Job 37

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

A tale spettacolo il cuor mi trema e balza fuor del suo luogo.

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Udite, udite il fragore della sua voce, il rombo che esce dalla sua bocca!

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Egli lo lancia sotto tutti i cieli e il suo lampo guizza fino ai lembi della terra.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Dopo il lampo, una voce rugge; egli tuona con la sua voce maestosa; e quando s’ode la voce, il fulmine non e già più nella sua mano.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Iddio tuona con la sua voce maravigliosamente; grandi cose egli fa che noi non intendiamo.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Dice alla neve: "Cadi sulla terra!" lo dice al nembo della pioggia, al nembo delle piogge torrenziali.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

Rende inerte ogni mano d’uomo, onde tutti i mortali, che son opera sua, imparino a conoscerlo.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Le bestie selvagge vanno nel covo, e stan ritirate entro le tane.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Dai recessi del sud viene l’uragano, dagli aquiloni il freddo.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Al soffio di Dio si forma il ghiaccio e si contrae la distesa dell’acque.

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Egli carica pure le nubi d’umidità, disperde lontano le nuvole che portano i suoi lampi

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

ed esse, da lui guidate, vanno vagando nei lor giri per eseguir quanto ei loro comanda sopra la faccia di tutta la terra;

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

e le manda o come flagello, o come beneficio alla sua terra, o come prova della sua bontà.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Porgi l’orecchio a questo, o Giobbe; fermati, e considera le maraviglie di Dio!

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Sai tu come Iddio le diriga e faccia guizzare il lampo dalle sue nubi?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Conosci tu l’equilibrio delle nuvole, le maraviglie di colui la cui scienza è perfetta?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Sai tu come mai gli abiti tuoi sono caldi quando la terra s’assopisce sotto il soffio dello scirocco?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Puoi tu, come lui, distendere i cieli e farli solidi come uno specchio di metallo?

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Insegnaci tu che dirgli!… Nelle tenebre nostre, noi non abbiam parole.

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Gli si annunzierà forse ch’io voglio parlare? Ma chi mai può bramare d’essere inghiottito?

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Nessuno può fissare il sole che sfolgora ne’ cieli quando v’è passato il vento a renderli tersi.

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Dal settentrione viene l’oro; ma Dio è circondato da una maestà terribile;

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

l’Onnipotente noi non lo possiam scoprire. Egli è grande in forza, in equità, in perfetta giustizia; egli non opprime alcuno.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Perciò gli uomini lo temono; ei non degna d’uno sguardo chi si presume savio".