Ovaj bijaše s Isusom Nazarećaninom."

І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

On opet zanijeka sa zakletvom: "Ne znam toga čovjeka."

Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

Malo zatim nazočni pristupiše Petru i rekoše: "Doista, i ti si od njih! Ta govor te tvoj izdaje!"

Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

On se tada stane zaklinjati i preklinjati: "Ne znam toga čovjeka." I odmah se oglasi pijetao.

І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

I spomenu se Petar riječi koju mu Isus reče: "Prije nego se pijetao oglasi, triput ćeš me zatajiti." I iziđe te gorko zaplaka.