Psalms 89

Навчальна пісня Етана езрахеяннина.
Poučna pjesma. Ezrahijca Etana.
Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
O ljubavi Jahvinoj pjevat ću dovijeka, kroza sva koljena vjernost ću tvoju naviještati.
Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
Ti reče: "Zavijeke je sazdana ljubav moja!" U nebu utemelji vjernost svoju:
Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
"Savez sklopih s izabranikom svojim, zakleh se Davidu, sluzi svome:
Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
tvoje potomstvo održat ću dovijeka, za sva koljena sazdat ću prijestolje tvoje."
і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
Nebesa veličaju čudesa tvoja, Jahve, i tvoju vjernost u zboru svetih.
бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
TÓa tko je u oblacima ravan Jahvi, tko li je Jahvi sličan među sinovima Božjim?
Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
Bog je strahovit u zboru svetih, velik i strašan svima oko sebe.
Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
Jahve, Bože nad Vojskama, tko je kao ti? Silan si, Jahve, i vjernost te okružuje.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
Ti zapovijedaš bučnome moru, obuzdavaš silu valova njegovih;
Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
ti sasječe Rahaba i zgazi, snažnom mišicom rasu dušmane svoje.
Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
Tvoja su nebesa i tvoja je zemlja, zemljin krug ti si sazdao i sve što je na njemu;
Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
sjever i jug ti si stvorio, Tabor i Hermon kliču imenu tvojemu.
Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
Tvoja je mišica snažna, ruka čvrsta, desnica dignuta.
Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
Pravda i Pravednost temelj su prijestolja tvoga, Ljubav i Istina koračaju pred tobom.
Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Blago narodu vičnu svetom klicanju, on hodi u sjaju lica tvojega, Jahve,
Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
u tvom se imenu raduje svagda i tvojom se pravdom ponosi.
бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
Jer ti si ures moći njegove, po tvojoj milosti raste snaga naša.
бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
Jer Jahve je štit naš, Svetac Izraelov kralj je naš.
Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
Nekoć si u viđenju govorio pobožnima svojim: "Junaku stavih krunu na glavu, izabranika iz naroda izdigoh;
знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
nađoh Davida, slugu svoga, svetim ga svojim uljem pomazah,
щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
da ruka moja svagda ostane s njime i moja mišica da ga krijepi.
Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
Neće ga nadmudriti dušmanin, niti oboriti sin bezakonja.
його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
Razbit ću pred njim protivnike njegove, pogubit ću mrzitelje njegove.
із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
Vjernost moja i dobrota bit će s njime i u mome imenu rast će mu snaga.
і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
Pružit ću njegovu ruku nad more, do Rijeke desnicu njegovu.
Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
On će me zvati: 'Oče moj! Bože moj i hridi spasa mojega.'
Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
A ja ću ga prvorođencem učiniti, najvišim među kraljevima svijeta.
Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
Njemu ću sačuvati dovijeka naklonost svoju i Savez svoj vjeran.
і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
Njegovo ću potomstvo učiniti vječnim i prijestolje mu kao dan nebeski.
Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
Ako li mu sinovi Zakon moj ostave i ne budu hodili po naredbama mojim,
коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
ako li prestupe odredbe moje i ne budu čuvali zapovijedi mojih;
тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
šibom ću kazniti nedjelo njihovo, udarcima ljutim krivicu njihovu,
А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
ali mu naklonosti svoje oduzeti neću niti ću prekršiti vjernosti svoje.
не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
Neću povrijediti Saveza svojega i neću poreći obećanja svoga.
Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
Jednom se zakleh svetošću svojom: Davida prevariti neću:
повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
potomstvo će njegovo ostati dovijeka, prijestolje njegovo preda mnom kao sunce,
як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
ostat će dovijeka kao mjesec, vjerni svjedok na nebu."
А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
A sada ti ga odbi i odbaci, silno se razgnjevi na pomazanika svoga.
Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
Prezre Savez sa slugom svojim i krunu njegovu do zemlje ponizi.
всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
Razvali sve zidine njegove, njegove utvrde u ruševine baci.
Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
Pljačkaju ga svi što naiđu, na ruglo je susjedima svojim.
Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
Podiže desnicu dušmana njegovih i obradova protivnike njegove.
і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
Otupi oštricu mača njegova, u boju mu ne pomože.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Njegovu sjaju kraj učini, njegovo prijestolje na zemlju obori.
скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
Skratio si dane mladosti njegove, sramotom ga pokrio.
Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
TÓa dokle ćeš, Jahve? Zar ćeš se uvijek skrivati? Hoće li gnjev tvoj k'o oganj gorjeti?
Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
Sjeti se kako je kratak život moj, kako si ljude prolazne stvorio!
Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
Tko živ smrti vidjeti neće? Tko će od ruke Podzemlja dušu sačuvati?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Gdje li je, Jahve, tvoja dobrota iskonska kojom se Davidu zakle na vjernost svoju?
Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
Sjeti se, Jahve, sramote slugu svojih: u srcu nosim svu mržnju pogana
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
s kojom nasrću dušmani tvoji, Jahve, s kojom nasrću na korake pomazanika tvoga. [ (Psalms 89:53) Blagoslovljen Jahve dovijeka! Tako neka bude. Amen! ]