Psalms 89

(По слав. 88) Маскил на езраеца Етан. Ще възпявам милостите на ГОСПОДА до века, ще известявам с устата си Твоята вярност на всички поколения.

Навчальна пісня Етана езрахеяннина.

Защото казах: Милостта ще се съгради до века, Ти ще утвърдиш истината Си в самите небеса.

Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

Направих завет с избрания Си, заклех се на слугата Си Давид:

Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

Ще утвърдя потомството ти до века и ще съградя престола ти за всички поколения. (Села.)

Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

И небесата ще хвалят Твоите чудеса, ГОСПОДИ, и истината Ти — в събранието на светиите.

Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

Защото кой на небето може да се сравни с ГОСПОДА? Кой сред синовете на могъщите може да се оприличи на ГОСПОДА?

і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

Бог е много страхопочитаем в събранието на светиите и страшен между всички, които са около Него.

бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

ГОСПОДИ, Боже на Войнствата, кой е могъщ като Теб, ГОСПОДИ? Истината Ти Те обкръжава.

Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

Ти владееш гордостта на морето; когато вълните му се надигат, Ти ги укротяваш.

Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

Ти си смачкал Рахав като някой убит, разпръснал си враговете Си с мощната Си ръка.

Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

Твои са небесата, Твоя е и земята; светът и всичко, което го изпълва — Ти си ги основал.

Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

Северът и югът — Ти си ги създал, Тавор и Ермон ликуват в Твоето Име.

Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

Ти имаш мощна ръка, ръката Ти е силна, десницата Ти — възвисена.

Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

Правда и съд са основата на престола Ти, милост и истина ходят пред лицето Ти.

Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

Блажен народът, който познава радостното възклицание! Те ходят в светлината на Твоето лице, ГОСПОДИ.

Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

В Твоето Име ликуват цял ден и чрез Твоята правда се извисяват.

Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

Защото Ти си славата на тяхната сила и с Твоето благоволение се възвишава нашият рог,

Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

понеже на ГОСПОДА е нашият щит и на Светия Израилев — нашият цар.

бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

Тогава Ти говори на светиите Си във видение и каза: Положих помощ върху един силен, възвисих един избран между народа.

бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

Намерих слугата Си Давид, със святото Си масло го помазах,

Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

него ще поддържа ръката Ми и мишцата Ми ще го укрепва.

знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

Врагът няма да го притесни, нито синът на неправдата ще го потиска.

щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

Аз ще смажа противниците му пред него и ще поразя онези, които го мразят.

Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

Верността Ми и милостта Ми ще бъдат с него и в Моето Име ще се възвиси рогът му.

його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

И ще поставя ръката му над морето и десницата Му — над реките.

із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

Той ще извика към Мен: Отец си ми, Бог мой и канарата на спасението ми!

і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

Затова и Аз ще го направя първороден, най-горен от земните царе.

Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

Ще запазя вечно милостта Си за него и заветът Ми с него ще остане твърд.

Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

И потомството му ще направя да пребъдва навеки и престола му — като небесните дни.

Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

Ако синовете му оставят закона Ми и не ходят в правилата Ми,

і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

ако нарушат наредбите Ми и не пазят заповедите Ми,

Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

тогава ще накажа с тояга престъпленията им и с бич — беззаконията им,

коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

но няма да отнема от него милостта Си и няма да се отрека от верността Си.

тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

Няма да оскверня завета Си и няма да променя това, което е излязло от устните Ми.

А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

Веднъж се заклех в светостта Си: няма да излъжа Давид!

не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

Потомството му ще пребъде вечно и престолът му — като слънцето пред Мен;

Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

ще бъде утвърден до века като луната. Верен е свидетелят в небето. (Села.)

повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

Но Ти си отхвърлил и презрял, разгневил си се против Своя помазаник.

як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

Изоставил си завета със слугата Си, опозорил си короната му до земята.

А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

Повалил си всичките му заграждения, превърнал си крепостите му в развалина.

Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

Разграбват го всички, които минават по пътя, стана за присмех на съседите си.

всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

Възвисил си десницата на враговете му, зарадвал си всичките му неприятели.

Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

И острието на меча му си обърнал обратно и в битката не си го подкрепил.

Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

Направил си да изчезне блясъкът му и си свалил на земята престола му.

і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

Съкратил си дните на младостта му, покрил си го със срам. (Села.)

Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

Докога, ГОСПОДИ? Ще се криеш ли навеки? Ще гори ли яростта Ти като огън?

скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

Помни колко е кратко времето ми, за каква суета си създал всичките човешки синове!

Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

Кой човек ще живее и няма да види смърт? Може ли да избави душата си от властта на Шеол? (Села.)

Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

Къде са предишните Ти милости, Господи? Ти се закле на Давид в истината Си!

Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

Помни, Господи, унижението на слугите Си — как нося в пазвата си присмеха на многото народи,

Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

с който враговете Ти, ГОСПОДИ, хулеха, с който хулеха стъпките на Твоя помазаник!

Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

Благословен да е ГОСПОД до века! Амин и амин!

якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!