Job 38

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Og Herren svarte Job ut av et stormvær og sa:

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

Hvem er han som formørker mitt råd med ord uten forstand?

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Nuvel, omgjord dine lender som en mann! Så vil jeg spørre dig, og du skal lære mig.

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Hvor var du da jeg grunnfestet jorden? Si frem hvis du vet det!

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Hvem fastsatte vel dens mål? Vet du det? Eller hvem spente målesnor ut over den?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

Hvor blev dens støtter rammet ned, eller hvem la dens hjørnesten,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

mens alle morgenstjerner jublet, og alle Guds sønner ropte av fryd?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Og hvem lukket for havet med dører, da det brøt frem og gikk ut av mors liv,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

da jeg gjorde skyer til dets klædebon og skodde til dets svøp

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

og merket av en grense for det og satte bom og dører

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

og sa: Hit skal du komme og ikke lenger, her skal dine stolte bølger legge sig?

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Har du i dine dager befalt morgenen å bryte frem, har du vist morgenrøden dens sted,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

forat den skulde gripe fatt i jordens ender, og de ugudelige rystes bort fra den?

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

Jorden tar da form likesom ler under seglet, og tingene treder frem som et klædebon,

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

og de ugudelige unddras sitt lys, og den løftede arm knuses.

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Er du kommet til havets kilder, og har du vandret på dypets bunn?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Har dødens porter vist sig for dig, og har du sett dødsskyggens porter?

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Har du sett ut over jordens vidder? Si frem dersom du kjenner alt dette!

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Hvor er veien dit hvor lyset bor? Og mørket - hvor er dets sted,

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

så du kunde hente det frem til dets område, så du kjente stiene til dets hus?

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Du vet det vel; dengang blev du jo født, og dine dagers tall er stort.

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Er du kommet til forrådskammerne for sneen, og har du sett forrådshusene for haglet,

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

som jeg har opspart til trengselens tid, til kampens og krigens dag?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Hvad vei følger lyset når det deler sig, og østenvinden når den spreder sig over jorden?

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Hvem har åpnet renner for regnskyllet og vei for lynstrålen

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

for å la det regne over et øde land, over en ørken hvor intet menneske bor,

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

for å mette ørk og øde og få gressbunnen til å gro?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Har regnet nogen far? Eller hvem har avlet duggens dråper?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Av hvis liv er vel isen gått frem, og himmelens rim - hvem fødte det?

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Vannet blir hårdt som sten, og havets overflate stivner.

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Kan du knytte Syvstjernens bånd, eller kan du løse Orions lenker?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Kan du føre Dyrekretsens stjernebilleder frem i rette tid, og Bjørnen med dens unger - kan du styre deres gang?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Kjenner du himmelens lover? Fastsetter du dens herredømme over jorden?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Kan din røst nå op til skyen, så en flom av vann dekker dig?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Kan du sende ut lynene, så de farer avsted, så de sier til dig: Se, her er vi?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Hvem har lagt visdom i de mørke skyer, eller hvem har lagt forstand i luftsynet?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Hvem teller skyene med visdom, og himmelens vannsekker - hvem heller vannet ut av dem,

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

når støvet flyter sammen til en fast masse, og jordklumpene henger fast ved hverandre?

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?