Luke 1

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Понеже мнозина предприеха да съчинят повест за съвършено известните между нас събития,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

както ни ги предадоха онези, които отначало са били очевидци и служители на словото,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

видя се добре и на мен, който изследвах подробно всичко от началото, да ти пиша наред, почтени Теофиле,

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

за да познаеш достоверността на това, в което си бил поучаван.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

В дните на юдейския цар Ирод имаше един свещеник от отряда на Авия на име Захария. Жена му беше от дъщерите на Аарон и се наричаше Елисавета.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Те и двамата бяха праведни пред Бога, като ходеха непорочно във всичките Господни заповеди и наредби.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Но нямаха дете, защото Елисавета беше безплодна, а и двамата бяха в напреднала възраст.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

И когато той изпълняваше свещеническата си служба пред Бога по реда на своя отряд,

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

според свещеническия обичай на него се падна по жребий да влезе в Господния храм и да кади.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

А в часа на каденето цялото множество от народа се молеше навън.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

И тогава му се яви Господен ангел, като стоеше отдясно на кадилния олтар.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

А когато Захария го видя, се смути и го обзе страх.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Но ангелът му каза: Не се бой, Захария, защото твоята молитва е чута и жена ти Елисавета ще ти роди син, когото ще наречеш Йоан.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Той ще ти бъде за радост и веселие; и мнозина ще се зарадват за неговото раждане.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

Защото ще бъде велик пред Господа; вино и спиртно питие няма да пие; и ще се изпълни със Свети Дух още в майчината си утроба.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

И ще обърне мнозина от израилевите синове към Господа, техния Бог.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Той ще върви пред лицето Му в духа и силата на Илия, за да обърне сърцата на бащите към децата и непокорните – към мъдростта на праведните, за да приготви за Господа подготвен народ.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

А Захария каза на ангела: По какво ще узная това? Защото аз съм стар, а и жена ми е в напреднала възраст.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ангелът в отговор му каза: Аз съм Гавриил, който стои пред Бога, и съм изпратен да ти говоря и да ти благовестя това.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

И ето, ти ще онемееш и няма да можеш да говориш до деня, когато всичко това се сбъдне, защото не повярва на думите ми, които ще се изпълнят своевременно.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

А народът чакаше Захария и се чудеше защо се бави в храма.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

А когато излезе, той не можеше да им говори; и те разбраха, че е видял видение в храма, защото той им правеше знаци и оставаше ням.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

И когато свършиха дните на службата му, той си отиде у дома.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

А след тези дни жена му Елисавета зачена; и се криеше пет месеца, като казваше:

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Така ми стори Господ в дните, когато погледна милостиво, за да премахне пред хората причината да ме корят.

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

А в шестия месец ангел Гавриил беше изпратен от Бога в галилейския град, наречен Назарет,

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

при една девица, сгодена за мъж на име Йосиф, от Давидовия дом; а името на девицата беше Мария.

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

И когато ангелът дойде при нея, каза: Здравей, благодатна! Господ е с теб, (благословена си ти между жените).

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

А тя много се смути от думите му и недоумяваше какъв ли ще е този поздрав.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

И ангелът й каза: Не се бой, Мария, защото си придобила Божията благодат.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

И ето, ще заченеш в утробата си и ще родиш Син, когото ще наречеш Иисус.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Той ще бъде велик и ще се нарече Син на Всевишния; и Господ Бог ще Му даде престола на баща Му Давид.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Ще царува над якововия дом до века; и царството Му не ще има край.

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

А Мария каза на ангела: Как ще бъде това, тъй като не познавам мъж?

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

И ангелът в отговор й каза: Светият Дух ще дойде върху теб и силата на Всевишния ще те осени; затова и Онова Святото, което ще се роди от теб, ще се нарече Божият Син.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Ето, и твоята роднина Елисавета, за която се казваше, че е безплодна, и тя в старините си е заченала син и е вече в шестия месец.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Защото за Бога няма нищо невъзможно.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

А Мария каза: Ето Господната слугиня; нека ми бъде, както ти си казал. И ангелът си отиде от нея.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

През тези дни Мария стана и отиде бързо към хълмистата страна, в един юдейски град,

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

и влезе в къщата на Захария и поздрави Елисавета.

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

А когато Елисавета чу поздрава на Мария, бебето в утробата й заигра; и Елисавета се изпълни със Светия Дух,

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

и като извика със силен глас, каза: Благословена си ти между жените и благословен е плодът на твоята утроба!

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

И откъде ми е това – да дойде при мен майката на моя Господ?

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Защото ето, щом стигна гласът на твоя поздрав до ушите ми, бебето заигра радостно в утробата ми.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

И блажена е тази, която е повярвала, че ще се сбъдне казаното й от Господа.

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

И Мария каза: Величае душата ми Господа

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

и зарадва се духът ми в Бога, Спасителя мой.

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Защото погледна на ниското положение на Своята слугиня; и ето, отсега нататък ще ме облажават всички родове.

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Защото Силният извърши за мен велики дела и свято е Неговото Име.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

И от родове в родове Неговата милост е върху онези, които Му се боят.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Той извърши силни дела със Своята мишца. Разпръсна онези, които са горделиви в мислите на сърцето си.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Свали владетели от престолите им и издигна смирени.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Гладни напълни с блага, а богати отпрати празни.

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

Помогна на слугата Си Израил, за да напомни за Своята милост,

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

както бе говорил на бащите ни, към Авраам и към неговото потомство до века.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

И Мария, след като стоя при нея около три месеца, се върна у дома си.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

А на Елисавета се навърши времето да роди и тя роди син.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

И когато съседите и роднините й чуха, че Господ показал към нея велика милост, се радваха заедно с нея.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

И на осмия ден дойдоха, за да обрежат детенцето и щяха да го нарекат Захария, по името на баща му.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Но майка му в отговор каза: Не, той ще се нарече Йоан.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

А те й рекоха: Няма никой в рода ти, който да се нарича с това име.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Тогава запитаха баща му със знаци как би искал той да го нарекат.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

А той поиска дъсчица и написа: Йоан Е името му. И те всички се зачудиха.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

И веднага устата му се отвори и езикът му се развърза, и той проговори, и благославяше Бога.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

И страх обзе всичките им съседи; и за всичко това се говореше по цялата хълмиста земя на Юдея.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

И всички, които чуха това, го пазеха в сърцата си, казвайки: Какво ли ще бъде това дете? И ръката на Господа беше с него.

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Тогава баща му Захария се изпълни със Свети Дух и пророкува, казвайки:

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Благословен Господ, Израилевият Бог, защото посети Своя народ и извърши изкупление за него.

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

И въздигна рог на спасение за нас в дома на слугата Си Давид,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

както е говорил чрез устата на светите Си пророци от вековете,

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

спасение от неприятелите ни и от ръката на всички, които ни мразят;

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

да покаже милост към бащите ни и да си спомни Своя свят завет,

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

клетвата, с която се закле на баща ни Авраам:

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

да ни даде, на нас, които сме освободени от ръката на неприятелите ни, да Му служим без страх,

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

в святост и правда пред Него през всичките си дни.

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Да! И ти, детенце, пророк на Всевишния ще се наречеш; защото ще вървиш пред лицето на Господа, за да приготвиш пътищата за Него,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

за да дадеш на Неговия народ да познае спасение чрез прощаване на греховете им,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

поради милосърдието на нашия Бог, с което ни посети Зора отгоре,

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

за да осияе седящите в тъмнина и в сянка на смъртта; и да насочи краката ни в пътя на мира.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

А детето растеше и укрепваше по дух; и беше в пустините до деня, когато се яви на Израил.