II Samuel 22

І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

David kvad denne sang for Herren den dag da Herren hadde utfridd ham av alle hans fienders hånd og av Sauls hånd.

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Og han sa: Herren er min klippe og min festning og min redder,

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

min klippefaste Gud, som jeg setter min lit til, mitt skjold og min frelses horn, min borg og min tilflukt, min frelser; fra vold frelser du mig.

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Jeg påkaller den Høilovede, Herren, og blir frelst fra mine fiender.

Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Dødens bølger omspente mig, fordervelsens strømmer forferdet mig.

Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

Dødsrikets rep omgav mig, dødens snarer overfalt mig.

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

I min trengsel påkalte jeg Herren, og jeg ropte til min Gud; han hørte fra sitt tempel min røst, og mitt skrik kom for hans ører.

Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

Da rystet og bevet jorden, himmelens grunnvoller skalv, og de rystet; for hans vrede var optendt.

з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

Det steg røk op av hans nese, og fortærende ild fra hans munn; glør brente ut av ham.

Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Og han bøide himmelen og steg ned, og det var mørke under hans føtter.

Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

Og han fór på kjeruber og fløi, og han lot sig se på vindens vinger.

А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

Og han gjorde mørke til skjul rundt omkring sig, vannmasser, tykke skyer.

Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

Frem av glansen foran ham brente gloende kull.

Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

Herren tordnet fra himmelen, den Høieste lot sin røst høre.

Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

Og han utsendte piler og spredte dem omkring - lyn og forvirret dem.

І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

Da kom havets strømmer til syne; jordens grunnvoller blev avdekket ved Herrens trusel, for hans neses åndepust.

Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

Han rakte sin hånd ut fra det høie, han grep mig; han drog mig op av store vann.

Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

Han fridde mig ut fra min sterke fiende, fra mine avindsmenn; for de var mig for mektige.

Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

De overfalt mig på min motgangs dag; men Herren blev min støtte.

І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Og han førte mig ut i fritt rum; han frelste mig, for han hadde behag i mig.

Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!

Herren gjengjeldte mig efter min rettferdighet, han betalte mig efter mine henders renhet.

Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,

For jeg tok vare på Herrens veier og vek ikke i ondskap fra min Gud;

бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!

for alle hans lover hadde jeg for øie, og fra hans bud vek jeg ikke,

І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.

og jeg var ulastelig for ham og voktet mig vel for min synd.

Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.

Og Herren gjengjeldte mig efter min rettferdighet, efter min renhet for hans øine.

З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,

Mot den fromme viser du dig from, mot den rettvise stridsmann viser du dig rettvis,

із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!

mot den rene viser du dig ren, mot den forvendte viser du dig vrang.

І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.

Elendige folk frelser du, men dine øine er mot de overmodige; dem fornedrer du.

Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!

For du er mitt lys, Herre, og Herren opklarer mitt mørke.

Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!

For ved dig stormer jeg løs på fiendeskarer, ved min Gud springer jeg over murer.

Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Gud, hans vei er fullkommen; Herrens ord er rent, han er et skjold for alle dem som setter sin lit til ham.

Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

For hvem er Gud foruten Herren, og hvem er en klippe foruten vår Gud?

Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.

Gud, han er mitt sterke vern og leder den ulastelige på hans vei.

Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,

Han gir ham føtter likesom hindene og stiller mig på mine høider.

Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Han oplærer mine hender til krig, så mine armer spenner kobberbuen.

І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

Og du gir mig din frelse til skjold, og din mildhet gjør mig stor.

Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Du gjør rummet vidt for mine skritt under mig, og mine ankler vakler ikke.

Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

Jeg vil forfølge mine fiender og ødelegge dem, og jeg vender ikke tilbake før jeg har gjort ende på dem.

Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

Jeg gjør ende på dem og knuser dem, så de ikke kan reise sig; de faller under mine føtter.

Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Og du omgjorder mig med kraft til krig, du bøier mine motstandere under mig.

Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

Og mine fiender lar du vende mig ryggen, mine avindsmenn utrydder jeg.

Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

De ser sig om, men der er ingen frelser - efter Herren, men han svarer dem ikke.

І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

Og jeg knuser dem som jordens støv; jeg sønderknuser dem, tramper dem ned som søle på gatene.

Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

Og du redder mig fra mitt folks kamper, du bevarer mig til å være hode for hedninger; folkeferd som jeg ikke kjenner, tjener mig.

Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

Fremmede kryper for mig; bare de hører om mig, blir de mig lydige.

В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

Fremmede visner bort og går bevende ut av sine borger.

Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

Herren lever, og priset er min klippe, og ophøiet er min frelses klippefaste Gud,

Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

den Gud som gir mig hevn og legger folkeferd under mig,

що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

og som fører mig ut fra mine fiender; over mine motstandere ophøier du mig, fra voldsmannen redder du mig.

Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

Derfor vil jeg prise dig, Herre, blandt hedningene og lovsynge ditt navn.

Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!

Han gjør frelsen stor for sin konge, og han gjør miskunnhet mot sin salvede, mot David og mot hans ætt til evig tid.