Job 38

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Och HERREN svarade Job ur stormvinden och sade:

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

 Vem är du som stämplar vishet såsom mörker,  i det att du talar så utan insikt?

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

 Omgjorda nu såsom ej man dina länder;  jag vill fråga dig, och du må giva mig besked.

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

 Var var du, när jag lade jordens grund?  Säg det, om du har ett så stort förstånd.

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

 Vem har fastställt hennes mått -- du vet ju det?  Och vem spände sitt mätsnöre ut över henne?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

 Var fingo hennes pelare sina fästen,  och vem var det som lade hennes hörnsten,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

 medan morgonstjärnorna tillsammans jublade  och alla Guds söner höjde glädjerop?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

 Och vem satte dörrar för havet,  när det föddes och kom ut ur moderlivet,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

 när jag gav det moln till beklädnad  och lät töcken bliva dess linda,

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

 när jag åt det utstakade min gräns  och satte bom och dörrar därför,

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

 och sade: »Härintill skall du komma, men ej vidare,  här skola dina stolta böljor lägga sig»?

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

 Har du i din tid bjudit dagen att gry  eller anvisat åt morgonrodnaden dess plats,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

 där den skulle fatta jorden i dess flikar,  så att de ogudaktiga skakades bort därifrån?

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

 Då ändrar den form såsom leran under signetet,  och tingen stå fram såsom klädda i skrud;

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

 då berövas de ogudaktiga sitt ljus,  och den arm som lyftes för högt brytes sönder.

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

 Har du stigit ned till havets källor  och vandrat omkring på djupets botten?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

 Hava dödens portar avslöjat sig för dig,  ja, såg du dödsskuggans portar?

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

 Har du överskådat jordens vidder?  Om du känner allt detta, så låt höra.

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

 Vet du vägen dit varest ljuset bor,  eller platsen där mörkret har sin boning,

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

 så att du kan hämta dem ut till deras gräns  och finna stigarna som leda till deras hus?

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

 Visst kan du det, ty så tidigt blev du ju född,  så stort är ju dina dagars antal!

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

 Har du varit framme vid snöns förrådshus?  Och haglets förrådshus, du såg väl dem

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

 -- de förråd som jag har sparat till hemsökelsens tid,  till stridens och drabbningens dag?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

 Vet du vägen dit varest ljuset delar sig,  dit där stormen sprider sig ut över jorden?

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

 Vem har åt regnflödet öppnat en ränna  och banat en väg för tordönets stråle,

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

 till att sända regn över länder där ingen bor,  över öknar, där ingen människa finnes,

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

 till att mätta ödsliga ödemarker  och giva växt åt gräsets brodd?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

 Säg om regnet har någon fader,  och vem han är, som födde daggens droppar?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

 Ur vilken moders liv är det isen gick fram,  och vem är hon som födde himmelens rimfrost?

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

 Se, vattnet tätnar och bliver likt sten,  så ytan sluter sig samman över djupet.

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

 Knyter du tillhopa Sjustjärnornas knippe?  Och förmår du att lossa Orions band?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

 Är det du som, när tid är, för himmelstecknen fram,  och som leder Björninnan med hennes ungar?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

 Ja, förstår du himmelens lagar,  och ordnar du dess välde över jorden?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

 Kan du upphöja din röst till molnen  och förmå vattenflöden att övertäcka dig?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

 Kan du sända ljungeldar åstad, så att de gå,  så att de svara dig: »Ja vi äro redo»?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

 Vem har lagt vishet i de mörka molnen,  och vem gav förstånd åt järtecknen i luften?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

 Vem håller med sin vishet räkning på skyarna?  Och himmelens läglar, vem häller ut dem,

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

 medan mullen smälter såsom malm  och jordkokorna klibbas tillhopa?

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?