Job 38

Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:

Så svarede HERREN Job ud fra Stormvejret og sagde:

Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?

"Hvem fordunkler mit Råd med Ord, som er uden Mening?

Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!

Omgjord som en Mand dine Lænder, jeg vil spørge, og du skal lære mig!

Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

Hvor var du, da jeg grundede Jorden? Sig frem, om du har nogen Indsigt!

Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

Hvem bestemte dens Mål - du kender det jo - hvem spændte Målesnor ud derover?

У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

Hvorpå blev dens Støtter sænket, hvem lagde dens Hjørnesten,

коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

mens Morgenstjernerne jubled til Hobe, og alle Gudssønner råbte af Glæde?

І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,

Hvem stængte for Havet med Porte, dengang det brusende udgik af Moders Skød,

коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,

dengang jeg gav det Skyen til Klædning og Tågemulm til Svøb,

і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,

dengang jeg brød det en Grænse og indsatte Portslå og Døre

і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?

og sagde: "Hertil og ikke længer! Her standse dine stolte Vover!"

Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,

Har du nogen Sinde kaldt Morgenen frem, ladet Morgenrøden vide sit Sted,

щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?

så den greb om Jordens Flige og gudløse rystedes bort,

Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!

så den dannedes til som Ler under Segl, fik Farve, som var den en Klædning?

І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!

De gudløses Lys toges fra dem, den løftede Arm blev knust.

Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?

Har du mon været ved Havets Kilder, har du mon vandret på Dybets Bund?

Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?

Mon Dødens Porte har vist sig for dig, skued du Mulmets Porte?

Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!

Så du ud over Jordens Vidder? Sig frem, om du ved, hvor stor den er!

Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,

Hvor er Vejen til Lysets Bolig, og hvor har Mørket mon hjemme,

щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?

så du kunde hente det til dets Rige og bringe det hen på Vej til dets Bolig?

Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!

Du ved det, du blev jo født dengang, dine Dages Tal er jo stort!

Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,

Har du været, hvor Sneen gemmes, og skuet, hvor Hagelen vogtes,

які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?

den, jeg gemmer til Trængselens Tid, til Kampens og Krigens Dag?

Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?

Hvor er Vejen did, hvor Lyset deler sig, hvor Østenvinden spreder sig ud over Jorden?

Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,

Hvem åbnede Regnen en Rende og Tordenens Lyn en Vej

щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,

for at væde folketomt Land, Ørkenen, hvor ingen bor,

щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?

for at kvæge Øde og Ødemark og fremkalde Urter i Ørkenen?

Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?

Har Regnen mon en Fader, hvem avlede Duggens Dråber?

Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?

Af hvilket Skød kom Isen vel frem, hvem fødte mon Himlens Rim?

Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.

Vandet størkner som Sten, Dybets Flade trækker sig sammen.

Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?

Knytter du Syvstjernens Bånd, kan du løse Orions Lænker?

Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?

Lader du Aftenstjemen gå op i Tide, leder du Bjørnen med Unger?

Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?

Kender du Himmelens Love, fastsætter du dens Magt over Jorden?

Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?

Kan du løfte Røsten til Sky, så Vandskyl adlyder dig?

Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?

Sender du Lynene ud, så de går, og svarer de dig: "Her er vi!"

Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?

Hvem lagde Visdom i sorte Skyer, hvem gav Luftsynet Kløgt?

Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,

Hvem er så viis, at han tæller Skyerne, hvem hælder Himmelens Vandsække om,

коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?

når Jorden ligger i Ælte, og Leret klumper sig sammen?

Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,

Jager du Rov til Løvinden, stiller du Ungløvers hunger,

як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?

når de dukker sig i deres Huler; ligger på Lur i Krat?

Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?

Hvem skaffer Ravnen Æde, når Ungerne skriger til Gud og flakker om uden Føde?