Luke 1

Että moni on ruvennut järjestänsä kirjoittamaan niistä asioista, joista meillä täydellinen tieto on,

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

Niinkuin ne meille sanoneet ovat, jotka sen alusta itse nähneet ja sananpalveliat olleet ovat:

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

Näkyy myös minulle se hyväksi, sitte kuin minä alusta kaikki visusti tutkinut olen, että minä niitä järjestänsä sinulle kirjoittaisin, hyvä Teophilus:

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

Ettäs ymmärtäisit selkiästi niiden asiain vahvan totuuden, joista sinä opetettu olet.

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

Herodeksen, Juudean kuninkaan, aikana oli pappi, Sakarias nimeltä, Abian vuorosta; ja hänen emäntänsä Aaronin tyttäristä, ja hänen nimensä Elisabet.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

Ja he olivat molemmat hurskaita Jumalan edessä, vaeltavaiset kaikissa Herran käskyissä ja säädyissä laittamattomasti,

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

Ja heillä ei ollut lasta; sillä Elisabet oli hedelmätöin, ja he olivat jo molemmat ijälliset.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

Ja tapahtui, kuin hän vuorollansa papin virkaa toimitti Jumalan edessä,

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

Papin viran tavan jälkeen, lankesi arpa hänelle, että hänen piti suitsuttaman, sitte kuin hän oli mennyt sisälle Herran templiin.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

Ja kaikki kansan paljous rukoili ulkona suitsutuksen aikana.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

Mutta hänelle ilmestyi Herran enkeli, seisoin suitsutusalttarin oikealla puolella.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

Ja kuin Sakarias hänen näki, hämmästyi hän ja pelko lankesi hänen päällenssä.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

Mutta enkeli sanoi hänelle: älä pelkää, Sakarias! sillä sinun rukoukses on kuultu ja sinun emäntäs Elisabet synnyttää sinulle pojan, ja sinun pitää kutsuman hänen nimensä Johannes.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

Ja sinulle tulee ilo ja ihastus, ja monta iloitsevat hänen syntymisestänsä.

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

Sillä hän tulee suureksi Herran edessä, ja viinaa ja väkevää juomaa ei hän juo, ja hän täytetään Pyhällä Hengellä jo äitinsä kohdusta.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

ja hän kääntää monta Israelin lapsista Herran, heidän Jumalansa tykö.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

Ja hän käy edellä hänen edessänsä Eliaan Hengellä ja voimalla, kääntäin isäin sydämet lasten tykö ja tottelemattomat hurskasten toimen tykö, toimittaakseen Herralle valmistetun kansan.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

Ja Sakarias sanoi enkelille: mistä minä sen ymmärrän? sillä minä olen vanha ja emäntäni on jo ijällinen.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

Niin enkeli vastasi ja sanoi hänelle: minä olen Gabriel, joka seison Jumalan edessä, ja olen lähetetty puhumaan sinulle ja saattamaan näitä iloisia sanomia sinulle.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

Ja katso, sinä tulet kielettömäksi ja et saa puhua hamaan siihen päivään asti, jona nämä tapahtuvat, ettet uskonut sanojani, jotka ajallansa täytetään.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

Mutta kansa odotti Sakariasta, ja ihmettelivät, että hän niin templissä viipyi.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

Vaan kuin hän tuli ulos, niin ei hän saanut puhua heille. Ja he ymmärsivät, että hän oli näyn templissä nähnyt. Ja hän viittasi heille, ja jäi mykäksi.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

Ja tapahtui, että hänen virkansa päivät olivat täytetyt, niin hän meni kotiansa.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

Mutta niiden päiväin jälkeen tuli hänen emäntänsä Elisabet raskaaksi ja salasi itsensä viisi kuukautta, sanoen:

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

Ja näin on Herra minulle tehnyt niinä päivinä, kuin hän minun puoleeni katsoi, että hän ottais pois minun ylönkatseeni ihmisten seassa.

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

Mutta kuudentena kuukautena lähetettiin enkeli Gabriel Jumalalta Galilean kaupunkiin, jonka nimi oli Nasaret,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

Neitseen tykö, joka oli kihlattu miehelle, jonka nimi oli Joseph, Davidin huoneesta; ja neitseen nimi oli Maria.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

Ja enkeli tuli sisälle hänen tykönsä ja sanoi: terve, armoitettu! Herra on sinun kanssas: siunattu sinä vaimoin seassa!

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

Mutta kuin hän näki hänen, hämmästyi hän hänen puheestansa ja ajatteli, millinen se tervehdys oli.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

Ja enkeli sanoi hänelle: älä pelkää, Maria! sillä sinä löysit armon Jumalan tykönä.

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

Ja katso, sinä siität kohdussas ja synnytät Pojan, ja sinun pitää kutsua hänen nimensä Jesus.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Sen pitää oleman suuren ja pitää kutsuttaman Ylimmäisen Pojaksi. Ja Herra Jumala antaa hänelle Davidin hänen isänsä istuimen,

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

Ja hänen pitää Jakobin huoneen kuningas ijankaikkisesti oleman ja hänen valtakunnallansa ei pidä loppua oleman.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Niin sanoi Maria enkelille: kuinka tämä tulee, sillä en minä miehestä mitään tiedä?

