Matthew 27

ויהי לפנות הבקר ויתיעצו כל ראשי הכהנים וזקני העם על ישוע להמיתו׃

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

ויאסרו אתו ויוליכהו משם וימסרהו אל פונטיוס פילטוס ההגמון׃

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

וירא יהודה המסר אותו כי הרשיעהו וינחם וישב את שלשים הכסף אל הכהנים הגדולים והזקנים לאמר׃

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

חטאתי כי דם נקי הסגרתי והם אמרו מה לנו ולזאת אתה תראה׃

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

וישלך את הכסף אל ההיכל ויפן וילך ויחנק׃

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

ויקחו ראשי הכהנים את הכסף ויאמרו לא נכון לנו לתתו אל ארון הקרבן כי מחיר דמים הוא׃

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

ויתיעצו ויקנו בו את שדה היוצר לקבורת הגרים׃

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

על כן שם השדה ההוא שדה הדם עד היום הזה׃

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

אז נתמלא מה שנאמר ביד ירמיה הנביא ויקחו שלשים הכסף אדר היקר אשר יקר מעל בני ישראל׃

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

ויתנו אתם אל שדה היוצר כאשר צוני יהוה׃

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

וישוע העמד לפני ההגמון וישאלהו ההגמון לאמר האתה הוא מלך היהודים ויאמר ישוע אתה אמרת׃

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

וידברו עליו שטנה הכהנים הגדולים והזקנים והוא לא ענה דבר׃

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

ויאמר אליו פילטוס האינך שמע כמה הם מעידים בך׃

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

ולא ענהו אף דבר אחד ויתמה ההגמון עד מאד׃

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

ומנהג ההגמון היה לפטר לעם בכל חג אסיר אחד את אשר יחפצו׃

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

ובעת ההיא היה להם אסיר ידוע ושמו בר אבא׃

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

ויהי כאשר נקהלו ויאמר אליהם פילטוס את מי תחפצו כי אפטר לכם את בר אבא או את ישוע הנקרא בשם משיח׃

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

כי ידע אשר רק מקנאה מסרו אתו׃

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

ויהי כשבתו על כסא הדין ותשלח אליו אשתו לאמר אל יהי לך דבר עם הצדיק הזה כי בעבורו עניתי הרבה היום בחלום׃

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

והכהנים הגדולים והזקנים פתו את המון העם לשאל להם את בר אבא ולאבד את ישוע׃

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

ויען ההגמון ויאמר אליהם את מי משניהם תחפצו כי אפטר לכם ויאמרו את בר אבא׃

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

ויאמר אליהם פילטוס ומה אעשה לישוע הנקרא בשם משיח ויענו כלם יצלב׃

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

ויאמר ההגמון מה אפוא הרעה אשר עשה ויוסיפו עוד צעק לאמר יצלב׃

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

ויהי כראות פילטוס כי לא יועיל מאומה ורבתה עוד המהודה ויקח מים וירחץ את ידיו לעיני העם ויאמר נקי אנכי מדם הצדיק הזה אתם תראו׃

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

ויענו כל העם ויאמרו דמו עלינו ועל בנינו׃

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

אז פטר להם את בר אבא ואת ישוע הכה בשוטים וימסר אותו להצלב׃

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

ויקחו אנשי הצבא אשר להגמון את ישוע ויביאהו אל בית המשפט ויאספו עליו את כל הגדוד׃

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

ויפשיטו אותו את בגדיו ויעטפהו מעיל שני׃

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

וישרגו קצים ויעשו עטרת וישימו על ראשו וקנה בימינו ויכרעו לפניו ויתלוצצו בו לאמר שלום לך מלך היהודים׃

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

וירקו בו ויקחו את הקנה ויכהו על ראשו׃

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

ואחרי התלוצצם בו הפשיטו אותו את המעיל וילבישהו את בגדיו ויוליכהו לצלב׃

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

ויהי בצאתם וימצאו איש קוריני ושמו שמעון ויאנסו אתו לשאת לו את צלבו׃

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

ויבאו אל המקום הנקרא גלגלתא הוא מקום גלגלת׃

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

ויתנו לו לשתות חמץ מזוג במרורה ויטעם ולא אבה לשתות׃

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

ויהי כאשר צלבו אותו ויחלקו להם את בגדיו וגורל הפילו למלאת את אשר נאמר בפי הנביא יחלקו בגדי להם ועל לבושי יפילו גורל׃

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

וישבו שמה וישמרו אותו׃

І, посідавши, стерегли Його там.

