II Samuel 22

І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
David sang HERREN denne Sang, dengang HERREN havde frelst ham af alle hans Fjenders og af Sauls Hånd.
та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
Han sang: "HERRE, min Klippe, min Borg, min Befrier,
Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
min Gud, mit Bjerg, hvortil jeg tyr, mit Skjold, mit Frelseshorn, mit Værn, min Tilflugt, min Frelser, som frelser mig fra Vold!
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Jeg påkalder HERREN, den Højlovede, og frelses fra mine Fjender.
Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
Dødens Brændinger omsluttede mig, Ødelæggelsens Strømme forfærdede mig,
Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
Dødsrigets Reb omspændte mig, Dødens Snarer faldt over mig;
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
i min Vånde påkaldte jeg HERREN og råbte til min Gud. Han hørte min Røst fra sin Helligdom, mit Råb fandt ind til hans Ører!
Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
Da rystede Jorden og skjalv, Himlens Grundvolde bæved og rysted, thi hans Vrede blussede op.
з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
Røg for ud af hans Næse, fortærende Ild af hans Mund, Gløder gnistrede fra ham.
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
Han sænkede Himlen, steg ned med Skymulm under sine Fødder;
Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
båret af Keruber fløj han, svæved på Vindens Vinger;
А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
han omgav sig med Mulm som en Bolig, mørke Vandmasser, vandfyldte Skyer.
Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
Fra Glansen foran ham for der Hagl og Ildgløder ud.
Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
HERREN tordned fra Himlen, den Højeste lod høre sin Røst;
Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
han udslynged Pile, adsplittede dem, lod Lynene funkle og skræmmede dem.
І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
Havets Bund kom til Syne, Jordens Grundvolde blottedes ved HERRENs Trusel, for hans Vredes Pust.
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Han udrakte Hånden fra det høje og greb mig, drog mig op af de vældige Vande,
Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
frelste mig fra mine mægtige Fjender, fra mine Avindsmænd; de var mig for stærke.
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
På min Ulykkes Dag faldt de over mig, men HERREN blev mig et Værn.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
Han førte mig ud i åbent Land, han frelste mig, thi han havde Behag i mig.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
HERREN gengældte mig efter min Retfærd, lønned mig efter mine Hænders Uskyld;
Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
thi jeg holdt mig til HERRENs Veje, svigted i Gudløshed ikke min Gud;
бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
hans Bud stod mig alle for Øje, jeg veg ikke fra hans Love.
І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
Ustraffelig var jeg for ham og vogtede mig for Brøde.
Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
HERREN lønned mig efter min Retfærd, mine Hænders Uskyld, som var ham for Øje!
З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
Du viser dig from mod den fromme, retsindig mod den retsindige,
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
du viser dig ren mod den rene og vrang mod den svigefulde.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
De arme giver du Frelse, hovmodiges Øjne Skam!
Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
Ja, du er min Lampe, HERRE! HERREN opklarer mit Mørke.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
Thi ved din Hjælp søndrer jeg Mure, ved min Guds Hjælp springer jeg over Volde.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Fuldkommen er Guds Vej, lutret er HERRENs Ord. Han er et Skjold for alle, der sætter deres Lid til ham.
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Ja, hvem er Gud uden HERREN, hvem er en Klippe uden vor Gud,
Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
den Gud, der omgjorded mig med Kraft, jævnede Vejen for mig,
Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
gjorde mine Fødder som Hindens og gav mig Fodfæste på Højne,
Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
oplærte min Hånd til Krig, så mine Arme spændte Kobberbuen?
І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
Du gav mig din Frelses Skjold, din Nedladelse gjorde mig stor;
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
du skaffede Plads for mine Skridt, mine Ankler vaklede ikke.
Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
Jeg jog mine Fjender, indhentede dem, vendte først om, da de var gjort til intet,
Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
slog dem ned, så de ej kunde rejse sig, men lå faldne under min Fod.
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
Du omgjorded mig med Kraft til Kampen, mine Modstandere tvang du i Knæ for mig;
Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
du slog mine Fjender på Flugt mine Avindsmænd ryddede jeg af Vejen.
Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
De råbte, men ingen hjalp, til HERREN, han svared dem ikke.
І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
Jeg knuste dem som Jordens Støv, som Gadeskarn tramped jeg på dem.
Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
Du friede mig af Folkekampe, du satte mig til Folkeslags Høvding; nu tjener mig ukendte Folk;
Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
Udlandets Sønner kryber for mig; blot de hører om mig, lyder de mig:
В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
Udlandets Sønner vansmægter, kommer skælvende frem af deres Skjul.
Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
HERREN lever, højlovet min Klippe, ophøjet være min Frelses Gud,
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
den Gud, som giver mig Hævn, lægger Folkeslag under min Fod
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
og frier mig fra mine Fjender! Du ophøjer mig over mine Modstandere, fra Voldsmænd frelser du mig.
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
HERRE, derfor priser jeg dig blandt Folkene og lovsynger dit Navn,
Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!
du, som kraftig hjælper din Konge og viser din Salvede Miskundhed. David og hans Æt evindelig.