Job 38

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

L'Eternel répondit à Job du milieu de la tempête et dit:

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

Qui est celui qui obscurcit mes desseins Par des discours sans intelligence?

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Ceins tes reins comme un vaillant homme; Je t'interrogerai, et tu m'instruiras.

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Où étais-tu quand je fondais la terre? Dis-le, si tu as de l'intelligence.

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Qui en a fixé les dimensions, le sais-tu? Ou qui a étendu sur elle le cordeau?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

Sur quoi ses bases sont-elles appuyées? Ou qui en a posé la pierre angulaire,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

Alors que les étoiles du matin éclataient en chants d'allégresse, Et que tous les fils de Dieu poussaient des cris de joie?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Qui a fermé la mer avec des portes, Quand elle s'élança du sein maternel;

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

Quand je fis de la nuée son vêtement, Et de l'obscurité ses langes;

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

Quand je lui imposai ma loi, Et que je lui mis des barrières et des portes;

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

Quand je dis: Tu viendras jusqu'ici, tu n'iras pas au delà; Ici s'arrêtera l'orgueil de tes flots?

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Depuis que tu existes, as-tu commandé au matin? As-tu montré sa place à l'aurore,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

Pour qu'elle saisisse les extrémités de la terre, Et que les méchants en soient secoués;

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

Pour que la terre se transforme comme l'argile qui reçoit une empreinte, Et qu'elle soit parée comme d'un vêtement;

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

Pour que les méchants soient privés de leur lumière, Et que le bras qui se lève soit brisé?

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

As-tu pénétré jusqu'aux sources de la mer? T'es-tu promené dans les profondeurs de l'abîme?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Les portes de la mort t'ont-elles été ouvertes? As-tu vu les portes de l'ombre de la mort?

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

As-tu embrassé du regard l'étendue de la terre? Parle, si tu sais toutes ces choses.

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Où est le chemin qui conduit au séjour de la lumière? Et les ténèbres, où ont-elles leur demeure?

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

Peux-tu les saisir à leur limite, Et connaître les sentiers de leur habitation?

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Tu le sais, car alors tu étais né, Et le nombre de tes jours est grand!

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Es-tu parvenu jusqu'aux amas de neige? As-tu vu les dépôts de grêle,

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

Que je tiens en réserve pour les temps de détresse, Pour les jours de guerre et de bataille?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Par quel chemin la lumière se divise-t-elle, Et le vent d'orient se répand-il sur la terre?

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Qui a ouvert un passage à la pluie, Et tracé la route de l'éclair et du tonnerre,

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

Pour que la pluie tombe sur une terre sans habitants, Sur un désert où il n'y a point d'hommes;

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

Pour qu'elle abreuve les lieux solitaires et arides, Et qu'elle fasse germer et sortir l'herbe?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

La pluie a-t-elle un père? Qui fait naître les gouttes de la rosée?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Du sein de qui sort la glace, Et qui enfante le frimas du ciel,

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Pour que les eaux se cachent comme une pierre, Et que la surface de l'abîme soit enchaînée?

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Noues-tu les liens des Pléiades, Ou détaches-tu les cordages de l'Orion?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Fais-tu paraître en leur temps les signes du zodiaque, Et conduis-tu la Grande Ourse avec ses petits?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Connais-tu les lois du ciel? Règles-tu son pouvoir sur la terre?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Elèves-tu la voix jusqu'aux nuées, Pour appeler à toi des torrents d'eaux?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Lances-tu les éclairs? Partent-ils? Te disent-ils: Nous voici?

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Qui a mis la sagesse dans le coeur, Ou qui a donné l'intelligence à l'esprit?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Qui peut avec sagesse compter les nuages, Et verser les outres des cieux,

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

Pour que la poussière se mette à ruisseler, Et que les mottes de terre se collent ensemble?

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

Chasses-tu la proie pour la lionne, Et apaises-tu la faim des lionceaux,

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

Quand ils sont couchés dans leur tanière, Quand ils sont en embuscade dans leur repaire?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Qui prépare au corbeau sa pâture, Quand ses petits crient vers Dieu, Quand ils sont errants et affamés?