Job 38

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Allora l’Eterno rispose a Giobbe dal seno della tempesta, e disse:

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

"Chi è costui che oscura i miei disegni con parole prive di senno?

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Orsù, cingiti i lombi come un prode; io ti farò delle domande e tu insegnami!

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Dov’eri tu quand’io fondavo la terra? Dillo, se hai tanta intelligenza.

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Chi ne fissò le dimensioni? giacché tu il sai! chi tirò sovr’essa la corda da misurare?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

Su che furon poggiate le sue fondamenta, o chi ne pose la pietra angolare

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

quando le stelle del mattino cantavan tutte assieme e tutti i figli di Dio davan in gridi di giubilo?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Chi chiuse con porte il mare balzante fuor dal seno materno,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

quando gli detti le nubi per vestimento e per fasce l’oscurità,

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

quando gli tracciai de’ confini, gli misi sbarre e porte,

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

e dissi: "Fin qui tu verrai, e non oltre; qui si fermerà l’orgoglio de’ tuoi flutti?"

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Hai tu mai, in vita tua, comandato al mattino? o insegnato il suo luogo all’aurora,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

perch’ella afferri i lembi della terra, e ne scuota via i malvagi?

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

La terra si trasfigura come creta sotto il sigillo, e appar come vestita d’un ricco manto;

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

i malfattori sono privati della luce loro, e il braccio, alzato già, è spezzato.

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Sei tu penetrato fino alle sorgenti del mare? hai tu passeggiato in fondo all’abisso?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Le porte della morte ti son esse state scoperte? Hai tu veduto le porte dell’ombra di morte?

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Hai tu abbracciato collo sguardo l’ampiezza della terra? Parla, se la conosci tutta!

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Dov’è la via che guida al soggiorno della luce? E la tenebra dov’è la sua dimora?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

Le puoi tu menare verso i loro domini, e sai tu bene i sentieri per ricondurle a casa?

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Lo sai di sicuro! ché tu eri, allora, già nato, e il numero de’ tuoi giorni è grande!…

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Sei tu entrato ne’ depositi della neve? Li hai visti i depositi della grandine

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

ch’io tengo in serbo per i tempi della distretta, pel giorno della battaglia e della guerra?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Per quali vie si diffonde la luce e si sparge il vento orientale sulla terra?

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Chi ha aperto i canali all’acquazzone e segnato la via al lampo dei tuoni,

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

perché la pioggia cada sulla terra inabitata, sul deserto ove non sta alcun uomo,

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

e disseti le solitudini desolate, sì che vi germogli e cresca l’erba?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Ha forse la pioggia un padre? o chi genera le gocce della rugiada?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Dal seno di chi esce il ghiaccio, e la brina del cielo chi la dà alla luce?

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Le acque, divenute come pietra, si nascondono, e la superficie dell’abisso si congela.

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Sei tu che stringi i legami delle Pleiadi, o potresti tu scioglier le catene d’Orione?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Sei tu che, al suo tempo, fai apparire le costellazioni e guidi la grand’Orsa insieme a’ suoi piccini?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Conosci tu le leggi del cielo? e regoli tu il dominio di esso sulla terra?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Puoi tu levar la voce fino alle nubi, e far che abbondanza di pioggia ti ricopra?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

I fulmini parton forse al tuo comando? Ti dicono essi: "Eccoci qua"?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Chi ha messo negli strati delle nubi sapienza, o chi ha dato intelletto alla meteora?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Chi conta con sapienza le nubi? e gli otri del cielo chi li versa

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

allorché la polvere stemperata diventa come una massa in fusione e le zolle de’ campi si saldan fra loro?

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

Sei tu che cacci la preda per la leonessa, che sazi la fame de’ leoncelli

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

quando si appiattano nelle tane e si mettono in agguato nella macchia?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Chi provvede il pasto al corvo quando i suoi piccini gridano a Dio e vanno errando senza cibo?