Psalms 89

(En Maskil af Ezraitten Etan.) Om HERRENs, Nåde vil jeg evigt synge, fra Slægt til Slægt med min Mund forkynde din Trofasthed.
Навчальна пісня Етана езрахеяннина.
Thi du har sagt: "En evig Bygning er Nåden!" I Himlen har du grundfæstet din Trofasthed.
Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
Jeg sluttede en Pagt med min udvalgte, tilsvor David, min Tjener:
Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
"Jeg lader din Sæd bestå for evigt, jeg bygger din Trone fra Slægt til Slægt!" - Sela.
Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
Og Himlen priser dit Under, HERRE, din Trofasthed i de Helliges Forsamling.
Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
Thi hvem i Sky er HERRENs Lige, hvo er som HERREN iblandt Guds Sønner?
і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
En forfærdelig Gud i de Helliges Kreds, stor og frygtelig over alle omkring ham.
бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
HERRE, Hærskarers Gud, hvo er som du? HERRE, din Nåde og Trofasthed omgiver dig.
Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
Du mestrer Havets Overmod; når Bølgerne bruser, stiller du dem.
Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
Du knuste Rahab som en fældet Kriger, splitted dine Fjender med vældig Arm.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
Din er Himlen, og din er Jorden, du grundede Jorderig med dets Fylde.
Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
Norden og Sønden skabte du, Tabor og Hermon jubler over dit Navn.
Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
Du har en Arm med Vælde, din Hånd er stærk, din højre løftet.
Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
Retfærd og Ret er din Trones Grundvold, Nåde og Sandhed står for dit Åsyn.
Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
Saligt det Folk, der kender til Frydesang, vandrer, HERRE, i dit Åsyns Lys!
Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
De lovsynger Dagen igennem dit Navn, ophøjes ved din Retfærdighed.
Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Thi du er vor Styrkes Stolthed, du løfter vort Horn ved din Yndest;
Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
thi vort Skjold er hos HERREN, vor Konge er Israels Hellige!
бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
Du taled engang i et Syn til dine fromme : "Krone satte jeg på en Helt, ophøjed en Yngling af Folket;
бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
jeg har fundet David, min Tjener, salvet ham med min hellige Olie;
Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
thi min Hånd skal holde ham fast, og min Arm skal give ham Styrke.
знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
Ingen Fjende skal overvælde ham, ingen Nidding trykke ham ned;
щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
jeg knuser hans Fjender foran ham og nedstøder dem, der bader ham;
Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
med ham skal min Trofasthed og Miskundhed være, hans Horn skal løfte sig ved mit Navn;
його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
jeg lægger Havet under hans Hånd og Strømmene under hans højre;
із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
mig skal han kalde: min Fader, min Gud og min Frelses Klippe.
і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
Jeg gør ham til førstefødt, den største blandt Jordens Konger;
Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
jeg bevarer for evigt min Miskundhed mod ham, min Pagt skal holdes ham troligt;
Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
jeg lader hans Æt bestå for evigt, hans Trone, så længe Himlen er til.
Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
Hvis hans Sønner svigter min Lov og ikke følger mine Lovbud,
і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
hvis de bryder min Vedtægt og ikke holder mit Bud,
Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
da hjemsøger jeg deres Synd med Ris, deres Brøde med hårde Slag;
коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
men min Nåde tager jeg ikke fra ham, min Trofasthed svigter jeg ikke;
тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
jeg bryder ikke min Pagt og ændrer ej mine Læbers Udsagn.
А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
Ved min Hellighed svor jeg een Gang for alle - David sviger jeg ikke:
не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
Hans Æt skal blive for evigt, hans Trone for mig som Solen,
Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
stå fast som Månen for evigt, og Vidnet på Himlen er sanddru, - Sela.
повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
Men du har forstødt og forkastet din Salvede og handlet i Vrede imod ham;
як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
Pagten med din Tjener har du brudt, vanæret hans Krone og trådt den i Støvet;
А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
du har nedbrudt alle hans Mure, i Grus har du lagt hans Fæstninger;
Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
alle vejfarende plyndrer ham, sine Naboer blev han til Spot.
всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
Du har løftet hans Uvenners højre og glædet alle hans Fjender;
Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
hans Sværd lod du vige for Fjenden, du holdt ham ej oppe i Kampen;
Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
du vristed ham Staven af Hænde og styrted hans Trone til Jorden,
і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
afkorted hans Ungdoms Dage og hylled ham ind i Skam. - Sela.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Hvor længe vil du skjule dig, HERRE, for evigt, hvor længe skal din Vrede lue som Ild?
скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
Herre, kom i Hu, hvad Livet er, til hvilken Tomhed du skabte hvert Menneskebarn!
Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Hvo bliver i Live og skuer ej Død, hvo frelser sin sjæl fra Dødsrigets Hånd? - Sela.
Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
Hvor er din fordums Nåde, Herre, som du i Trofasthed tilsvor David?
Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
Kom, Herre, din Tjeners Skændsel i Hu, at jeg bærer Folkenes Spot i min Favn,
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
hvorledes dine Fjender håner, HERRE, hvorledes de håner din Salvedes Fodspor.
Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
Lovet være HERREN i Evighed, Amen, Amen!
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!