II Samuel 22

David sang HERREN denne Sang, dengang HERREN havde frelst ham af alle hans Fjenders og af Sauls Hånd.
І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
Han sang: "HERRE, min Klippe, min Borg, min Befrier,
та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
min Gud, mit Bjerg, hvortil jeg tyr, mit Skjold, mit Frelseshorn, mit Værn, min Tilflugt, min Frelser, som frelser mig fra Vold!
Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
Jeg påkalder HERREN, den Højlovede, og frelses fra mine Fjender.
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Dødens Brændinger omsluttede mig, Ødelæggelsens Strømme forfærdede mig,
Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
Dødsrigets Reb omspændte mig, Dødens Snarer faldt over mig;
Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
i min Vånde påkaldte jeg HERREN og råbte til min Gud. Han hørte min Røst fra sin Helligdom, mit Råb fandt ind til hans Ører!
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
Da rystede Jorden og skjalv, Himlens Grundvolde bæved og rysted, thi hans Vrede blussede op.
Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
Røg for ud af hans Næse, fortærende Ild af hans Mund, Gløder gnistrede fra ham.
з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
Han sænkede Himlen, steg ned med Skymulm under sine Fødder;
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
båret af Keruber fløj han, svæved på Vindens Vinger;
Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
han omgav sig med Mulm som en Bolig, mørke Vandmasser, vandfyldte Skyer.
А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
Fra Glansen foran ham for der Hagl og Ildgløder ud.
Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
HERREN tordned fra Himlen, den Højeste lod høre sin Røst;
Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
han udslynged Pile, adsplittede dem, lod Lynene funkle og skræmmede dem.
Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
Havets Bund kom til Syne, Jordens Grundvolde blottedes ved HERRENs Trusel, for hans Vredes Pust.
І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
Han udrakte Hånden fra det høje og greb mig, drog mig op af de vældige Vande,
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
frelste mig fra mine mægtige Fjender, fra mine Avindsmænd; de var mig for stærke.
Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
På min Ulykkes Dag faldt de over mig, men HERREN blev mig et Værn.
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
Han førte mig ud i åbent Land, han frelste mig, thi han havde Behag i mig.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
HERREN gengældte mig efter min Retfærd, lønned mig efter mine Hænders Uskyld;
Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
thi jeg holdt mig til HERRENs Veje, svigted i Gudløshed ikke min Gud;
Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
hans Bud stod mig alle for Øje, jeg veg ikke fra hans Love.
бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
Ustraffelig var jeg for ham og vogtede mig for Brøde.
І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
HERREN lønned mig efter min Retfærd, mine Hænders Uskyld, som var ham for Øje!
Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
Du viser dig from mod den fromme, retsindig mod den retsindige,
З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
du viser dig ren mod den rene og vrang mod den svigefulde.
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
De arme giver du Frelse, hovmodiges Øjne Skam!
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
Ja, du er min Lampe, HERRE! HERREN opklarer mit Mørke.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
Thi ved din Hjælp søndrer jeg Mure, ved min Guds Hjælp springer jeg over Volde.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
Fuldkommen er Guds Vej, lutret er HERRENs Ord. Han er et Skjold for alle, der sætter deres Lid til ham.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Ja, hvem er Gud uden HERREN, hvem er en Klippe uden vor Gud,
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
den Gud, der omgjorded mig med Kraft, jævnede Vejen for mig,
Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
gjorde mine Fødder som Hindens og gav mig Fodfæste på Højne,
Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
oplærte min Hånd til Krig, så mine Arme spændte Kobberbuen?
Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
Du gav mig din Frelses Skjold, din Nedladelse gjorde mig stor;
І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
du skaffede Plads for mine Skridt, mine Ankler vaklede ikke.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Jeg jog mine Fjender, indhentede dem, vendte først om, da de var gjort til intet,
Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
slog dem ned, så de ej kunde rejse sig, men lå faldne under min Fod.
Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
Du omgjorded mig med Kraft til Kampen, mine Modstandere tvang du i Knæ for mig;
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
du slog mine Fjender på Flugt mine Avindsmænd ryddede jeg af Vejen.
Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
De råbte, men ingen hjalp, til HERREN, han svared dem ikke.
Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
Jeg knuste dem som Jordens Støv, som Gadeskarn tramped jeg på dem.
І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
Du friede mig af Folkekampe, du satte mig til Folkeslags Høvding; nu tjener mig ukendte Folk;
Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
Udlandets Sønner kryber for mig; blot de hører om mig, lyder de mig:
Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
Udlandets Sønner vansmægter, kommer skælvende frem af deres Skjul.
В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
HERREN lever, højlovet min Klippe, ophøjet være min Frelses Gud,
Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
den Gud, som giver mig Hævn, lægger Folkeslag under min Fod
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
og frier mig fra mine Fjender! Du ophøjer mig over mine Modstandere, fra Voldsmænd frelser du mig.
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
HERRE, derfor priser jeg dig blandt Folkene og lovsynger dit Navn,
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
du, som kraftig hjælper din Konge og viser din Salvede Miskundhed. David og hans Æt evindelig.
Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!