Matthew 27

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

A kad objutri, svi su glavari svećenički i starješine narodne održali vijećanje protiv Isusa da ga pogube.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

I svezana ga odveli i predali upravitelju Pilatu.

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Kada Juda, njegov izdajica, vidje da je Isus osuđen, pokaja se i vrati trideset srebrnjaka glavarima svećeničkim i starješinama

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

govoreći: "Sagriješih predavši krv nedužnu!" Odgovoriše: "Što se to nas tiče? To je tvoja stvar!"

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

I bacivši srebrnjake u Hram, ode te se objesi.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Glavari svećenički uzeše srebrnjake i rekoše:

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

"Nije dopušteno staviti ih u hramsku riznicu jer su krvarina." Posavjetuju se i kupe za njih lončarovu njivu za ukop stranaca.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Stoga se ona njiva zove "Krvava njiva" sve do danas.

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Tada se ispuni što je rečeno po proroku Jeremiji: Uzeše trideset srebrnjaka - cijenu Neprocjenjivoga kojega procijeniše sinovi Izraelovi -

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

i dadoše ih za njivu lončarovu kako mi naredi Gospodin.

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

Dovedoše dakle Isusa pred upravitelja. Upita ga upravitelj: "Ti li si kralj židovski?" On odgovori: "Ti kažeš."

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

I dok su ga glavari svećenički i starješine narodne optuživale, ništa nije odgovarao.

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Tada mu reče Pilat: "Ne čuješ li što sve protiv tebe svjedoče?"

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

I ne odgovori mu ni na jednu riječ te se upravitelj silno čudio.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

A o Blagdanu upravitelj je običavao svjetini pustiti jednoga uznika, koga bi već htjeli.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

Tada upravo bijaše u njih poznati uznik zvani Baraba.

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Kad se dakle sabraše, reče im Pilat: "Koga hoćete da vam pustim: Barabu ili Isusa koji se zove Krist?"

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Znao je doista da ga predadoše iz zavisti.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

Dok je sjedio na sudačkoj stolici, poruči nu njegova žena: "Mani se ti onoga pravednika jer sam danas u snu mnogo pretrpjela zbog njega."

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Međutim, glavari svećenički i starješine nagovore svjetinu da zaište Barabu, a Isus da se pogubi.

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

Upita ih dakle upravitelj: "Kojega od ove dvojice hoćete da vam pustim?" A oni rekoše: "Barabu!"

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Kaže im Pilat: "Što dakle da učinim s Isusom koji se zove Krist?" Oni će: "Neka se razapne."

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

A on upita: "A što je zla učinio?" Vikahu još jače: "Neka se razapne!"

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

Kad Pilat vidje da ništa ne koristi, nego da biva sve veći metež, uzme vodu i opere ruke pred svjetinom govoreći: "Nevin sam od krvi ove! Vi se pazite!"

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Sav narod nato odvrati: "Krv njegova na nas i na djecu našu!"

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Tada im pusti Barabu, a Isusa, izbičevana, preda da se razapne.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Onda vojnici upraviteljevi uvedoše Isusa u dvor upraviteljev i skupiše oko njega cijelu četu.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

Svukoše ga pa zaogrnuše skrletnim plaštem.

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

Spletoše zatim vijenac od trnja i staviše mu na glavu, a tako i trsku u desnicu. Prigibajući pred njim koljena, izrugivahu ga: "Zdravo, kralju židovski!"

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

Onda pljujući po njemu, uzimahu trsku i udarahu ga njome po glavi.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

Pošto ga izrugaše, svukoše mu plašt, obukoše mu njegove haljine pa ga odvedoše da ga razapnu.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

Izlazeći nađu nekoga čovjeka Cirenca, imenom Šimuna, i prisile ga da mu ponese križ.

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

I dođoše na mjesto zvano Golgota, to jest Lubanjsko mjesto,

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

dadoše mu piti vino sa žuči pomiješano. I kad okusi, ne htjede piti.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

A pošto ga razapeše, razdijeliše među se haljine njegove bacivši kocku.

І, посідавши, стерегли Його там.

I sjedeći ondje, čuvahu ga.

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

I staviše mu ponad glave krivicu napisanu: "Ovo je Isus, kralj židovski."

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Tada razapeše s njime dva razbojnika, jednoga zdesna, drugoga slijeva.

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

A prolaznici su ga pogrđivali mašući glavama:

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

"Ti koji razvaljuješ Hram i za tri ga dana sagradiš, spasi sam sebe! Ako si Sin Božji, siđi s križa!"

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Slično i glavari svećenički s pismoznancima i starješinama, rugajući se, govorahu:

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

"Druge je spasio, sebe ne može spasiti! Kralj je Izraelov! Neka sada siđe s križa pa ćemo povjerovati u nj!

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Uzdao se u Boga! Neka ga sad izbavi ako mu omilje! Ta govorio je: 'Sin sam Božji!'"

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Tako ga vrijeđahu i s njim raspeti razbojnici.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Od šeste ure nasta tama po svoj zemlji - do ure devete.

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

O devetoj uri povika Isus iza glasa: "Eli, Eli, lema sabahtani?" To će reći: "Bože moj, Bože moj, zašto si me ostavio?"

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

A neki od nazočnih, čuvši to, govorahu: "Ovaj zove Iliju."

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

I odmah pritrča jedan od njih, uze spužvu, natopi je octom, natakne je na trsku i pruži mu piti.

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

A ostali rekoše: "Pusti da vidimo hoće li doći Ilija da ga spasi."

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

A Isus opet povika iz glasa i ispusti duh.

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

I gle, zavjesa se hramska razdrije odozgor dodolje, nadvoje; zemlja se potrese, pećine se raspukoše,

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

grobovi otvoriše i tjelesa mnogih svetih preminulih uskrsnuše

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

te iziđoše iz grobova nakon njegova uskrsnuća, uđoše u sveti grad i pokazaše se mnogima.

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

A satnik i oni koji su s njime čuvali Isusa vidješe potres i što se zbiva, silno se prestrašiše i rekoše: "Uistinu, Sin Božji bijaše ovaj."

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

A bijahu ondje i izdaleka promatrahu mnoge žene što su iz Galileje išle za Isusom poslužujući mu;

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

među njima Marija Magdalena i Marija, Jakovljeva i Josipova majka, i majka sinova Zebedejevih.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

Uvečer dođe neki bogat čovjek iz Arimateje, imenom Josip, koji i sam bijaše učenik Isusov.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

On pristupi Pilatu i zaiska tijelo Isusovo. Tada Pilat zapovjedi da mu se dadne.

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

Josip uze tijelo, povi ga u čisto platno

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

i položi u svoj novi grob koji bijaše isklesao u stijeni. Dokotrlja velik kamen na grobna vrata i otiđe.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

A bijahu ondje Marija Magdalena i druga Marija: sjedile su nasuprot grobu.

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Sutradan, to jest dan nakon Priprave, sabraše se glavari svećenički i farizeji kod Pilata

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

te mu rekoše: "Gospodaru, sjetismo se da onaj varalica još za života kaza: 'Nakon tri dana uskrsnut ću.'

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Zapovjedi dakle da se grob osigura sve do trećega dana da ne bi možda došli njegovi učenici, ukrali ga pa rekli narodu: 'Uskrsnuo je od mrtvih!' I bit će posljednja prijevara gora od prve."

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Reče im Pilat: "Imate stražu! Idite i osigurajte kako znate!"

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

Nato oni odu i osiguraju grob: zapečate kamen i postave stražu.