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

Ja enkeli vastasi ja sanoi hänelle: Pyhä Henki tulee sinun päälles ja Ylimmäisen voima varjoo sinun: sentähden myös se pyhä, joka sinusta syntyy, pitää kutsuttaman Jumalan Pojaksi.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Ja katso, Elisabet sinun lankos siitti myös pojan vanhalla ijällänsä, ja tämä on kuudes kuukausi hänelle, joka kutsuttiin hedelmättömäksi.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

Sillä ei Jumalan edessä ole yhtään asiaa mahdotointa.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

Niin sanoi Maria: katso, Herran piika! tapahtukoon minulle sinun sanas jälkeen! Ja enkeli läksi hänen tyköänsä.

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

Mutta Maria nousi niinä päivinä ja meni kiiruusti ylös mäkikyliin Juudan kaupunkiin.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

Ja tuli Sakariaan huoneeseen ja tervehti Elisabetia.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

Ja tapahtui, kuin Elisabet kuuli Marian tervehdyksen, hyppäsi lapsi hänen kohdussansa. Ja Elisabet täytettiin Pyhällä Hengellä,

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

Ja hän huusi suurella äänellä ja sanoi: siunattu olet sinä vaimoin seassa, ja siunattu on sinun kohtus hedelmä!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

Ja kusta se minulle tulee, että minun Herrani äiti tulee minun tyköni?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

Sillä katso, kuin sinun tervehdykses ääni tuli minun korviini, hyppäsi lapsi ilosta minun kohdussani.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

Ja autuas sinä, joka uskoit; sillä ne täytetään, mitkä sinulle ovat sanotut Herralta.

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

Ja Maria sanoi: Minun sieluni suuresti ylistää Herraa,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Ja minun henkeni iloitsee Jumalassa, minun vapahtajassani,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

Että hän katsoi piikansa nöyryyttä; sillä katso, tästedes pitää kaikkein sukukuntain minua autuaaksi kutsuttaman:

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

Sillä Voimallinen on suuria ihmeitä tehnyt minun kohtaani, ja hänen nimensä on pyhä,

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

Ja hänen laupiutensa pysyy suvusta sukuun niille, jotka häntä pelkäävät.

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

Hän osoitti voiman käsivarrellansa ja hajotti koriat heidän sydämensä mielestä.

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

Voimalliset on hän kukistanut istuimelta ja korotti nöyrät.

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

Isoovat täytti hän hyvyydellä ja jätti rikkaat tyhjäksi.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

Hän korjasi palvelijansa Israelin, muistain omaa laupiuttansa,

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

(Niinkuin hän on puhunut meidän isillemme, Abrahamille ja hänen siemenellensä) ijankaikkisesti.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

Ja Maria oli hänen tykönänsä lähes kolme kuukautta ja palasi kotiansa.

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

Mutta Elisabetin synnyttämisen aika täytettiin, ja hän synnytti pojan.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

Ja hänen kylällisensä ja lankonsa kuulivat, että Herra oli tehnyt suuren laupiuden hänen kanssansa, ja he iloitsivat hänen kanssansa.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

Ja tapahtui kahdeksantena päivänä, että he tulivat lasta ympärileikkaamaan, ja kutsuivat hänen isänsä nimeltä Sakarias.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

Niin vastasi hänen äitinsä ja sanoi: ei suinkaan; vaan hän pitää kutsuttaman Johannes.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

Ja he sanoivat hänelle: ei ole ketään sinun sukukunnassas, joka kutsutaan sillä nimellä.

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

Niin he viittasivat hänen isällensä, miksi hän tahtoi hänen nimittää.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

Ja hän anoi taulua ja kirjoitti: Johannes on hänen nimensä. Ja kaikki ihmettelivät.

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

Niin kohta aukeni hänen suunsa ja hänen kielensä, ja puhui kiittäin Jumalaa.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

Ja pelko tuli kaikkein heidän kylällistensä päälle, ja kaikissa Juudean mäkikylissä ilmoitettiin kaikki nämä sanat.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

Ja kaikki , jotka tämän kuulivat, panivat sydämiinsä, sanoen: minkäs luulet tästä lapsesta tulevan? Sillä Herran käsi oli hänen kanssaan.

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

Ja Sakarias ja hänen isänsä täytettiin Pyhällä Hengellä ja ennusti, sanoen:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

Kiitetty olkoon Herra, Israelin Jumala! sillä hän on etsinyt ja lunastanut kansansa,

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

Ja on meille korottanut autuuden sarven, Davidin palveliansa huoneessa,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

Niinkuin hän on muinen puhunut pyhäin prophetainsa suun kautta,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

Vapahtaaksensa meitä meidän vihollisiltamme ja kaikkein kädestä, jotka meitä vihaavat:

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

Osoittaaksensa laupiutta meidän isillemme ja muistaaksensa pyhää liittoansa,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

Ja sitä valaa, jonka hän vannoi Abrahamille, meidän isällemme, meille antaaksensa:

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

Että me, vapahdetut vihollistemme kädestä, häntä pelkäämättä palvelesimme,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

Pyhyydessä ja hurskaudessa hänen edessänsä kaikkena meidän elinaikanamme.

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

Ja sinä poikainen pitää kutsuttaman Ylimmäisen prophetaksi; sillä sinun pitää käymän Herran kasvoin edessä, valmistamaan hänen teitänsä,

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

Ja antaman autuuden tunnon hänen kansallensa, heidäin synteinsä anteeksi saamiseksi,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

Meidän Jumalan sydämellisen laupiuden kautta, jolla meitä on etsinyt koitto ylhäältä,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Valaisemaan niille, jotka pimeissä ja kuolon varjoissa istuvat, ja ojentamaan meidän jalkamme rauhan tielle.

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Mutta lapsi kasvoi ja vahvistui hengessä, ja oli korvessa siihen päivään asti, jona hänen piti Israelin kansan eteen tuleman.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.