II Samuel 22

І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
И Давид говори на ГОСПОДА думите на тази песен в деня, когато ГОСПОД го избави от ръката на всичките му врагове и от ръката на Саул.
та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
И каза: ГОСПОД е скала моя, крепост моя и избавител мой.
Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
Бог е моя канара, на когото се уповавам, щит мой и рогът на спасението ми, висока моя кула и мое прибежище, мой спасител — Ти ме избавяш от насилие.
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Ще призова ГОСПОДА, който е достоен за хвала, и ще бъда спасен от враговете си.
Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
Защото вълните на смъртта ме обхванаха, пороите на злото ме ужасиха.
Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
Връзките на Шеол ме обвиха, примките на смъртта ме стигнаха.
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
В притеснението си призовах ГОСПОДА и призовах своя Бог. От храма Си Той чу гласа ми и викът ми стигна до ушите Му.
Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
Тогава земята се поклати и потресе, основите на небето се разлюляха и поклатиха, защото Той се разгневи.
з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
Дим се издигаше от ноздрите Му и огън от устата Му пояждаше, въглени се разпалиха от Него.
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
Той сведе и небесата и слезе и мрак беше под краката Му.
Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
Възседна на херувим и долетя, и се яви на крилете на вятъра.
А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
Направи от мрака шатри около Себе Си, насъбраните води, гъсти небесни облаци.
Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
От блясъка пред Него се разпалиха огнени въглени.
Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
ГОСПОД прогърмя от небето и Всевишният издаде гласа Си.
Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
Изпрати стрели и ги разпръсна, светкавица — и ги обърка.
І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
Тогава се видяха коритата на моретата, основите на света се откриха от смъмрянето на ГОСПОДА, от духането на дъха на ноздрите Му.
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
Посегна от горе, взе ме, извлече ме от големи води.
Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
Избави ме от силния ми враг, от онези, които ме мразеха, защото бяха по-силни от мен.
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
Те ме стигнаха в деня на бедствието ми, но ГОСПОД ми стана подкрепа.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
И Той ме изведе на широко, освободи ме, защото благоволи в мен.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
ГОСПОД ми отдаде според правдата ми, според чистотата на ръцете ми ми отплати,
Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
защото пазих пътищата на ГОСПОДА и не се отклоних от моя Бог в безбожие;
бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
защото всичките Му правила бяха пред мен, и наредбите Му — не се отдалечих от тях;
І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
и непорочен бях пред Него и се опазих от беззаконието си.
Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
И ГОСПОД ми отплати според правдата ми, според чистотата ми пред очите Му.
З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
Към милостивия милостив ще се покажеш, към непорочния непорочен ще се покажеш,
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
към чистия чист ще се покажеш, а към кривия противен ще се покажеш.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
И потиснат народ Ти ще спасиш, но очите Ти са против гордите, Ти ги унижаваш.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
Ти си мой светилник, ГОСПОДИ; ГОСПОД озарява тъмнината ми.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
Защото с Теб разбивам полк, с моя Бог прескачам стена.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Бог — пътят Му е съвършен, словото на ГОСПОДА е изпитано, Той е щит за всички, които се уповават на Него.
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
Защото кой е Бог освен ГОСПОД? И кой е канара освен нашия Бог?
Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
Бог е силната ми крепост и води съвършено пътя ми.
Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
Прави краката ми като на елените и ме поставя на височините ми.
Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
Учи ръцете ми да воюват и ръцете ми опъват бронзов лък.
І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
И Ти ми даде щита на спасението Си и снизхождението Ти ме възвеличи.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Ти разшири стъпките ми под мен и краката ми не се подхлъзнаха.
Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
Гоних враговете си и ги изтребих, и не се върнах, докато не се довършиха.
Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Довърших ги и ги разбих, и не се вдигнаха, и паднаха под краката ми.
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
И Ти ме препаса със сила за бой, повали под мен онези, които се надигат против мен.
Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
Обърна към мен гърба на враговете ми, унищожих онези, които ме мразеха.
Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
Огледаха се, но нямаше кой да ги спаси, към ГОСПОДА, но не им отговори.
І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
И аз ги стрих като земния прах, смачках ги и ги стъпках като уличната кал.
Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
И Ти ме избави от разприте на народа ми, запази ме за глава на народите; народ, който не познавах, ми слугува.
Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
Чужденци ми се покоряват лицемерно; щом чуха, ми се подчиниха.
В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
Чужденци отслабват и излизат разтреперени от крепостите си.
Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
Жив е ГОСПОД, и благословена канарата ми! И да се възвиси Бог, канарата на спасението ми,
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
Бог, който отмъсти за мен и покори под мен народите,
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
и който ме изведе отсред враговете ми. Да, Ти ме извиси над онези, които се надигнаха против мен, избави ме от насилника.
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
Затова, ГОСПОДИ, ще Те славя сред народите и Името Ти ще възпея.
Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!
Ти правиш велики спасенията на царя Си и оказваш милост на помазаника Си, на Давид и на потомството му до века.