Matthew 26

ויהי ככלות ישוע לדבר את כל הדברים האלה ויאמר אל תלמידיו׃
І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
אתם ידעתם כי אחרי יומים יהיה הפסח ובן האדם ימסר להצלב׃
Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
ויקהלו הכהנים הגדולים והסופרים וזקני העם אל חצר הכהן הגדול הנקרא קיפא׃
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
ויועצו יחדו לתפש את ישוע בערמה ולהמיתו׃
і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
ויאמרו אך לא בחג פן תהיה מהומה בעם׃
І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
ויהי בהיות ישוע בית היני בבית שמעון המצרע׃
Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
ותקרב אליו אשה ובידה פך שמן יקר מאד ותצק על ראשו בהסבו על השלחן׃
підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
ויראו התלמידים ויתרעמו לאמר על מה האבוד הזה׃
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
כי השמן הזה היה ראוי להמכר במחיר רב ולתתו לעניים׃
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
וידע ישוע ויאמר אליהם למה תוגו את האשה הלא מעשה טוב עשתה עמדי׃
Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
כי עניים תמיד עמכם ואנכי אינני אתכם תמיד׃
Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
כי אשר שפכה את השמן הזה על גופי לחנט אותי עשתה זאת׃
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
אמן אמר אני לכם באשר תקרא הבשורה הזאת בכל העולם גם את אשר היא עשתה יספר לזכרון לה׃
Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
וילך אחד משנים העשר הנקרא יהודה איש קריות אל ראשי הכהנים׃
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
ויאמר מה תתנו לי ואמסרנו בידכם וישקלו לו שלשים כסף׃
і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
ומן העת ההיא בקש תאנה למסר אותו׃
І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
ויהי בראשון לחג המצות ויגשו התלמידים אל ישוע לאמר באי זה מקום תחפץ כי נכין לך לאכל את הפסח׃
А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
ויאמר לכו העירה אל פלני אלמני ואמרתם אליו כה אמר הרב עתי קרובה היא ובביתך אעשה את הפסח עם תלמידי׃
А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
ויעשו התלמידים כאשר צום ישוע ויכינו את הפסח׃
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
ויהי בערב ויסב עם שנים העשר׃
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
ובאכלם ויאמר אמן אמר אני לכם כי אחד מכם ימסרני׃
І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
ויתעצבו מאד ויחלו איש ואיש לאמר לו האנכי הוא אדני׃
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
ויען ויאמר האיש אשר טבל עמי את ידו בקערה הוא ימסרני׃
А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
הן בן האדם הלוך ילך לו ככתוב עליו אבל אוי לאיש ההוא אשר על ידו ימסר בן האדם טוב לאיש ההוא אם לא נולד׃
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
ויען יהודה המסר אותו ויאמר רבי האני הוא ויאמר אליו אתה אמרת׃
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
ובאכלם ויקח ישוע את הלחם ויברך ויבצע ויתן לתלמידים ויאמר קחו ואכלו זה הוא גופי׃
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
ויקח את הכוס ויברך ויתן להם לאמר שתו ממנה כלכם׃
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
כי זה הוא דמי דם הברית החדשה הנשפך בעד רבים לסליחת חטאים׃
бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
ואני אמר לכם כי מעתה שתה לא אשתה מתנובת הגפן הזאת עד היום ההוא אשר אשתה אתה עמכם חדשה במלכות אבי׃
Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
ויהי אחרי גמרם את ההלל ויצאו אל הר הזיתים׃
А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
אז אמר אליהם ישוע אתם כלכם תכשלו בי בלילה הזה כי כתוב אכה את הרעה ותפוצין הצאן׃
Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
ואחרי קומי אלך לפניכם הגלילה׃
По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
ויען פטרוס ויאמר לו גם כי יכשלו בך כלם אני לעולם לא אכשל׃
А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
ויאמר אליו ישוע אמן אמר אני לך כי בלילה הזה בטרם יקרא התרנגול תכחש בי שלש פעמים׃
Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
ויאמר אליו פטרוס גם כי יהיה עלי למות אתך כחש לא אכחש בך וכן אמרו גם כל התלמידים׃
Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
אחרי כן בא אתם ישוע אל חצר הנקרא גת שמני ויאמר אל התלמידים שבו לכם פה עד אשר אלך שמה והתפללתי׃
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
ויקח אתו את פטרוס ואת שני בני זבדי ויחל להעצב ולמוג׃
І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
ויאמר להם נפשי מרה לי עד מות עמדו פה ושקדו עמי׃
Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
וילך מעט האלה ויפל על פניו ויתפלל לאמר אבי אם יוכל להיות תעבר נא מעלי הכוס הזאת אך לא כרצוני כי אם כרצונך׃
І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