וישימו את דבר אשמתו כתוב ממעל לראשו זה הוא ישוע מלך היהודים׃

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

ויצלבו אתו שני פריצים אחד לימינו ואחד לשמאלו׃

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

והעברים גדפו אותו ויניעו את ראשם׃

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

ויאמרו אתה ההרס את ההיכל ובנהו בשלשת ימים הושע לנפשך ואם בן האלהים אתה רדה מן הצלב׃

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

וכן הלעיגו גם ראשי הכהנים עם הסופרים והזקנים לאמר׃

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

את אחרים הושיע ולעצמו לא יוכל להושיע אם מלך ישראל הוא ירד נא עתה מן הצלב ונאמין בו׃

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

בטח באלהים עתה יפלטהו אם חפץ בו כי אמר בן האלהים אני׃

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

וגם הפריצים הנצלבים אתו חרפהו כדברים האלה׃

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

ומשעה הששית היה חשך על כל הארץ עד השעה התשיעית׃

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

וכעת השעה התשיעית ויצעק ישוע בקול גדול אלי אלי למה שבקתני ותרגומו אלי אלי למה עזבתני׃

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

ויאמרו מקצת העמדים שם כשמעם את זאת לאמר אל אליהו הוא קורא׃

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

וימהר אחד מהם וירץ ויקח ספוג וימלא אתו חמץ וישימהו על קנה וישקהו׃

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

ושאר האנשים אמרו הניחו לו ונראה אם יבוא אליהו להושיעו׃

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

וישוע הוסיף לקרא בקול גדול ותצא רוחו׃

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

והנה נקרעה פרכת ההיכל מלמעלה למטה לשנים קרעים והארץ נרעשה והסלעים נבקעו׃

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

והקברים נפתחו ורבים מגופות הקדושים ישני אדמת עפר נעורו׃

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

ויצאו מן הקברים אחרי הקיצו ויבאו אל העיר הקדושה ויראו לרבים׃

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

ושר המאה והאנשים אשר אתו השמרים את ישוע כראותם את הרעש ואת אשר נהיתה נבהלו מאד ויאמרו אכן זה היה בן אלהים׃

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

ותהיינה שם נשים רבות הראות מרחוק אשר הלכו אחרי ישוע מן הגליל לשרתו׃

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

ובתוכן מרים המגדלית ומרים אם יעקב ויוסי ואם בני זבדי׃

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

ויהי בערב ויבא איש עשיר מן הרמתים ושמו יוסף וגם הוא היה מתלמידי ישוע׃

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

ויגש אל פילטוס לשאל את גוית ישוע ויצו פליטוס כי תנתן לו׃

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

ויקח יוסף את הגויה ויכרך אותה בסדין טהור׃

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

וישימה בקבר החדש אשר חצב לו בסלע ויגל אבן גדולה על פתח הקבר וילך לו׃

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

ומרים המגדלית ומרים האחרת היו ישבות שם ממול הקבר׃

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

ויהי ממחרת ערב השבת ויקהלו הכהנים הגדולים והפרושים אל פילטוס׃

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

ויאמרו אדנינו זכרנו כי אמר המתעה ההוא בעודנו חי מקצה שלשת ימים קום אקום׃

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

לכן צוה נא ויסכר מבוא הקבר עד היום השלישי פן יבאו תלמידיו בלילה וגנבהו ואמרו אל העם הנה קם מן המתים והיתה התרמית האחרונה רעה מן הראשונה׃

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

ויאמר אליהם פילטוס הנה לכם אנשי משמר לכו סכרוהו כדעתכם׃

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

וילכו ויסכרו את מבוא הקבר ויחתמו את האבן ויעמידו עליו את המשמר׃

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.