Matthew 25

אז תדמה מלכות השמים לעשר עלמות אשר לקחו את נרותיהן ותצאנה לקראת החתן׃
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
חמש מהן היו חכמות וחמש כסילות׃
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
הכסילות לקחו את הנרות ולא לקחו עמהן שמן׃
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
והחכמות לקחו שמן בכליהן ואת נרותיהן׃
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
וכאשר בשש החתן לבוא ותנמנה כלן ותרדמנה׃
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
ויהי בחצות הלילה ותהי צוחה הנה החתן צאינה לקראתו׃
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
אז התעוררו כל העלמות ההן ותיטבנה את נרותיהן׃
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
ותאמרנה הכסילות אל החכמות תנה לנו משמנכן כי יכבו נרותינו׃
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
ותענינה החכמות לאמר לא כן פן יחסר לנו ולכן כי אם לכנה אל המוכרים וקנינה לכן׃
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
ויהי בעת לכתן לקנות ויבוא החתן והנכנות ללכת באו אתו אל החתנה ותסגר הדלת׃
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
ואחרי כן באו גם שאר העלמות ותאמרנה אדנינו אדנינו פתח לנו׃
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
ויען ויאמר אמן אמר אני לכן לא ידעתי אתכן׃
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
לכן שקדו כי אינכם יודעים את היום ואת השעה אשר יבא בה בן האדם׃
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
כי כמו איש נסע למרחוק אשר קרא אל עבדיו וימסר להם את רכושו׃
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
ויתן לזה חמש ככרים ולזה שתים ולזה אחת לכל איש ואיש כפי ערכו וימהר ויסע משם׃
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
וילך האיש הלקח חמש ככרים ויסחר בהן ויעש לו חמש ככרים אחרות׃
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
וכן הלקח שתים גם הוא הרויח שתים אחרות׃
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
אך לקח האחת הלך ויחפר באדמה ויטמן את כסף אדניו׃
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
ואחרי ימים רבים בא אדוני העבדים ההם ויעש חשבון עמהם׃
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
ויגש הלקח חמש הככרים ויבא חמש ככרים אחרות לאמר אדני חמש ככרים מסרת לי הנה חמש ככרים אחרות הרוחתי בהן׃
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
ויאמר אליו אדניו כן העבד הטוב והנאמן כי במעט נאמן היית ועל הרבה אפקידך בוא אל שמחת אדניך׃
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
ויגש גם לקח הככרים ויאמר אדני ככרים מסרת לי הנה ככרים הרוחתי בהן׃
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
ויאמר אליו אדניו היטבת העבד הטוב והנאמן במזער נאמן היית ועל הרבה אפקידך בוא אל שמחת אדניך׃
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
ויגש גם הלקח את הככר האחת ויאמר אדני ידעתיך כי איש קשה אתה קצר באשר לא זרעת וכנס מאשר לא פזרת׃
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
ואירא ואלך ואטמן את ככרך באדמה ועתה הא לך את אשר לך׃
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
ויען אדניו ויאמר אליו העבד הרע והעצל אתה ידעת כי קצר אנכי באשר לא זרעתי וכנס מאשר לא פזרתי׃
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
לכן היה עליך לתת את כספי לשלחנים ואני בבואי הייתי לקח את אשר לי בתרבית׃
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
על כן שאו ממנו את הככר ותנו אל האיש אשר לו עשר הככרים׃
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
כי כל איש אשר יש לו ינתן לו ויעדיף והאיש אשר אין לו גם את אשר לו יקח ממנו׃
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
ואת עבד הבליעל השליכו אל החשך החיצון שם תהיה היללה וחרק השנים׃
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
והיה כי יבוא בן האדם בכבודו וכל המלאכים הקדשים עמו וישב על כסא כבודו׃
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
ונאספו לפניו כל הגוים והפריד בינותם כאשר יפריד הרעה את הכבשים מן העתודים׃
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
והציב את הכבשים לימינו ואת העתודים לשמאלו׃
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
אז יאמר המלך אל הנצבים לימינו באו ברוכי אבי ורשו את המלכות המוכנה לכם למן הוסד העולם׃
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
כי רעב הייתי ותאכילני צמא הייתי ותשקוני גר הייתי ותאספוני׃
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
ערום ותכסוני חולה ותבקרוני במשמר הייתי ותבאו אלי׃
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
וענו הצדיקים ואמרו אדנינו מתי ראינוך רעב ונכלכלך או צמא ונשקה אותך׃
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
ומתי ראינוך גר ונאספך או ערם ונכסך׃
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
ומתי ראינוך חולה או במשמר ונבא אליך׃
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
והמלך יענה ויאמר אליהם אמן אמר אני לכם מה שעשיתם לאחד מאחי הצעירים האלה לי עשיתם׃
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
ואז יאמר גם אל הנצבים לשמאלו לכו מעלי אתם הארורים אל אש עולם המוכנה לשטן ולמלאכיו׃
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
כי רעב הייתי ולא האכלתם אותי צמא הייתי ולא השקיתם אותי׃
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
גר הייתי ולא אספתם אותי ערום ולא כסיתם אותי חולה ובמשמר ולא בקרתם אותי׃
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
וענו גם הם ואמרו אדנינו מתי ראינוך רעב או צמא או גר או ערום או חולה או במשמר ולא שרתנוך׃
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
אז יענה אתם לאמר אמן אמר אני לכם מה שלא עשיתם לאחד מן הצעירים האלה גם לי לא עשיתם׃
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
וילכו אלה למעצבת עולם והצדיקים לחיי עולם׃
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.