Job 39

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

 Är det du som jagar upp rov åt lejoninnan  och stillar de unga lejonens hunger,

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

 när de trycka sig ned i sina kulor  eller ligga på lur i snåret?

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

 Vem är det som skaffar mat åt korpen,  när hans ungar ropar till Gud,  där de sväva omkring utan föda?

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

 Vet du tiden för stengetterna att föda,  vakar du över när hindarna bör kalva?

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

 Räknar du månaderna som de skola gå dräktiga,  ja, vet du tiden för dem att föda?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

 De böja sig ned, de avbörda sig sina foster,  hastigt göra de sig fria ifrån födslovåndan.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

 Deras ungar frodas och växa till på marken,  så springa de sin väg och vända ej tillbaka.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

 Vem har skänkt vildåsnan hennes frihet,  vem har lossat den skyggas band?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

 Se, hedmarken gav jag henne till hem,  och saltöknen blev hennes boning.

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

 Hon ler åt larmet i staden,  hon hör ingen pådrivares rop.

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

 Vad hon spanar upp på berget har hon till bete,  hon letar efter allt som är grönt.

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

 Skall vildoxen finnas hågad att tjäna dig  och att stanna över natten invid din krubba?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

 Kan du tvinga vildoxen att gå i fåran efter töm  och förmå honom att i ditt spår harva markerna jämna?

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

 Kan du lita på honom, då ju hans kraft är så stor,  kan du betro åt honom ditt arbetes frukt?

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

 Överlåter du åt honom att föra hem din säd  och att hämta den tillhopa till din loge?

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

 Strutshonans vingar flaxa med fröjd,  men vad modersömhet visa väl hennes pennor, hennes fjädrar?

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

 Åt jorden överlåter hon ju sina ägg  och ruvar dem ovanpå sanden.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

 Hon bryr sig ej om att en fot kan krossa dem,  att ett vilddjur kan trampa dem sönder.

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

 Hård är hon mot sin avkomma, såsom vore den ej hennes;  att hennes avel kan gå under, det bekymrar henne ej.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

 Ty Gud har gjort henne glömsk för vishet,  han har ej tilldelat henne förstånd.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

 Men när det gäller, piskar hon sig själv upp till språng;  då ler hon åt både häst och man.

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

 Är det du som giver åt hästen hans styrka  och kläder hans hals med brusande man?

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

 Är det du som lär honom gräshoppans språng?  Hans stolta frustning, en förskräckelse är den!

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

 Han skrapar marken och fröjdar sig i sin kraft  och rusar så fram mot väpnade skaror.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

 Han ler åt fruktan och känner ej förfäran,  han ryggar icke tillbaka för svärd.

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

 Omkring honom ljuder ett rassel av koger,  av ljungande spjut och lans.

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

 Han skakas och rasar och uppslukar marken,  han kan icke styra sig, när basunen har ljudit.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

 För var basunstöt frustar han: Huj!  Ännu i fjärran vädrar han striden,  anförarnas rop och larmet av härskrin.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

 Är det ett verk av ditt förstånd, att falken svingar sig upp  och breder ut sina vingar till flykt mot söder?

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

 Eller är det på ditt bud som örnen stiger så högt  och bygger sitt näste i höjden? [ (Job 39:31)  På klippan bor han, där har han sitt tillhåll,  på klippans spets och på branta berget. ] [ (Job 39:32)  Därifrån spanar han efter sitt byte,  långt bort i fjärran skådar hans ögon. ] [ (Job 39:33)  Hans ungar frossa på blod,  och där slagna ligga, där finner man honom.                     Job, 40 Kapitlet            Herren manar Job ytterligare till          ödmjukhet, med hänvisning på sina båda         underskapelser Behemot (flodhästen) och                  Leviatan (krokodilen). ] [ (Job 39:34) Så svarade nu HERREN Job och sade: ] [ (Job 39:35)  Vill du tvista med den Allsmäktige, du mästare?  Svara då, du som så klagar på Gud! ] [ (Job 39:36) Job svarade HERREN och sade: ] [ (Job 39:37)  Nej, därtill är jag för ringa; vad skulle jag svara dig?  Jag måste lägga handen på munnen. ] [ (Job 39:38)  En gång har jag talat, och nu säger jag intet mer;  ja, två gånger, men jag gör det icke åter. ]