Job 39

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Kender du Tiden, da Stengeden føder, tager du Vare på Hindenes Veer,

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

tæller du mon deres Drægtigheds Måneder, kender du Tiden, de føder?

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

De lægger sig ned og føder og kaster Kuldet,

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Ungerne trives, gror til i det frie, løber bort og kommer ej til dem igen.

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Hvem slap Vildæslet løs, hvem løste mon Steppeæslets Reb,

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

som jeg gav Ørkenen til Hjem, den salte Steppe til Bolig?

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Det ler ad Byens Larm og hører ej Driverens Skælden;

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

det ransager Bjerge, der har det sin Græsgang, det leder hvert Græsstrå op.

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Er Vildoksen villig at trælle for dig, vil den stå ved din Krybbe om Natten?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Binder du Reb om dens Hals, pløjer den Furerne efter dig?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Stoler du på dens store Kræfter; overlader du den din Høst?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Tror du, den kommer tilbage og samler din Sæd på Loen?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Mon Strudsens Vinge er lam, eller mangler den Dækfjer og Dun,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

siden den betror sine Æg til Jorden og lader dem varmes i Sandet,

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

tænker ej på, at en Fod kan knuse dem, Vildtet på Marken træde dem sønder?

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Hård ved Ungerne er den, som var de ej dens; spildt er dens Møje, det ængster den ikke.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

Thi Gud lod den glemme Visdom og gav den ej Del i Indsigt.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Når Skytterne kommer, farer den bort, den ler ad Hest og Rytter.

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Giver du Hesten Styrke, klæder dens Hals med Manke

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

og lærer den Græshoppens Spring? Dens stolte Prusten indgyder Rædsel.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Den skraber muntert i Dalen, går Brynjen væligt i Møde;

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

den ler ad Rædselen, frygter ikke og viger ikke for Sværdet;

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Koggeret klirrer over den, Spydet og Køllen blinker;

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

den sluger Vejen med gungrende Vildskab, den tøjler sig ikke, når Hornet lyder;

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

et Stød i Hornet, straks siger den: Huj! Den vejrer Kamp i det fjerne, Kampskrig og Førernes Råb.

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Skyldes det Indsigt hos dig, at Falken svinger sig op og breder sin Vinge mod Sønden?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Skyldes det Bud fra dig, at Ørnen flyver højt og bygger sin højtsatte Rede?

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Den bygger og bor på Klipper, på Klippens Tinde og Borg;

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

den spejder derfra efter Æde, viden om skuer dens Øjne.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Ungerne svælger i Blod; hvor Valen findes, der er den!