ויבא אל התלמידים וימצאם ישנים ויאמר אל פטרוס הנה לא היה ביכלתכם לשקד עמי שעה אחת׃
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
שקדו והתפללו פן תבאו לידי נסיון הן הרוח היא חפצה והבשר הוא רפה׃
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
ויוסף ללכת לו שנית ויתפלל לאמר אבי אם לא תוכל הכוס הזאת לעבר ממני מבלי שתותי אתה יהי כרצונך׃
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
ויבא וימצאם גם בפעם הזאת ישנים כי עיניהם היו כבדות׃
І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
ויניחם ויוסף ללכת ויתפלל שלישית באמרו עוד הפעם כדבר הזה׃
І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
ויבא אל התלמידים ויאמר אליהם נומו מעתה ונוחו הנה השעה קרובה ובן האדם נמסר לידי חטאים׃
Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
קומו ונלכה הנה הלך וקרב המסר אותי׃
Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
עודנו מדבר והנה בא יהודה אחד משנים העשר ועמו המון רב ברחבות ובמקלות מאת ראשי הכהנים וזקני העם׃
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
והמסר אתו נתן להם אות לאמר האיש אשר אשקהו זה הוא תפשוהו׃
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
ומיד נגש אל ישוע ויאמר שלום לך רבי וינשק לו׃
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
ויאמר אליו ישוע רעי על מה באת ויגשו וישלחו את ידיהם בישוע ויתפשו אתו׃
Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
והנה אחד מן האנשים אשר עם ישוע שלח ידו וישלף חרבו ויך את עבד הכהן הגדול ויקצץ את אזנו׃
А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
ויאמר אליו ישוע השב את חרבך אל תערה כי כל אחזי חרב בחרב יאבדו׃
Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
או היחשב לבך כי לא יכלתי לשאל עתה מאת אבי והוא יצוה לי יותר משנים עשר לגיונות של מלאכים׃
Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?
ואיככה אפוא ימלאו הכתובים כי כן היה תהיה׃
Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
בשעה ההיא אמר ישוע אל המון העם כעל פריץ יצאתם בחרבות ובמקלות לתפשני ויום יום הייתי ישב ומלמד אצלכם במקדש ולא החזקתם בי׃
Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
וכל זאת היתה למלאת כתבי הנביאים אז עזבוהו התלמידים כלם וינוסו׃
Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
והאנשים אשר תפשו את ישוע הוליכהו אל קיפא הכהן הגדול אשר נקהלו שם הסופרים והזקנים׃
А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
ופטרוס הלך אחריו מרחוק עד לחצר הכהן הגדול ויבא פנימה וישב לו אצל המשרתים לראות את אחרית הדבר׃
Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
והכהנים הגדולים והסופרים וכל הסנהדרין בקשו עדות שקר בישוע להמיתו ולא מצאו׃
А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
ואף בעמד שם עדי שקר רבים לא מצאו ובאחרונה נגשו שני עדי שקר׃
і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
ויאמרו זה אמר יש ביכלתי להרס את היכל האלהים ולשוב לבנותו בשלשת ימים׃
і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
ויקם הכהן הגדול ויאמר אליו האינך משיב דבר על אשר ענו בך אלה׃
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
וישוע החריש ויען הכהן הגדול ויאמר לו משביעך אני באלהים חיים שתאמר לנו אם אתה הוא המשיח בן האלהים׃
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
ויאמר אליו ישוע אתה אמרת אבל אני אמר לכם כי מעתה תראו את בן האדם ישב לימין הגבורה ובא עם ענני השמים׃
Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
ויקרע הכהן הגדול את בגדיו ויאמר הוא גדף ומה לנו עוד לבקש עדים הנה עתה שמעתם את גדופו׃
Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
מה דעתכם ויענו ויאמרו איש מות הוא׃
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
וירקו בפניו ויכהו באגרוף ואחרים הכהו על הלחי׃
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
ויאמרו הנבא לנו המשיח מי הוא המכה אותך׃
і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
ופטרוס ישב מחוץ לבית בחצר ותגש אליו שפחה לאמר גם אתה היית עם ישוע הגלילי׃
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
ויכחש בפני כלם לאמר לא ידעתי מה את אמרת׃
А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
ויצא אל פתח השער ותרא אותו אחרת ותאמר לאנשים אשר שם גם זה היה עם ישוע הנצרי׃
А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
ויוסף לכחש וישבע לאמר לא ידעתי את האיש׃
І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
וכמעט אחרי כן ויגשו העמדים שם ויאמרו אל פטרוס אמת כי גם אתה מהם כי גם לשונך מגלה אותך׃
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
ויחל להחרים את נפשו ולהשבע לאמר לא ידעתי את האיש ומיד קרא התרנגול׃
Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
ויזכר פטרוס את דבר ישוע אשר אמר אליו לאמר בטרם יקרא התרנגול תכחש בי שלש פעמים ויצא החוצה וימרר בבכי׃
І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...