Psalms 88

(En Sang. En Salme af Koras Sønner. Til Sangmesteren. Al-mahalat-leannot. En Maskil af Ezraitten Heman.) HERRE min Gud, jeg råber om dagen, om Natten når mit Skrig til dig;

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

lad min Bøn komme frem for dit Åsyn, til mit Klageråb låne du Øre!

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Thi min Sjæl er mæt af Lidelser, mit Liv er Dødsriget nær,

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

jeg regnes blandt dem, der sank i Graven, er blevet som den, det er ude med,

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

kastet hen imellem de døde, blandt faldne, der hviler i Graven, hvem du ej mindes mere, thi fra din Hånd er de revet.

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Du har lagt mig i den underste Grube, på det mørke, det dybe Sted;

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

tungt hviler din Vrede på mig, alle dine Brændinger lod du gå over mig. - Sela.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Du har fjernet mine Frænder fra mig, gjort mig vederstyggelig for dem; jeg er fængslet, kan ikke gå ud,

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

mit Øje er sløvt af Vånde. Hver Dag, HERRE, råber jeg til dig og rækker mine Hænder imod dig.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Gør du Undere for de døde, står Skyggerne op og takker dig? - Sela.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Tales der om din Nåde i Graven, i Afgrunden om din Trofasthed?

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Er dit Under kendt i Mørket, din Retfærd i Glemselens Land?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Men jeg, o HERRE, jeg råber til dig, om Morgenen kommer min Bøn dig i Møde.

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Hvorfor forstøder du, HERRE, min Sjæl og skjuler dit Åsyn for mig?

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Elendig er jeg og Døden nær, dine Rædsler har omgivet mig fra min Ungdom;

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

din Vredes Luer går over mig, dine Rædsler har lagt mig øde,

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

som Vand er de om mig Dagen lang, til Hobe slutter de Kreds om mig;

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Ven og Frænde fjerned du fra mig, holdt mine Kendinge borte.

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...